14.11.2011

                                                               П О С Т А Н О В А                      Справа № 2а-5990/11

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

          14 листопада 2011 року                                                                                          м. Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Смолка І.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1   до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В :

У вересні  2011 року позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі  м. Запоріжжя, в якій просить суд поновити строк звернення до суду, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за шість місяців по дату винесення рішення,  і в подальшому (довічно), згідно із ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У наданих суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя повністю відповідають чинному законодавству України, а всі виплати здійснювалися у межах бюджетних видатків, вважає, що позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, встановлений ч.2 ст.99 КАС України, а поважність причин пропуску строку позивачем не доведена, просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог та розглянути справу без його участі.

Заперечення проти позову відповідачем не надані. Дослідивши матеріали справи, вважаю, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1   народився 02.03.1945  року та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-ІV, тобто має статус „дитини війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням, доданим до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-IV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 цього ж Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантовані і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи викладене, прихожу до висновку, що позивач має право на  щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Щодо подальшу виплату грошового утримання у зазначеному розмірі,  вважаю такі вимоги необґрунтованими, виходячи з наступного:

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2011 р.  за позовними вимогами ОСОБА_1   відкрито провадження про визнання незаконними дій, зобов’язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни за період з 30.03.2011 року.

14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, який набрав чинності 19 червня 2011 року.  Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік. З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Вирішуючи питання: яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв’язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій із них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”.

На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 “Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету”, яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23 липня 2011 року, застосуванню підлягають положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.  З 23 липня 2011 року правомірність дій суб’єктів владних повноважень у зазначених категоріях справ необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.

На підставі викладеного, прихожу до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1   підлягають частковому задоволенню: позивачу підлягає нарахуванню та виплата підвищення до пенсії «дітям війни»за період з 30.03.2011 року до 22.07.2011 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів –у межах суми стягнення за один місяць.

Суд, відповідно до ст.ст.87,94 КАС України, стягує на користь позивача всі документально підтверджені судові витрати: витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 9, 11, 17-19, 69-72, 94, 128, 158-163, 167,183-2,186 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни” № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1   задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя  щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1   підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” неправомірною.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити  -  ОСОБА_1   підвищення до пенсії згідно із статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період  з 30.03.2011 року до 22.07.2011 включно в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1   судовий збір в розмірі 03 гривні 40 копійок.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання  в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

          Суддя:                                                                                                                                     І.О. Смолка .