Справа № 22-8315 Головуючий в суді 1 інстанції-Рогожина А.В.
Категорія-18 Доповідач-Бабенко П.М.
РІШЕННЯ іменем Уграїни
05 вересня 2006 року Апеляційний суд Донецької області в складі:
Головуючого -судді Висоцької B.C.
Суддів: Бабенка П.М., Біляєвої О.М.
При секретарі- Ставріновій Ю.М.
за участю позивачки ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
17.05.05 року позивачка звернулась в суд з зазначеним позовом, вказуючи, що 12 квітня 2006 року вона уклала з відповідачкою письмовий договір позики на суму 10 000 грн..згідно якому передала відповідачці вказану суму грошей, а та зобов'язалась повернути цю суму до 01.05.06 року, але борг у зазначений строк не повернула не повернула, чим спричинила їй моральну шкоду.
Просила стягнути з відповідачки на її користь вказану суму боргу, на відшкодування моральної шкоди 2000 грн., а також її судові витрати ,витрати з інформаціонно-технічного забезпечення справи та витрати на юридичну допомогу.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2006 року позов задоволено частково. На користь позивачки з відповідачки стягнуто 10 000 грн. боргу за договором позики, 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, 100 грн. судових витрат та 30 грн. витрат з інформаціонно-технічного забезпечення справи, всього 11 130 грн.
В апеляційній скарзі відповідачка просить рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд, вказуючи, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального закону, оскільки неповно встановив обставини справи, не надав належної оцінки її поясненням про те ,що вона не брала у борг вказану суму, а розписку про борг написала під загрозою фізичного та психологічного впливу на неї позивачки , суд безпідставно не задовольнив її клопотання про виклик та допит свідків з її сторони.
В судовому засіданні відповідачка доводи апеляційної скарги підтримала.
Позивачка просила рішення суду залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу, вказуючи, що це рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги ,апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині стягнення суми на відшкодування моральної шкоди слід скасувати , в решті залишити без змін з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка 12.04.06 року уклала з відповідачкою договір позики на суму 10 000 грн., згідно якому передала відповідачці вказану суму,а відповідачка зобов'язалась повернути вказану суму грошей в строк до 1 травня 2006 року ,але не повернула. Вказаний договір підтверджено відповідною розпискою відповідачки.
Оскільки через невиконання своїх обов'язків відповідачкою, її небажанням добровільно повернути позику позивачка перенесла душевні страждання, відповідачка спричинила їй моральну шкоду.
Згідно із ст.ст. 1046,1047,1049,1051 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позивальникові) грошові кошти, або інші речі,визначені родовими ознаками,а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.
Договір позики укладається у письмовій формі,якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику(грошові кошти) у такій же самій сумі у строк та в порядку,що встановлені договором.
Позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі,що грошові кошти насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того,що гроші не були одержані позичальником від позикодавця або одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.
Відповідно до вимог ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : у фізичному болю та стражданнях,яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях .яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна, а також у зв'язку з приниженням її честі,гідності,а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Ухвалюючи рішення суд обгрунтовано надійшов до висновку про те ,що між сторонами склались правовідносини ,які випливають з договору позики, суд повно встановив обставини справи ,характер спірних правовідносин , правильно визначив матеріальний закон, який їх регулює ,та стягнув суму боргу а також судові та інші витрати.
Вказані обставини підтверджені розпискою відповідачки, зміст якої вона не оспорює. Доводи відповідачки про те ,що вона нібито не укладала з позивачкою договір позики ,а написала розписку під загрозою фізичного чи іншого насильства спростовані поясненнями свідка ОСОБА_3, який був присутній при укладенні договору. Тому суд обґрунтовано не прийняв ці доводи до уваги.
З протоколу судового засідання не убачається, що відповідачка заявляла клопотання про виклик та допит свідків з її сторони для підтвердження того, що вона не одержувала від позичальника гроші. Зауважень на протокол судового засідання від неї не надійшло. Тому доводи її про те, що суд відмовив їй в задоволенні вказаного клопотання є безпідставними
З урахуванням вказаного апеляційний суд приходить до висновку, що в цій частині рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, його слід залишити без змін.
Але ж ухвалюючи рішення про задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не врахував, що чинним законодавством не передбачено право фізичної особи на відшкодування моральної шкоди спричиненої невиконанням умов, які випливають з договору позики.
Тому в цій частині рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права, його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
В решті рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.23 ЦК України ст.ст.303 ,п.2 ч.1 ст.307 , п.З ч.1 ст.309 ,313-316 ЦПК України, апеляційний суд,
ВИРІШИВ :
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 06 липня 2006 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 500 грн. скасувати і в задоволенні цієї частини позову відмовити.
В решті вказане рішення залишити без змін.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України в строк два місяці з дня його проголошення.