Справа № 214/10760/24

2/214/354/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 березня 2025 року м Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку загального позовного провадження цивільну справу №214/10760/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Саксаганської у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою, в які просить суд визначити йому додатковий строк прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 – терміном в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №861. За життя ОСОБА_2 на підставі договору дарування частки квартири ві 27.07.2020 року був власником 2/3 частини квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . 21.04.2024 року ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області та внесений до реєстру за №1051, яким на випадок своєї смерті все належне йому майно на день смерті заповів ОСОБА_1 – позивачу по справі. Інших спадкоємців, які за заповітом або за законом прийняли спадщини після смерті ОСОБА_2 не має, на момент смерті він проживав в належній йому квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , один. Позивач не є родичом або членом сім`ї ОСОБА_2 . Тривалий час допомагав ОСОБА_2 в побуті, опікувався ним, забезпечував його ліками, оскільки ОСОБА_2 був одинокою людиною та мав вади здоров`я. При цьому жодних договорів про його утримання або якусь винагороду між ними не було. Про наявність заповіту на своє ім`я позивач ОСОБА_1 дізнався лише після смерті ОСОБА_2 в кінці листопада 2024 року, коли маючи ключі від квартири, прибирався там та серед інших документів знайшов примірник заповіту. Позивач звернувся до нотаріуса, яка оформлювала заповіт від імені ОСОБА_2 , із питанням про прийняття спадщини, однак постановою від 06.12.2024 року приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Черник О.П. мені відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на майно ОСОБА_2 у зв`язку із пропуском позивачем 6-ти місячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач вважає, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважних причин так як не знав про наявність заповіту на своє ім`я, позивач не є спадкоємцем будь-якої черги спадкування після ОСОБА_2 . З метою захисту своїх спадкових прав, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області  від 13.01.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, розпочато підготовче провадження із проведенням підготовчого судового засідання (а.с.46-48).

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.02.2025 року закрито підготовче провадження по справі з призначенням її до судового розгляду по суті (а.с. 44-45).

Позивач в судове засідання не з`явився, від останнього через канцелярію суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник відповідача Виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради Крістіна Бондаренко, в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду направила заяву про розгляд справи за її відсутності. При вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Довгинцівському та Саксаганському районах у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (а.с.7).

Приватним нотаріусом Криворізького нотаріального округу Дніпропетровської області Черник О.П. 21 квітня 2021 року було посвідчено заповіт зареєстрований в реєстрі за №1051 згідно якого ОСОБА_2 заповідає все своє майно ОСОБА_1 (а.с.8-9 зворот).

Згідно договору дарування частки квартири ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 передала у власність (подарувала), а ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв у дар 2/3 частки квартири загальною площею 57,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10-11).

06.12.2024 року відповідно до заяви від 06.12.2024 року про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Черник О.П. від 06.12.2024 року, відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 оскільки спадкоємцем було пропущено встановлений законом 6-тимісячний строк для подачі документів, тому вчинити нотаріальну дію, а саме видати свідоцтво про право на спадщину не можливо (а.с.12-15).

Згідно роз`яснень, викладених в пункті 3.1. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що не знав про наявність заповіту ОСОБА_2 на своє ім`я. Виявив примірник заповіту випадково прибираючись в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи оцінку таким доводам позивача та перевіряючи обґрунтованість заявлених ним позовних вимог, суд виходить з такого.

Дослідженням матеріалів витребуваної судом спадкової справи №129/2024 (номер у Спадковому реєстрі 79451167), заведеної Приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Черник Олександрою Петрівною 06 грудня 2024 року після смерті ОСОБА_2 встановлено, що 06.12.2024 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті останньогозвернувся – ОСОБА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 залишив заповіт посвідчений 24.04.2021 року Черник О.П., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області, за реєстром №1051, відповідно до якого все належне йому майно заповів позивачу ОСОБА_1 (а.с.29-30).

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, належні спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинені внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За життя ОСОБА_2 здійснив розпорядження розпорядження з приводу вказаного спадкового майна.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ч.1 ст.1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221, 1223 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ст.ст.1268-1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 на підставі ст.ст.1217, 1222 ЦУ України, є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

У той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного, можна зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця і залежить виключно від його власної волі.

Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцю, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивач просить встановити йому додатковий строк два місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ,  який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відмова у визначенні додаткового строку для прийняття спадщини позбавить позивача прав на майно, та призведе до передачі цього майна громаді міста як відумерлої спадщини.

При оцінці встановлених обставин, суд враховує не тільки умови застосування правил ч.3 ст.1272 ЦК України, але і загальні засади цивільного судочинства та європейські принципи, зокрема, принцип верховенства права з його складовими.

Таким чином, вказані обставини в їх сукупності, підтверджені обсягом наданих доказів, дають суду підстави дійти висновку про те, що строк для подачі заяви про прийняття спадщини позивачка пропустила з поважних причин. Наявні у неї стійкі проблеми зі здоров`ям, обумовлювали періодичне проходження нею стаціонарного лікування, та об`єктивно виключали можливість звернення з приводу прийняття спадщини.

Відтак, на підставі ч.3 ст.1272 ЦК України суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 із визначенням їй додаткового строку тривалістю в 2 місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті, ОСОБА_2 ..

При розподілі судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позивачем не заявлялася вимога про відшкодування понесених ним витрат по сплаті судового збору та не наводився попередній розрахунок, у зв`язку з чим суд не вбачає підстав для їх стягнення з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 141, 206, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 272, 274, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 1216-1218, 1220-1221, ч. 1 ст. 1222, 1223, 1268-1270, 1272, 1273-1275, 1296-1298, ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Саксаганської у місті ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_4 додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Додатковий строк тривалістю 2 (два) місяці обчислювати з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати його складання шляхом подання апеляційної скарги. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 05410872, адреса: вул. Володимира Великого, буд. 32, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область.

Суддя                Н.В. Чернова