Справа № 22-7706/2006 року                            Головуючий першої інстанції Анісімова Н.Д.

Категорія: 29                                                       Доповідач: Осипчук О.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„5" вересня 2006 року                         Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Висоцької B.C. суддів: Осипчук О.В., Біляєвої О.М. при секретарі: Таранець В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа ЖЕП -2 ТОВ фірми „Содєйствіє" про визнання права користування жилим приміщенням та по зустрічному позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, треті особи: ЖЕП -2 ТОВ фірми „Содєйствіє", ВГІРФО Кіровського РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області - про визнання недійсною реєстрації у жилому приміщенні, зміні умов договору найму жилого приміщення, вселення і виселення з жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Кіровського районного суду м. Донецька від 18 травня 2006 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково: змінено умови договору найму жилого приміщення у квартирі АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_3 ізольовану кімнату площею 15.7 кв. метрів, виділено ОСОБА_2 в користування ізольовану кімнату площею 17,0 кв. метрів, кухня, ванна кімната, туалет і інші підсобні приміщення залишені в загальному користуванні. Зобов'язано ЖЕП-2 ТОВ фірми „Содєйствіє" укласти з ОСОБА_3та ОСОБА_2 окремі договори найму жилого приміщення на зазначені кімнати. В решті частини позову ОСОБА_3 відмовлено.

З зазначеним рішенням суду не погодився ОСОБА_1, приніс апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування рішення суду в частині відмови в задоволені його позову про визнання права користування жилим приміщенням і задоволені позову в частині зміни умов договору найму жилого приміщення і ухвалити нове рішення в цій частини про задоволення його позову і відмову в задоволені позову ОСОБА_3 в частині зміни договору найму жилого приміщення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав доводи своєї апеляційної скарги в повному обсязі. ОСОБА_2 також підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_1.

ОСОБА_3 та його представник заперечували проти апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін.

Заслухавши   доповідь   судді   апеляційного   суду,   пояснення   присутніх   осіб,   дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що згідно виписки з особового рахунку квартири АДРЕСА_1 в зазначеній квартирі зареєстровані й мають право користування жилим приміщенням ОСОБА_2 і ОСОБА_3.  На підставі рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 6 березня 2001 року ОСОБА_1. був визнаний таким, що втратив право користування жилим приміщенням в даній квартирі. Після звільнення з місць позбавлення волі ОСОБА_1 вселився в спірну квартиру, при цьому відповідач ОСОБА_3 своєї згоди на вселення не давав і не визнавав за позивачем права користування жилим приміщенням в спірній квартирі.

Відмовляючи в задоволені позову ОСОБА_1, суд виходив з того, що позивач права користування жилим приміщенням у порядку ст.ст. 64,65 ЖК України в спірній квартирі не придбав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_3 і змінюючи умови договору найму жилого приміщення і вселяючи ОСОБА_3, суд виходив з того, що право на житлове приміщення в спірній квартирі мають два члена родини - ОСОБА_3 та ОСОБА_2, спірна квартира складається з двох ізольованих кімнат площею 15,7 та 17 кв. метрів, частка кожного члена родини в спірній квартирі становить 16,35 кв. метрів. Оскільки в цей час між сторонами склалися неприязні стосунки, суд вважав за можливе змінити умови договору найму жилого приміщення, виділивши ОСОБА_3 кімнату площею 15,7 кв. метрів, а ОСОБА_2 кімнату площею 17,0 кв. метрів. Оскільки ОСОБА_3 у встановленому законом порядку має рівне з ОСОБА_2 право по користуванню, проживанню в спірній квартирі, яке порушено, то суд прийшов до висновку про необхідність вселення його до спірної квартири.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання реєстрації недійсної і виселення ОСОБА_1, суд виходив з того, що реєстрація носила тільки адміністративно - правовий характер - була необхідна для отримання ОСОБА_1 паспорту, мала тимчасовий характер - 1 місяць. Оскільки рішенням суду змінено порядок користування жилим приміщення в спірній квартирі, а наймач більшої кімнати ОСОБА_2 визнає за своїм сином право на житло у квартирі, то суд прийшов дол. висновку про недоцільність виселення ОСОБА_1 з квартири.

Апеляційний суд вважає за можливе погодитися з таким висновком суду, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, їм дана належна правова оцінка, в рішенні суду повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Поряд з цим апеляційний суд вважає за необхідне виключити з резолютивної частини рішення слова „ співвласників квартири", оскільки спірна квартира не приватизована і не належить на праві приватної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 307,308,313-315 ЦПК України, апеляційний суд-

У ХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Донецька від 18 травня 2006 року залишити без змін. Виключити з резолютивної частини рішення слова „співвласників квартири".

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.