КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.09.2007                                                                                           № 6/524

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:           Моторного О.А.

 суддів:              

 при секретарі:             

 За участю представників:

 від позивача -                    КозченкоВ.М.

від відповідача -          ПоліщукА.М.

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.07.2007

 у справі № 6/524  

 за позовом                               Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"

 до                                                   Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"

             

                       

 про                                                  стягнення 433940,99 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Звернулася з позовом Дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” до Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” про стягнення 433 940,99 грн. за договором на транспортування природного газу № ПР/2003-Т/82 від 12.12.2006 та додатковою угодою № 5 від 11.11.2005 до нього, а саме: 332 119,68 грн. основного боргу, 55 685,61 грн. пені, 9 819,82 грн. 3% річних, 1 3067,54 грн. інфляційних та 23 248,33 грн. штрафу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Енергогенеруюча компанія “Укр-Кан Пауер” на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” 345 187,22 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 9 819,82 3% річних, 55 685,61 грн. пені, 4 106,93 грн. державного мита та 111,68 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та припинити провадження по справі у зв’язку з оплатою заборгованості. Відповідач вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без повного з’ясування обставин, що мають суттєве значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу залишити рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

24.12.2002 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № ПР/2003-Т/82.

Відповідно до умов Договору виконавець протягом 2003 року надає і замовнику послуги з транспортування природного газу, а замовник – сплачує вартість таких послуг.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за звітним, на основі актів передачі-приймання послуг з транспортування природного газу. Відповідно до додаткової угоди № 5 Договору виконавець надає послуги по транспортуванню газу протягом 2003-2006 років, строк дії Договору продовжено до 31.12.2006. Закінчення строку дії Договору не звільняє виконавця та замовника від зобов’язань за Договором, а також від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов’язань.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов Договору позивач в грудні 2006 року надав відповідачу послуги по транспортуванню природного газу в обсязі 38 100,000 тис. куб.м. на суму 2 267 712,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі послуг з транспортування газу.

Відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 589 від 23.05.2006 тариф на транспортування природного газу за спірний місяць становив 59,52 грн., в т.ч. ПДВ - 9,92 грн. за 1 000куб.м.

Таким чином відповідач виконав взяті на себе зобов’язання за Договором частково, залишивши заборгованість в розмірі 332 119,68 грн., також це підтверджується бухгалтерською довідкою від 30.07.2007 позивача.

Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 5.1. Договору, за несвоєчасну оплату послуг з транспортування газу замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Боржник на вимогу кредитора сплачує суму боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України передбачено, якщо порушено господарське зобов’язання, в якому хоча б одна є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора або порушення пов’язане з виконанням державного контракту, виконання зобов’язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуюся, якщо інше не передбачено законом чи договором. Таким чином, у Договорі сторонами передбачено інший вид відповідальності.

Отже стягнення з відповідача штрафу є безпідставним.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що підлягає стягненню з відповідача 345 187,22 грн. основного борту з урахуванням індексу інфляції, трьох процентів річних в сумі 9 819,82 грн. 55 685,61 грн. пені.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства “Укр-Кан Пауер” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Укр-Кан Пауер” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2007 - без змін.

Матеріали справи № 6/524 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді