Справа № 2-а-3499/11

ПОСТАНОВА

04.05.2011  Ленінський районний суд міста Кіровограда у складі:   

головуючого-судді:                      Драний В.В.   

при секретарі:                               Магомедові А.С.,   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора  ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 про  скасування постанови  у справі про адміністративне правопорушення,-         

В С Т А Н О В И В:   

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанову серії АА1 № 030809 інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 від 11 лютого 2011 року у справі про адміністративне правопорушення   відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КУпАП та визнати дії інспектора ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 – протиправними. 

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в матеріалах адміністративної справи відсутні докази перевищення ним обмеження швидкості руху та застосоване до нього адміністративне стягнення він вважає неправомірним, посилаючись на те, що прилад яким вимірювалася швидкість «Візір»№ 0812496 не є засобом вимірювання та є пристроєм інформація якого не захищена від не санкціонованої зміни з боку третіх осіб.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи належним чином та своєчасно повідомлений, надав заяву якою просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Суд, керуючись статтею 128 КАС України, розглянув справу у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.   

Дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що  постановою АА1 № 030809 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП у вигляді  штрафу в розмірі 255 гривень.   

Згідно цієї постанови 11.02.2011 року позивач перевищив швидкість на 32 км/год, рухався зі швидкістю 92 км/год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві по Столичному Шосе, швидкість вимірювалась приладом «Візір»№ 0812496. Позивач в позові заперечив, що зафіксовані показники вимірювального технічного приладу «Візір»№ 0812496 визначили швидкість руху керованого ним транспортного засобу. Суб’єктом оскарження не спростовані заперечення позивача, що є істотною неповнотою встановлення обставин проступку про ідентифікацію його автомобіля по відношенню до показників технічного приладу.

Також не доведено, що на момент оскаржуваної події позивач перебував в зоні дії  вимог п.п. 12.4 ПДР.

Відповідно до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Крім того, незважаючи на заперечення позивача своєї вини на місці події, п. 12.4. ПДР України, відповідач як суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача, тобто не тільки зафіксувати його за даними вимірювального засобу та шляхом складання протоколу, однак такі докази відсутні

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.   

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова не містить достатніх доказів порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху України, а тому  суд приходить до висновку, що вина  позивача у  вчиненні вказаного порушення  не доведена.   

Більш того в матеріалах справи відсутні будь-які об’єктивні дані, які б могли підтвердити географічну локалізацію транспортного засобу, який належить позивачу відносно населеного пункту.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких грунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.       

Як наслідок, судом не встановлено з яких саме міркувань виходив відповідач інспектор ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2, яким чином давав оцінку та досліджував обставини на підставі яких прийшов до висновку та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності  та дійшов висновку про обґрунтованість твердження позивача про безпідставність винесеної відносно нього постанови і накладення адміністративного стягнення в зв’язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.   

Отже, за таких обставин, коли судом встановлено, що оскаржена постанова  винесена відповідачем необґрунтовано та  в діях відповідача відсутній  склад адміністративного правопорушення, зазначена постанова підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 287 - 293 КУпАП, ст. ст. 6, 17, 18, 19, 99, 100, 104, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -   

ПОСТАНОВИВ:

  Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора  ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 про  скасування постанови  у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора  ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 11 лютого 2011 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

 Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА1 № 030809 від 11 лютого 2011 року, винесену інспектором ДПС 3 взводу 1 батальйону полку ДПС ДАІ м. Києва при УДАІ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. на ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда                                                                                Драний