КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.08.2007                                                                                           № 42/109

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Смірнової  Л.Г.

 суддів:                                          Калатай  Н.Ф.

                                        Пашкіної С.А.

 при секретарі:                       

 За участю представників:

 від позивача -Поліщук А.М. (дов. від 14.02.2007р. №1/314);

 від відповідача -Сергієнко С.В. (дов. від 27.03.2007р. №14),

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житлово - будівельний кооператив "Промбудівельник - 9"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 10.04.2007

 у справі № 42/109 (Паламар П.І.)

 за позовом                               Закрите акціонерне товариство "Енергогенеруюча компанія "Укр-Кан Пауер"

 до                                                   Житлово - будівельний кооператив "Промбудівельник - 9"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення боргу, ціна позову 27093,05 грн

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.04.2007р. у справі № 42/109  позов задоволений частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-9” на користь Закритого акціонерного товариства „Енергогенеруюча компанія „Укр-Кан Пауер” 18914,41 грн. боргу, 189,14 грн. держмита та 82,38 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.          

           Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що відповідачем не спростовано  визначений позивачем обсяг спожитої протягом спірного періоду теплової енергії, як не надано доказів відсутності споживання теплової енергії.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду  відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд його скасувати в частині задоволення позову, прийняти нове рішення, яким позов в цій частині залишити без розгляду.

          В апеляційній скарзі відповідач вказує про те, що позивач не дотримався встановленого ст.5 Господарського процесуального кодексу України порядку досудового врегулювання спору. Відповідач вважає неправомірним здійснення позивачем розрахунку теплової енергії в Гкал, оскільки Київською міською радою тарифи на теплову енергію затверджені в метрах кубічних.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає її доводи необґрунтованими, документально не доведеними.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

01.09.1999р. між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води №450084, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до житлового будинку по вул. Тростянецькій, 7-в у м. Києві, а відповідач зобов’язався оплачувати спожиту теплову енергію не пізніше 28 числа поточного місяця.

В п.3.1.1 договору сторони визначили щоквартальні обсяги поставки теплової енергії.

          Згідно п.10.1 договору (в редакції угоди від 31.08.2001р. №1 про зміну і доповнення договору №450084 від 01.09.1999р.) строк його дії встановлений з 01.09.1999р. по 01.09.2000р. і  вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною з сторін  не буде заявлено по протилежне та при умові, що відповідач до 1 серпня поточного року узгодить з позивачем обсяги споживання на наступний період.

Доказів припинення договору в установленому порядку сторонами не надано.

З матеріалів справи вбачається,  що на виконання умов договору протягом листопада-грудня 2006 року позивач поставив відповідачу 597,14 Гкал теплової енергії, що не перевищує обсягів, передбачених п.3.1.1 договору. Визначені позивачем обсяги поставленої теплової енергії відповідачем не спростовані.

Колегія суддів погоджується зі здійсненим місцевим господарським судом перерахунком вартості поставленої позивачем за спірний період теплової енергії (на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 та від 30.10.2006р. №1575), відповідно до якого загальна вартість поставленої теплової енергії за період листопад-грудень 2006р. становить 52201,76 грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Як свідчить розрахунок позивача, відповідач частково сплатив за спожиту теплову енергію в сумі 33287,35 грн. Таким чином, заборгованість відповідача становить 18914,41 грн. Конррозрахунку заборгованості відповідачем не надано

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт постачання позивачем теплової енергії в обсязі 597,14 Гкал, а доказів належного виконання умов договору в частині оплати відповідачем не надано, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з відповідача  18914,41 грн. заборгованості.

Місцевий господарський суд дав належну оцінку обставинам справи, мотивовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню та прийняв відповідне рішення.

Доводи апеляційної скарги про незастосування позивачем заходів досудового врегулювання спору колегія суддів вважає безпідставними, оскільки це є правом, а не обов’язком сторони, і невжиття таких заходів не позбавляє особу права на звернення до суду з позовом.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неправомірність визначення обсягів теплової енергії в Гкал до уваги не приймається, оскільки спростовується умовами укладеного між сторонами договору та змістом розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 20.06.2002р. №1245 та від 30.10.2006р. №1575.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2007р. у справі №42/109 відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду м Києва від 10.04.2007р. у справі№42/109 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Житлово-будівельного кооперативу „Промбудівельник-9” - без задоволення.

2.Матеріали справи №42/109 повернути до Господарського суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.

                                                                                          Пашкіна С.А.

 22.08.07 (відправлено)