Справа № 2-4110/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          09.11.2011 року                                                                                          м. Ужгород

          Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді –Сочка В.І.,

при секретарі –Козар Г.В.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

представника відповідача –ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1  звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод»про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

                 Позов мотивує тим, що наказом № 32 від 04.03.2011 року його було звільнено з посади робітника будівельної бригади ОП «Ужгородський коньячний завод», у зв’язку з скороченням чисельності працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України. Вважає, що при звільнені роботодавцем порушено його права, оскільки директор підприємства не наділений повноваженнями на звільнення працівників, звільнення було здійснено без належного попередження позивача, за відсутності згоди виборного органу первинної профспілки та за наявності можливості переведення на іншу роботу.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Представник відповідача позов не визнала. З поданих заперечень вбачається, що 06.12.2010 року директором ОП «Ужгородський коньячний завод»було видано наказ № 208/вк, яким ліквідовано з 10.12.2010 року структурний підрозділ заводу –будівельну бригаду з скороченням чисельності її працівників в кількості 16 чоловік, в т.ч. ОСОБА_1 На підставі вказаного наказу внесено відповідні зміни до штатного розкладу ОП «Ужгородський коньячний завод». 27.12.2010 року позивач був попереджений про наступне звільнення, яке відбулось 04.03.2011 року (наказ № 32/вк). Директор в силу ст.ст. 64, 65 Господарського кодексу України та статуту підприємства наділений всіма повноваженнями для прийняття та звільнення працівників. На момент звільнення позивача вільних посад, які б могли бути йому запропоновані, не було. На ОП «Ужгородський коньячний завод»первинна профспілкова організація не створена та не діє.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Належними доказами стверджуються наступні обставини справи.

Відповідно до наказу директора ОП «Ужгородський коньячний завод»від 06.12.2010 року № 208/вк з 10.12.2010 року ліквідовано структурний підрозділ заводу –будівельну бригаду з скороченням чисельності її працівників.

На виконання вимог ст. 49-2 КЗпП України, ОСОБА_1 27.12.2010 року був попереджений про скорочення його робочого місця каменяра-штукатура та наступне  звільнення, що підтверджується особистою розпискою позивача про ознайомлення з попередженням.

Наказом №32/вк від 04.03.2011 р. ОСОБА_1 звільнено у зв’язку із скороченням чисельності працівників на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилання позивача про можливість переведення його на іншу посаду  спростовується доданим до матеріалів справи штатним розкладом ОП «Ужгородський коньячний завод», затвердженим директором підприємства 06.12.2010 року, згідно якого робота за відповідною професією чи спеціальністю, яка могла б бути запропонована ОСОБА_1 –відсутня. Крім того, згідно роз’яснень п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», при звільненні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КзПП України, власник або уповноважений ним  орган  вправі  в  межах  однорідних професій  і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалось, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки (перегрупування).

                 У відповідності до ч. 5 ст. 65 Господарського кодексу України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

                 Згідно долученої до матеріалів справи копії витягу з ЄДРПОУ, керівником ОП «Ужгородський коньячний завод»є ОСОБА_3.

Як визначено п.  3.5 Статуту ОП «Ужгородський коньячний завод», зареєстрованого виконавчим комітетом Ужгородської районної ради народних депутатів 11.12.1991 р., директор ОП «Ужгородський коньячний завод»здійснює прийом, переведення та звільнення робітників та інженерно-технічних працівників, укладає контракти та трудові договори.

Що стосується посилання позивача на його звільнення без згоди виборного органу первинної профспілки, суд вважає, що останнім, всупереч вимог ст. 60 ЦПК України, не доведено функціонування самої профспілкової організації на підприємстві. Більше того, як вбачається з додатків до позовної заяви, працівниками ОП «Ужгородський коньячний завод»18.02.2011 року подано клопотання до Закарпатської обласної ради професійних спілок тільки про створення профспілкового комітету.

                 Пункт 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України надає право власнику або уповноваженому ним органу розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності у випадках змін в організації  виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або  перепрофілювання підприємства,  установи,  організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено у відповідності до вимог закону, оскільки належними та допустимими доказами встановлено, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме, скорочення чисельності і штату працівників та ОП «Ужгородський коньячний завод» дотримано норми законодавства, що регулюють вивільнення  працівника.

                З огляду на те, що в процесі розгляду справи не встановлено порушень трудового законодавства відповідачем, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000 грн. не підлягають до задоволення.

Керуючись п.1 ч. 1 ст.40 КЗпП України, ст.ст. 232, 233 КЗпП України, ст.ст.  4, 5, 14, 60, 81, 88, 212-215, 294 ЦПК України, суд, –

Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Орендного підприємства «Ужгородський коньячний завод» про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди –відмовити повністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Суддя                                                                                                       Сочка В.І.