Справа № 22- 7523                                                          Головуючий в 1 інстанції- Пронін С.Г.

Категорія-21                                                                         Доповідач- Бабенко П.М.

УХВАЛА Іменем України

05 вересня 2006 року   Апеляційний суд Донецької області в складі: головуючого- судді Висоцької B.C.

суддів- Бабенка П.М. „Біляєвої О.М. при секретарі - Ставріновій Ю.М.

за участю позивачки ОСОБА_1,представників відповідачів Андрусенко Н.Ю.,Лабун Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 рішення Кіровського районного суду Донецька від 14 червня 2006 року по справі за позовом до ДП „Донецька вугільна енергетична компанія в інтересах відокремленого підрозділу „Шахта ім..Абакумова" ,відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Кіровському районі м.Донецька про встановлення причинено-слідчого зв'язку між профзахворюванням та смертю потерпілого, відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою годувальника ,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2006 року позивачка звернулась до суду " вказаним позовом до відповідачів посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2, який працював у відповідача на підземних роботах „захворів мав професійне захворювання- антракосілікоз , йому за висновком МСЕК у 1990 році встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 60%, вона знаходилась на його утриманні.

Згідно свідоцтву про смерть її чоловік помер внаслідок пухлинної форми антракосілікозу.

Вона зверталась до медичних установ з вимогою встановити причинно-слідчий зв'язок між захворюванням чоловіка та його смертю, але цей зв'язок не встановлено і їй відмовлено у відшкодуванні шкоди у зв'язку втратою годувальника. Просила в судовому порядку встановити вказаний причинно-слідчий зв'язок зобов'язати відповідачів відшкодувати їй шкоду у зв'язку з втратою годувальника.

Рішенням Кіровського районного суду Донецька від 14 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка  просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її вимоги ,посилаючись на те, що це рішення ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Зазначила, що суд не надав належної оцінки доказам у справі, а саме протоколу патологоанатомічного обстеження  НОМЕР_1 її чоловіка, де було вказано причину його смерті, не притягнув до участі у справі представника МСЕК, який надав довідку про відсутність причинно-слідчого зв'язку між профзахворюванням та смертю її чоловіка.

В судовому засіданні позивачка  доводи апеляційної скарги підтримала.

Представники відповідача просили апеляцію відхилити, а рішення суду залишити без змін зазначивши, що вказане рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді- доповідача, пояснення сторін , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає за необхідним апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін з наступних підстав :

Згідно зі ст.ЗЗ Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

У відповідності до вимог п.9ст.34 цього Закону право на отримання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат виникає з моменту встановлення причинно-слідчого зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я за висновком відповідних медичних органів.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2, який працював у відповідача на підземних роботах , де внаслідок шкідливих для здоров'я умовах праці він захворів на професійне захворювання антракосілікоз , йому за висновком МСЕК у 1990 році вперше встановлено    60 % втрати професійної працездатності, а 02.03.1998 року встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 60% безстроково та третю групу інвалідності . ОСОБА_2 отримував щомісячні виплати на відшкодування шкоди, завданої його здоров'ю та отримував пенсію, а позивачка знаходилась на його утриманні.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з встановлених обставин справи , вимог вказаного вище закону, наданих доказів у справі.

Суд обгрунтовано послався на те, що встановлення причинно-слідчого зв'язку між смертю потерпілого та профзахворюванням віднесено до компетенції МСЕК .

У відповідності до Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом МОЗ України від 15.11.05 року № 606 встановлені критерії визначення причинного зв'язку смерті з профзахворюванням.

Згідно висновку МСЕК НОМЕР_2 встановлено, що на протязі багатьох років у ОСОБА_2 не прогресувало вказане вище профзахворювання, у 1990 році потерпілому будо встановлено діагноз- сілікатоз 1 стадії вузелкової форми ,а основною причиною смерті ОСОБА_2 був набряк головного мозку внаслідок явного атеросклерозу судин головного мозку та міокарду, це захворювання було виявлено ще у 1989 році (а.с.4).

Не підтверджено причинний зв'язок між смертю чоловіка позивачки та наявним у нього профзахворюванням і конфліктним МСЕК, про що свідчить відповідний лист зам. директора по експертизі Українського державного НДІ медико-соціальник проблем інвалідності М.Дніпропетровська (а.с. 13).

Зважаючи на вказане суд обґрунтовано не прийняв до уваги свідоцтво про смерть та протокол патологоанатомічного обстеження НОМЕР_1, де була вказана причина смерті ОСОБА_2 іншою.

Доказів на те, що смерть ОСОБА_2 сталася внаслідок професійного захворювання у судовому засіданні не здобуто.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права. Суд всебічно,повно і об'єктивно дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та дійшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позову.

Рішення суду постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування рішення суду не встановлено.

Виходячи з вказаного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляції та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.ЗОЗ, п.1 ч.1 ст.307 , ч.1 ст.308.-313-315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛ ИВ:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду Донецька від 14 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.