Справа № 1-157/11

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "06" грудня 2011 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі : головуючого-судді                                      Микитчина І.М.

при секретарі                                               Свержинській І.Я.

з участю адвоката                                     ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не військовозобов’язаного, ІНФОРМАЦІЯ_3, інваліда ІІ групи, працівника ТзОВ «Орлан», одруженого, не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України,

  ВСТАНОВИВ :

  Підсудний ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він 24.11.2010 року між 15.00 та 16.00 год. на грунті особистих неприязних відносин, в процесі сварки, на подвір’ї будинку по вул. Шашкевича,59 в с. Дуліби Стрийського району вдарив потерпілу ОСОБА_3 граблями у ліву ногу та ліву руку, а також наніс їй удар ногою в низ живота, від чого вона отримала легкі тілесні ушкодження у вигляді синця та рани мізинця лівої кисті, синця лівого стегна.

Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині заперечив, пояснив, що 24.11.2010 року між 15.00 та 16.00 год. він знаходився у себе вдома разом з дружиною, також в будинку була працівник пошти ОСОБА_4, яка принесла пенсію дружині. ОСОБА_4 сиділа напроти вікна і зауважила йому, що сусідка ОСОБА_3 загрібає опале листя на його територію. Він вийшов на вулицю і зробив зауваження ОСОБА_3, на що вона затіяла сварку. У ОСОБА_3 на лівій руці він замітив засохлу кров. ОСОБА_3 він не бив, граблів біля себе він не мав. Присутньою була при цьому його дружина ОСОБА_5. В той день до обіду бачив як ОСОБА_3 забивала сокирою залізний кілок. Думає, що вона могла при цьому поранити ліву руку.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що у неї з підсудним довгий час тривають неприязні відносини відносно межі. 24.11.2010 року між 15.00 та 16.00 год. вона загрібала опале листя на своїй території. На це вийшов підсудний і затіяв з нею сварку. В процесі сварки підсудний вдарив її граблями по лівій руці та лівій нозі, а також копнув в низ живота. Свідком цього була його дружина. Більше очевидців події не було.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що 24.11.2010 року до них додому принесла пенсію поштар ОСОБА_4, яка сиділа навпроти вікна і зауважила, що сусідка ОСОБА_3 загрібає опале листя на їхню територію. На це вийшов її чоловік ОСОБА_2. Через деякий час вона почула сварку між  ОСОБА_3 та її чоловіком. Вона вийшла на сварку і припинила її. Не бачила, щоб у ОСОБА_3 була кров на руці. Граблів також не бачила, не бачила, щоб її чоловік ОСОБА_2 бив ОСОБА_3 граблями чи копав. В той самий день до обіду вона бачила, як ОСОБА_3 забивала сокирою залізний кілок. Думає, що вона при цьому могла поранити руку.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що 24.11.2010 року була в будинку ОСОБА_2, оскільки принесла пенсію. Сиділа навпроти вікна. Бачила, як ОСОБА_3 гребла опале листя до хвіртки ОСОБА_2. Вона сказала про це ОСОБА_2, який вийшов до ОСОБА_3. Через деякий час вона почула крики. ОСОБА_2 повернувся через 2-3 хвилини. Самої сварки чи бійки не бачила, а тільки чула крики.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 24.11.2010 року він був біля будинків ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки між ними виникла сварка за опале листя. Самої бійки не бачив, однак бачив у ОСОБА_3 засохшу кров на правій руці.

Згідно висновку судово-медичної експертизи від 26.11.2010 року № 595 у ОСОБА_3 виявлено синяк та рана мізинця лівої кисті, синяк лівого стегна, які могли утворитись від дії твердих предметів та грабель, які могли утворитись при події 24.11.2010 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення підсудного, потерпілої, свідків, суд приходить до висновку, що вина підсудного в судовому засіданні у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України не доведена.

Суд критично оцінює покази потерпілої ОСОБА_3, оскільки вони з підсудним перебувають у неприязних стосунках, а тому є сумнів у їх достовірності.

Суд надає віри показам свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6, які послідовні, об’єктивно підтверджують одні одних.

Суд приходить до висновку, що оскільки очевидців події не було, то з врахуванням принципу презумпції невинуватості, доказів заподіяння підсудним тілесних ушкоджень потерпілій не здобуто.

Щодо висновку судово-медичної експертизи № 595 від 26.11.2010 року, з якого вбачається що у ОСОБА_3 виявлено синяк та рана мізинця лівої кисті, синяк лівого стегна, які могли утворитись від дії твердих предметів та грабель, які могли утворитись при події 24.11.2010 року і відносяться до легкого тілесного ушкодження, то даний факт наявності синців не знайшов свого підтвердження того, що його заподіяв саме підсудний ОСОБА_2, оскільки суд не надає віри показам потерпілої, які перебувають з підсудним у неприязних відносинах, що викликає сумнів у їх достовірності. Крім того, судом не здобуто доказів того, що у ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 були граблі, оскільки ОСОБА_2 категорично це заперечив, а ОСОБА_3 листя загрібала мітлою.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні не здобуто доказів вини підсудного ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, а тому підсудного слід за даною статтею виправдати.

Відтак, у задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_3 слід відмовити за недоведеністю.

Судових витрат та речових доказів по справі немає.

Керуючись ст., ст. 323, 324 КПК України, суд,

  ЗАСУДИВ :

  ОСОБА_2 за ст. 125 ч. 1 КК України - виправдати.

        Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб.

Суддя: ОСОБА_7