Справа № 237/5748/23

Провадження № 1-в/191/840/24

У Х В А Л А

іменем України

01 квітня 2025 року                                        м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді                                                  ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання                         ОСОБА_2 ,

прокурора         ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 .

Від представника державної установи та засудженого надійшли заяви про розгляд клопотання без їхньої участі.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що вважає клопотання таким, що підлягає задоволенню.

Суд, заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали долучені до клопотання, вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2024 року ОСОБА_4  було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.15, ч.3 ст.185 КК України, 29.08.2021 року (сума завданої майнової шкоди становила 241 грн. 00 коп.) до 3 років позбавлення волі та за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.263 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України визначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання визначено у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.07.2018 року.

Вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.07.2018 року ОСОБА_4  було засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених: ч.3 ст.185 КК України, 07.09.2016 року (сума завданої майнової шкоди становила 6427 грн. 90 коп.) та 17.08.2017 року (сума завданої майнової шкоди становила 1725,00 грн.) до 3 років позбавлення волі.

Початок строку покарання засудженого ОСОБА_4 - 27.11.2024 року, а кінець строку покарання - 27.06.2028 року.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно із п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

За загальним правилом, закріпленим у ч.2 ст.4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.

Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 р., встановлено, що дії щодо чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (до 2270,00 грн. у 2021 році) є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до положень ч.2 ст.74 КК України (в ред. ЗУ № 3886-ІХ від 18.07.2024 року) особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Таким чином, у зв`язку із декриміналізацією вчиненого 29.08.2021 року ОСОБА_4 діяння за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, відповідно до положень ЗУ №3886-ІХ від 18.07.2024 року, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для його негайного звільнення від призначеного покарання за вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2024 року в частині цього діяння.

Вчинені ОСОБА_4 кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст. 185 КК України за вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 09.07.2018 року, - не підпадають під дію Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 р. №3886-IX, оскільки розмір шкоди за вчиненими засудженим крадіжками перевищує два неоподатковувані мінімуми доходів громадян у 2016 та 2017 роках.

Таким чином, засуджений має продовжувати відбувати покарання за вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2024 року за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Керуючись ст. 537, 539 КПК України, ст.74 КК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» про звільнення від призначеного судом покарання відносно засудженого ОСОБА_4 задовольнити.

Негайно звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання, у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2024 року за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Вважати засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що відбуває покарання за вироком Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.02.2024 року за ч.1 ст.263 КК України із застосуванням ст. 71 КК України у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Копію ухвали направити до Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№94)» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя                                         ОСОБА_1