КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 березня 2025 року                м. Кропивницький               Справа № 640/21232/18

провадження № 2-іс/340/77/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М.,  розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за участю сторін в адміністративній справі за позовом

Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до

Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5А, ЄДРПОУ 39393260)

про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 20.09.2018 р. №0053255302.

21.01.2019 Окружний адміністративний суд міста Києва (суддя Р.О. Арсірій) відкрив провадження в адміністративній справі (а.с.1-2).

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі акту приймання-передачі судових справ, не розглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 05.03.2025, згідно супровідного листа Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 №01-19/3049/25 до Кіровоградського окружного адміністративного суду передано 689 судових справ (у тому числі адміністративну справу № 2а-18193/11/2670).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2025 адміністративна справа № 2а-18193/11/2670 передана судді Т.М. Кармазиній.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Даною ухвалою замінено відповідача у справі №640/21232/18 Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (44096797). (а.с.106-107)

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому  заявлено клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з того, що статтею 12 визначені форми адміністративного судочинства.

Адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі  Закону України  "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених  частиною першою  статті 266-1  цього Кодексу.

Таким чином, наведеною нормою встановлено вичерпний перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження, до яких не відноситься дана справа.

Згідно ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-3 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що прохаючи проведення розгляду даної справи проводити у судовому засіданні з викликом учасників справи чи то в порядку загального позовного провадження, сторона повинна навести обґрунтування необхідності саме у цієї сторони доводити свою позицію у судовому засіданні. При цьому, відповідачем не наведено жодного обґрунтування щодо необхідності розгляду справи з викликом сторін.  

Враховуючи викладене, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін та в порядку загального позовного провадження не підлягає задоволенню. До того ж, відповідачем не наведено належних обґрунтувань складності справи та необхідності й доцільності розгляду даної справи у судовому засіданні. Також характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи,

Окрім того, суд зауважує, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 р. у справі “Ахеn v. Germany”, рішення від 25.04.2002 р. “Varela Assalino contre le Portugal”). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Судом створено учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №640/21232/18 шляхом надсилання процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України. До того ж, бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.

Керуючись ст.ст.9, 14, 243, 248, 256, 257, 262, 370 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з викликом сторін – відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.

Копію ухвали невідкладно надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду                                            Т.М. КАРМАЗИНА