Справа № 2-14/11

         Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

          15 квітня 2011 р.  Червоноградський міський суд Львівської області

          в складі: головуючого - судді                        Рака Л. С.

          при секретарі          Вороняку А.С.

         розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відділу освіти Червоноградського міськвиконкому про стягнення надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася в суд із позовом до відповідача про стягнення надбавок передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту”, мотивуючи тим , що розпочала свою педагогічну діяльність в 1979 році.

Однак, починаючи з 01.01.1997 року по 01.09.2002 року , на той час вона працювала вчителем у Червоноградській гімназії, відповідач належним чином не проводив їй виплат передбачених ст. 57 Закону України „Про освіту”, тому просить стягнути зазначені виплати з відповідача , що за її підрахунками становить 11 637,26 грн.

У судовому засіданні позивачка свої  уточнила, просить стягнути в її користь компенсацію за час затримки належних їй сум з врахуванням вже частково проведених виплат згідно представленої довідки в розмірі 1492,98 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні позов заперечила та пояснила, що на той час (у 1997-2002р.р.) виплата належних надбавок позивачці не проводилась в звязку із відсутністю коштів виділених на зазначені цілі. В подальшому протягом 2005-2009р.р. позивачці здійснені відшкодування заборгованості по виплатах передбачених   ст. 57 Закону України „Про освіту”. Тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані документи суд вважає ,що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав:

Як  встановлено судом, що позивачка протягом 1997 -2002 років працювала  на посаді вчителя у гімназії м.Червонограда.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про освіту »від 23.05.1991 року передбачені державні гарантії педагогічним, науково - педагогічним та іншим категоріям працівників закладів освіти, в тому числі і виплата надбавок за вислугу років та допомоги на оздоров лення при наданні щорічної відпустки, які введені в дію відповідно з 1.01.1997 р., та з 1.01.1998 року.

Як встановлено судом, що в супереч вимогам закону надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення позивачці на протязі 1997-2002 років виплачувались не в повному обсязі.

Починаючи з грудня 2005 року по серпень 2009 років заборгованість по даних виплатах иплачено відповідачем, як це передбачено Законом України „Про реструктуризацію заборговансті...”

Згідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці »від 24.03 1995 року працівник має право на оплату своєї пращ відповідно до актів законодавства і колек тивного договору.

Як вбачається з роз'яснень Пленуму Верховного суду України п.8 Постанови № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці »

при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат, необхідно виходити з нормативно правових актів, яким визначено умови та розмір цих виплат. Працівники на яких поширюються зазначені нормативно - правові акти можуть бути позбавлені таких виплат або розмір останніх може бути зменшено лише у випадках і за умови передбачених цими актами.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про оплату праці», суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови встановленні законодавством, угодами і колективним договором.

Також відповідно до вимог ст. 9 КЗпП України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю є   недійсними.

Таким чином, законом передбачено, що навіть при наявності угоди сторін в трудовий договір не можуть включатися умови які погіршують становище працівника, тим більше умови які дозволять в односторонньому порядку власнику приймати рішення з питань оплати праці.

Тому доводи відповідача, що кошти на зазначені цілі бюджетом не виділялися і виплата не проводилася, судом до уваги  не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Визнаючи не конституційними окремі положення ст. ст. 58, 60 Закону України „Про державний бюджет України на 2001 рік, Конституційний суд України у своєму рішенні від

20.03.2002 року по справі щодо пільг, компенсацій і гарантій вказав, що положення ст. 28 Закону України „Про бюджетну систему України”, щодо заборони Закону України „Про державний бюджет України” вносити зміни до чинного законодавства, означає і неможливість зупинення дії чинних законів у частині встановлених ними пільг,  компенсацій і гарантій, право на які передбачені чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня –/ст. 48 Конституції України/ , який принаймі не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого Законом  / ч. 3 ст. 48 Конституції України/, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні трудової книжки позивачки, остання має право на надбавку за вислугу років  відповідно до відпрацьованого стажу роботи.

Згідно ч. 1  ст. 57 Закону України „Про освіту” позивачка також має право на допомогу на оздоровлення, яка виплачується у розмірі місячного посадового окладу /ставки/, яка виплачується при наданні щорічної відпустки.

Що стосується щорічної винагороди за сумлінну працю та відповідно до Закону України „Про освіту” та постанови КМ України від 5.06.2000 року № 898, виплата цієї винагороди проводиться лише тоді коли є результати сумлінної праці, зразкове виконання службових обовязків за умови досягнення успіхів у навчанні, вихованні, професійній підготовці учеівської молоді, методичному забеспеченні, відсутності порушень виконавчої і трудової дисципліни в межах загальних коштів передбачених кошторисом навчального закладу на оплату праці. Вказана винагорода видається відповідно до положення затвердженого адміністрацією закладу за погодженням профспілкового комітету.

Тому при встановлених обставинах і відсутності наведених умов дана винагорода не може бути стягнена в користь позивачки.

Як вбачається із представлених довідок відповідачем від 16.02.2007 року № 01-15/225, розмір заборгованості за спірний період по належних позивачу виплатах становив 1343,49 грн. , які на момент розгляду справи їй вже виплачено повністю.

Наведений відповідачем розмір передбачених ст. 57 Закону України „Про осівту” виплат на думку суду є  вірним і відповідає вимогам законодавства та положень про підрахунок даних виплат.

Оскільки зазначені виплати є складовою частиною заробітної плати та відповідно до ст. ст. 1-3 „Положення про порядок компенсацій працівникам втрати частини зарообітної

плати у зв’язку із порушенням термінів її виплати” затвердженого постановою КМ України від 20. 12.1997 року № 1427, „Порядку проведення компенсації громадянам втарати грошових доходів у звязку із порушенням термінів її виплати”, затверджених постановою КМ України від 21.02.2001 року № 159, з 1.01.1998 року вони підлягають компенсації на коофіцієнт приросту споживчих цін.

Згідно до згаданого вище порядку з 1.01.2001 року виплати разового характеру компенсації не підлягають, тому матеріальна допомога за цей період не компенсується.

Оскільки виплати належних заборгованих сум відповідачем почали проводитися з грудня 2005 року по частинах із загальної суми заборгованості, відповідно до Закону України „Про реструктуризацію...” то при нарахуванні компенсації слід застосовувати коефіцієнти приросту споживчих цін станом на вересень 2004 року, тобто з моменту набрання чинності зазначеним Законом.

Тому з огляду на вище наведені обставини розрахунок представлених позивачкою компенсаційних виплат є завищенний.

Відповідно до проведеного розрахунку підлягає стягненню в користь позивачки заборгованість по належним їй платежам у сумі 886,88 грн., а саме:

  1998 рік.

   1.    37,06 Ч 1,114 = 41,28;                                         7.     -----------------------------;

2.    37,06 Ч 1,109 = 41,10;                                                  8.    16,16 Ч 1,093 = 17,66;

3.    39,31 Ч 1,105 = 43,44;                                         9.    37,92 Ч 1,016 = 38,53;

4.    37,06 Ч 1,079 = 39,98;                                         10.  32,22 Ч 0,898 = 28,94;

5.    37,06 Ч 1,079 = 39,98;                                         11.  29,12 Ч 0,843 = 24,54;

             6.     24,97Ч 1,079 = 26,94;                                          12.  32,22 Ч 0,784 = 25,26;

В с ь о г о : 367,65 грн.

                                                             1999 рік.

              1.    26,64 Ч 0,761 =  20,27;                                          7.    ---------------------------;

   2.    32,22 Ч 0,743=  23,94;                                         8.    16,56 Ч 0,645= 10,68;

   3.    32,22 Ч 0,727 =  23,43;                                         9.    41,85 Ч 0,623 = 26,07;

   4.    29,71Ч 0,687= 20,41;                                          10.  41,85 Ч 0,606 = 25,36;

   5.    32,22 Ч 0,647 = 20,85;                                          11.   41,85Ч 0,561 = 23,48;

   6.    23,09 Ч 0,643 = 14,85;                                          12.  41,85 Ч 0,499 = 20,88;

В с ь о г о : 230,22 грн.

                                                              2000 рік.

              1.    62,77 Ч 0,431 =  27,05;                                          7.    ---------------------------;

   2.    62,77 Ч 0,385 =  24,17;                                          8.    18,44 Ч 0,262 = 4,83;

   3.    62,77 Ч 0,358 =  22,47;                                          9.    63,14 Ч 0,231 = 14,59;

   4.    62,77 Ч 0,335 =  21,03;                                          10.  63,14 Ч 0,214 = 13,51;

   5.    62,77 Ч 0,309 =  19,40;                                          11.  65,45 Ч 0,209 =  13,68;

   6.    46,35   Ч 0,261 =  12,10;                                        12.   67,75  Ч 0,19 = 12,87;

В с ь о г о : 185,69 грн.

                                                               2001 рік.   

              1.    54,64 Ч 0,173 =  9,45;                                          7.    ---------------------------;

   2.   53,19 Ч 0,166 =  8,83;                                         8.    26,40 Ч 0,153  = 4,04

   3.   65,13 Ч 0,159 =  10,36;                                       9.    11,72 Ч 0,148  = 1,73;

   4.   65,13 Ч 0,142 =  9,25;                                         10.  11,72 Ч 0,146  = 1,71;

   5.   65,13 Ч 0,138 =  8,99;                                         11.  11,72 Ч 0,14  = 1,64;

   6.   22,37Ч 0,131 =  2,93;                                         12.  11,72 Ч 0,122  = 1,43;

  В с ь о г о : 60,36 грн.

                                                                2002 рік.

              1.    46,80 Ч 0,111 =  5,19;                                        7.    ---------------------------;

   2.   54,45 Ч 0,127 =  6,92;                                         

   3.   46,80 Ч 0,135 =  6,32;                                          

   4.   46,80 Ч 0,119 =  5,57;                                          

   5.   46,80 Ч 0,123 =  5,76;                                         

   6.   22,37   Ч 0,143 =  3,20;

                                                   В с ь о г о : 32,95 грн.

В решті вимог слід відмовити з наведених вище підстав.

Керуючись: ст. ст. 10, 30, 60, 209, 212 ЦПК України, ст. 57 Закону України «Про освіту »ст. ст. 21, 22 Закону України «Про оплату праці», ст. ст. 9, 97, 98 КЗпП України, суд –

                                                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відділу освіти виконкому Червоноградської міської Ради в користь ОСОБА_1 компенсації за порушення термінів виплати надбавки за вислугу років за період з 1.01.1998 року по 1.07.2002 року у розмірі 876 грн. 88 коп., з відрахуванням при стягненні обовязкових платежів та внесків.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з відділу освіти виконкому Червоноградської міської Ради 51грн. 00 коп., державного мита в дохід держави.

На рішення протягом десяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Львівської області.          

Суддя:                                                                                       Л.  С.  Рак