Справа № 175/1964/25

Провадження № 1-кп/175/204/25

У Х В А Л А

іменем України

01 квітня 2025 року                                         селище Слобожанське Дніпровського

                                                                району Дніпропетровської області

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

потерпілої - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024052390001813 від 21.11.2024 за обвинувальним актом щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Краматорська Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

14 лютого 2025 року до суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, з відповідними додатками до нього. Під час досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_5 23 листопада 2024 року був обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого ухвалою суду від 19 лютого продовжено до 19 квітня 2025 року.

Ухвалою від 14 лютого 2025 року обвинувальний акт був призначений до підготовчого судового засідання.

Ухвалою від 19 лютого 2025 року обвинувальний акт був призначений до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, посилаючись на те, що під час досудового розслідування до обвинуваченого був застосований такий запобіжний захід, дія якого під час досудового провадження була продовжена, але цей строк спливає, тому вважає, що необхідно продовжити строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів, підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою нікуди не зникли, є реальними та дійсними.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою заперечила.

Обвинувачений ОСОБА_5 щодо заявленого прокурором клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою заперечував.

Захисник обвинуваченого – адвокат ОСОБА_6 підтримала позицію обвинуваченого.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, доходить висновку про можливість продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Також в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою.

Вирішуючи питання щодо заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд виходить з такого.

19 квітня 2025 року спливає строк застосування вказаного запобіжного заходу. Також наявні достатні дані, які свідчать, що ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою не зменшилися.

Суд враховує, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, має не зняту та непогашену судимість, як за скоєння злочинів корисливої спрямованості, так і проти життя та здоров`я особи, обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, що незважаючи на наявність постійного місця проживання, враховуючи обсяг пред`явленого йому обвинувачення, зважаючи на обставини та характер зухвалості, тяжкості та суспільної небезпечності, інкримінованого обвинуваченому злочину, ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує останньому, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявні ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, суд враховує ризик можливого впливу на свідків, які разом з ним проживають в одному будинку, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Наявність у обвинуваченого місця проживання, не є беззаперечною підставою для зміни обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такі враховується в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні і ризиками визначеними ст. 177 КПК України.

Відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою. Нові обставини, які б надавали можливість вирішення суддею питання про зміну запобіжного заходу на більш м`який не виявлено.

Таким чином, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Разом з тим, продовження існування зазначених вище обставин у їх сукупності, виправдовують подальше перебування обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, що відповідає і є співрозмірним тяжкості і характеру діяння, яке інкримінується останньому, та більш м`які запобіжні заходи, не забезпечать його належної процесуальної поведінки, а тому продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою є найбільш прийнятним за наявних умов.

До обставин (ризиків), які враховуються при вирішенні питання про запобіжний захід, безумовно належить військова агресія проти України, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Таким чином, суд вважає за доцільне продовжити строк обраного щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. До того ж, жодних обставин, які б свідчили про те, що ризики, які виправдовують утримання обвинуваченого під вартою, зменшилися, судом не встановлено. Тому посилання захисника та обвинуваченого можливість визначення обвинуваченому розміру застави є безпідставними. Таким чином, суд вважає за необхідне розмір застави не визначати.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 30 травня 2025 року включно.

Копію ухвали направити в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою діє до 30 травня 2025 року.

Ухвала щодо запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя                                                                 ОСОБА_1