Справа №333/8612/24

Провадження №3/333/83/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 березня 2025 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., за участі захисника Ворони Д.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

15.09.2024 року, приблизно о 08 год. 50 хв., ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford F-150», державний номерний знак НОМЕР_1 , у м. Запоріжжя по вул. Космічній, буд.144 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло; виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_2 погодився, але у подальшому, перебуваючи вже безпосередньо в КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради, відмовився від проходження вказаного огляду, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.

01.10.2024 року справа відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП з Управління патрульної поліції Запорізької області надійшла до Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та пояснив, що 15.09.2024 року, приблизно о 08 год. 50 хв., він керував транспортним засобом «Ford F-150», державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений працівниками поліції на блокпосту у м. Запоріжжя по вул. Космічній, буд.144. Після перевірки документів, поліцейський повідомив про свої підозри щодо знаходження його у стані наркотичного сп`яніння. У зв`язку з цим, працівник поліції запропонував йому пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. Коли приїхали до медичного закладу, лікар запропонував здати йому аналіз сечі, але він не зміг цього зробити. У подальшому, лікар ще двічі пропонував йому здати аналізи сечі упродовж 2 годин, попередивши, що у разі, якщо він цього не зробить, то його дії будуть розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Після цього, він ще двічі намагався здати зразки сечі, але у нього не вийшло, тому працівники поліції на нього склали протокол за ч.1 ст.130 КУпАП.

Категорично не згоден з тим, що він відмовився проходити огляд на стан сп`яніння, так як після відповідної пропозиції працівника поліції, відразу погодився і поїхав до медичного закладу, де також здійснював усі дії, які йому зазначав лікар. Чому він не зміг здати зразки сечі, не знає, можливо був стрес і організм таким чином відреагував на цю ситуацію.

02.10.2024 року його знову зупиняли на вказаному блокпосту працівники поліції, які також запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Він погодився, і тоді йому вдалося здати аналізи сечі, в яких не виявили жодних наркотичних чи психотропних речовин.

01.11.2024 року судом з КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР було витребувано копію акту медичного огляду ОСОБА_1 , на підставі якого виданий висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Захисник Ворона Д.С. у судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, а також враховуючи численні порушення, допущені лікарем під час огляду на стан сп`яніння та працівниками поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього.

Обґрунтовуючи своє клопотання, захисник Ворона Д.С. вказав таке.

По-перше, протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений з суттєвими порушеннями, так як у ньому вказані деякі ознаки сп`яніння, які нібито були виявлені працівниками поліції на місці зупинки, але не зазначено, які саме дії водія призвели до ухилення від огляду. Під час перегляду наявного в матеріалах справи відеозапису вказаних подій, було встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння та погодився на вимогу працівників поліції проїхати до закладу охорони здоров`я. Більш того, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 поводив себе стримано, адекватно, чітко відповідав на запитання поліцейських, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 відсутнє тремтіння пальців рук, поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, рухи тіла теж адекватні.

Відеозаписом не зафіксовано і відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, роз`яснення йому його процесуальних прав та суті його правопорушення, навпаки ОСОБА_1 відразу погодився на пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Тобто, огляд водія на стан наркотичного сп`яніння був проведений на місці зупинки з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

По-друге, протокол про адміністративне правопорушення поліцейським складено не у присутності водія.

На наявному в матеріалах справи відеозапису взагалі відсутній момент складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Можна припустити, що протокол був складений працівниками поліції в службовому автомобілі, при цьому особу, відносно якої складали протокол до салону автомобіля не запрошували, у подальшому поліцейський оголосив зміст протоколу ОСОБА_1 .

Захисник звертає увагу суду на вимоги глави 19 КУпАП, відповідно до яких протокол складається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Присутність особи при складанні протоколу є обов`язковою.

По-третє, поліцейським порушено порядок проведення огляду та процедуру визначення ознак наркотичного сп`яніння.

Згідно з п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до вимог п.п.3-4 та 6 Порядку огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Аналізуючи вищевказані норми Інструкції та Порядку слід зауважити, що тільки після виявлення кількох об`єктивних ознак алкогольного чи наркотичного сп`яніння, передбачених п.п.3, 4 розділу І Інструкції та після їх озвучення особі - водієві, який дійсно перебував за кермом автомобіля, у присутності свідків, які таке підтвердили, надалі поліцейський має запропонувати такому водію у визначеній послідовності пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або у закладі охорони здоров`я, що має бути зафіксовано у присутності свідків як це визначено у п.4 Порядку та п.б розд. І Інструкції, а також, враховуючи вимоги ст.266 КУпАП, відображено із застосовуванням технічних засобів

Крім того, відповідно до п.10 Розділу ІІ Інструкції результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейськими, зазначаються в акті огляду на стан сп`яніння. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського.

Натомість в наданих працівниками поліції матеріалах відсутній акт огляду водія на стан сп`яніння з зазначенням встановлених поліцейським ознак наркотичного сп`яніння, також відсутні дані про вручення водію ОСОБА_1 копії акту огляду.

Вказані вище обставини впливають на встановлену ст.266 КУпАП процедуру огляду на стан алкогольного або наркотичного сп`яніння і недотримання вказаної процедури є суттєвим порушенням, оскільки лише дійсна наявність ознак певного сп`яніння у водія надає працівникам поліції право проводити на місці зупинки транспортного засобу процедуру огляду на стан сп`яніння або пропонувати такий огляд у медичному закладі.

Аналогічна позиція висловлена у постановах Запорізького апеляційного суду від 28.07.2022 у справі № 337/6192/21, від 16.10.2023 у справі № 317/3815/21, від 31.08.2023 № 334/358/23, від 29.08.2023 у справі № 334/1739/20.

По-четверте, відеозаписи, які містяться в матеріалах справи не можуть бути розцінені судом як належні та допустимі докази.

3 наявних матеріалів справи вбачається порушення «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 за № 28/3299 (далі Інструкція № 1026), де зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу. Відсутність безперервного відеозапису ставить під сумнів законність проведених поліцейськими процесуальних дій та позбавляє можливості об`єктивно перевірити обставини пов`язані із виявленням та фіксацією адміністративного правопорушення у випадку їх оспорювання.

Відеозйомка у даному випадку не проводилась безперервно, що є порушенням п. 5 розділу ІІ Інструкції № 1026, тобто працівниками поліції безперервна відеофіксація обставин вчинення та виявлення адміністративного правопорушення не проводилась.

Враховуючи викладене, захисник вважає, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи не є належними та допустимими доказами.

Оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не був дотриманий порядок фіксації правопорушення, то цей доказ необхідно вважати недопустимим доказом, що тягне за собою визнання недопустимими усіх доказів у справі (правова концепція «отруєного дерева», яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.

Встановлені порушення вказують на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи, є недопустимими доказами.

По-п`яте, у закладі охорони здоров`я порушено порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

При перегляді відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, він тричі намагався надати сечу для здійснення лабораторного дослідження, але у зв`язку з тим, що перед зупинкою його працівниками поліції сходив в туалет, про що він неодноразово наголошував у закладі охорони здоров`я, він не міг надати сечу.

Сторона захисту також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 1963 року народження, тобто йому 61 рік. У чоловіків в цьому віці можуть бути захворювання, які заважають вчасно ходити в туалет (аденома простати).

На відеозапису у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 не заперечував надати для дослідження інше біологічне середовище, яким можуть бути слина, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, навіть двічі пропонував лікарю взяти на дослідження інше біологічне середовище, а саме кров, на що отримав категорично відмову лікаря, з поясненнями, що для дослідження береться тільки сеча.

При цьому, Інструкцією № 1452/735 прямо передбачено можливість дослідження іншого біологічного середовища, окрім сечі, на відібранні яких погоджувався ОСОБА_1 , а при перегляді відеозапису навіть декілька разів наполягав на цьому. У даному випадку особа, якій інкримінується керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, не повинна страждати через недосконале законодавство або через недостатність фінансування закладів охорони здоров`я для придбання реактивів з метою проведення такого огляду.

Відповідно до пункту 22 розділу III висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо складених матеріалів.

По-шосте, працівники поліції незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 .

Поліцейськими не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу.

З переглянутого відеозапису вбачається, що працівник поліції лише повідомив ОСОБА_1 про те, що він був зупинений відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», проте не повідомив, які саме порушення ПДР стали підставою для зупинки транспортного запису. З запису також неможливо встановити, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Більш того, в матеріалах справи відсутні дані про складання працівниками поліції постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за будь-які порушення ПДР України, які давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Захисник вважає, що сукупність наведених вище обставин підтверджує факт штучності створеної ситуації, і вочевидь не слугує підтвердженням провини водія за викладених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин.

Також, звертає увагу суду, що після подій 15.09.2024 року водій ОСОБА_1 знов був зупинений на тому ж самому місці тими ж самими працівниками поліції 02.10.2024 року, які знов почали його звинувачувати у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. При цьому, один з працівників поліції, побачивши ОСОБА_1 за кермом та впізнавши його, крикнув іншому «Тормози.....это он». Після зупинки ОСОБА_1 знов повезли до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР №8744 від 02.10.2024 року у громадянина ОСОБА_1 факту вживання маріхуани не виявлено (копія висновку додається до клопотання).

Усі сумніви повинні тлумачитись на користь особи, яка притягується до відповідальності.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 536/1703/17, адміністративне провадження № K/9901/3839/17.

На підставі викладеного, захисник просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вислухавши доводи та твердження ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши матеріали вказаної справи, суддя дійшов до такого.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, регулюється нормами: Кодексу України про адміністративні правопорушення; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Пунктом п.2.5 Правил Дорожнього руху України, передбачено, що водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Згідно п.п.9, 12 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.п.2-4 розділу І «Загальні положення» Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), а також: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Згідно п.13 Порядку лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Аналогічна норма міститься і у Розділі III «Проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів» Інструкції № 1452/735.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Враховуючи вказану позицію Європейського Суду, а також вид, розмір і строки стягнень, що можливо накласти на особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП (штраф в розмірі однієї чи двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк до одного та від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого), суд вважає дане провадження з «кримінальним обвинуваченням».

В даному випадку, вважаю, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на думку судді, підтверджується наступними, дослідженими у судовому засіданні доказами:

- даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №129808 від 15.09.2024 року, згідно яких встановлено час, дата та місця скоєння адміністративного правопорушення;

- даними направлення на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024 року (час направлення: 09 год. 05 хв.). Підставою для проведення огляду став факт встановлення у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, що не реагують на світло;

- даними висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стосовно ОСОБА_1 , складеного 15.09.2024 року (об 11 год. 55 хв.) лікарем КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_3 , згідно яких останній відмовився від проходження повного медичного огляду (не надав зразки сечі за наданий час (2 години));

- даними відеозапису «ЕПР1№129808(1)» з нагрудних камер працівників поліції, переглянутого в судовому засіданні, з яких вбачається, що ОСОБА_1 зупинили на блокпосту під керуванням транспортного засобу «Ford F-150», державний номерний знак НОМЕР_1 (час відеозапису: 0:02:40). У подальшому, працівник поліції водію ОСОБА_1 запропонував пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, у зв`язку з підозрою про перебування останнього у такому стані, вказавши при цьому відповідні ознаки (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, що не реагують на світло), на що ОСОБА_1 погодився (час відеозапис: 0:14:50 – 0:15:45). У подальшому, після прибуття до медичного закладу (через 50 хвилин з моменту виявлення ознак наркотичного сп`яніння), лікар запропонував ОСОБА_1 здати аналізи сечі для дослідження її на предмет вживання наркотичних речовин, останній погодився на це (час відеозапису: 1:07:26). Водночас, через певний час ОСОБА_1 зазначив, що не може здати аналіз, після чого лікар провів візуальний огляд останнього та повідомив, що у разі нездачі аналізу сечі за дві години, це буде розцінюватися як відмова від проходження повного огляду на стан сп`яніння (час відеозапису: 1:08:50). Вдруге ОСОБА_1 лікар запропонував здати аналіз сечі, приблизно через 1 год. 15 хв. (час відеозапису: 2:35:00), але ОСОБА_1 зазначив, що не може здати. При цьому останній запропонував здати інші аналізи для проходження огляду на стан сп`яніння (час відеозапису: 2:36:04). Втретє, ОСОБА_1 запропонували здати аналіз сечі ще через 32 хв. (час відеозапису: 3:07:00), але теж останній зазначив, що не може їх здати. У подальшому, працівники поліції стосовно ОСОБА_1 склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Оцінюючи вказані докази, суддя дійшов висновку, що вони не суперечать один одному, а навпаки доповнюють та підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

Під час судового розгляду перевірялися доводи та твердження захисника Ворони Д.С., зазначені у його клопотанні про закриття провадження.

Твердження захисника, що у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не зазначено, які саме дії водія призвели до ухилення від огляду і це є безумовним порушенням з боку працівників поліції, а також, що огляд водія на стан наркотичного сп`яніння був проведений на місці зупинки з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та відповідної Інструкції, суд не приймає до уваги, враховуючи таке.

Відповідно до вимог ст.256 КУпА П у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вказані вимоги працівники поліції виконали та усі, передбачені ст.256 КУпАП необхідні дані, зазначили у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №129808 від 15.09.2024 року.

За вимогами частин 2-4 статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відповідно до пункту 12 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Згідно пунктів 3, 4, 7 Розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я, який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством, метою котрого є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове.

Таким чином, у зв`язку з виявленням на місці зупинки у ОСОБА_1 визначених у пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 ознак наркотичного сп`яніння, у поліцейського відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 були підстави для його направлення до найближчого закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки на місці зупинки провести такий огляд без лабораторного дослідження біоматеріалу неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано запропонували ОСОБА_1 пройти такий огляд саме у закладі охорони здоров`я.

Порушень з боку патрульних поліцейських по оформленню адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Посилання захисника, що протокол про адміністративне правопорушення поліцейським було складено не у присутності водія не відповідає дійсності, враховуючи дані відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, з яких вбачаються, що вказаний протокол був складений працівниками поліції у той момент, коли ОСОБА_1 знаходився безпосередньо поруч з поліцейськими, йому були роз`яснені відповідні права як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (час відеозапису: 03:59:30 - 04:00:00). У подальшому, працівник поліції ОСОБА_1 видав копію протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомив з його змістом.

До твердження захисника, що поліцейським порушено порядок проведення огляду та процедуру визначення ознак наркотичного сп`яніння, а також, що у матеріалах справи відсутній акт огляду водія на стан сп`яніння, суд відноситься критично, враховуючи таке.

Працівник поліції після зупинки транспортного засобу, під керуванням ОСОБА_1 зазначив про свої підозри, що останній перебуває у стані наркотичного сп`яніння, вказавши при цьому відповідні ознаки (виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, що не реагують на світло). При цьому, поліцейський для визначення вказаних ознак світив ліхтариком в очі ОСОБА_1 та прохав, щоб останній виставив свої руки (час відеозапису: 0:14:50 – 0:15:45).

Крім того, в матеріалах, долучених до протоколу про адміністративне правопорушення мається направлення до медичного закладу на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.09.2024 року, згідно з яким огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився у зв`язку з виявленням у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Також, до матеріалів долучений висновок результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції лікаря КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради ОСОБА_3 , згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду (не надав зразки сечі за наданий час (2 години)).

Доводи захисника, що відеозапис, долучений до справи є неналежним доказом, є неслушними, оскільки він відповідає вимогам ст. 251 КУпАП.

В даному випадку факт переривання відеозапису жодним чином не впливає на його допустимість та належність. Наданий працівниками поліції відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені фрагменти відеозапису у сукупності з іншими матеріалами справи, які узгоджуються між собою, є достатньою доказовою базою для належної фіксації скоєння ОСОБА_1 порушення п.2.5 ПДР України.

Тому, дані відеозапису, отриманого у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, є допустимими і належними доказами.

Аргументи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, виконував всі вказівки лікаря та з фізіологічних причин не зміг здати сечу для аналізу, у зв`язку з чим пропонував взяти будь яке інше біологічне середовище (кров), є безпідставними з огляду на те, що в медичному закладі ОСОБА_1 було надано достатньо часу, протягом якого він міг здати біологічне середовище - сечу. Протягом вказаного часу лікар роз`яснив ОСОБА_1 , що нездача вказаного біологічного середовища буде розцінена, як відмова від проходження огляду, і відносно нього буде складений відповідний висновок. Водночас, останній не здав біологічний матеріал - сечу, пояснивши, що не може це здійснити фізіологічно.

На переконання суду, такі дії ОСОБА_1 були правильно розцінені як відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

При огляді на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 не зазначав, що має проблеми зі здоров`ям, а саме: з сечовим міхуром, сечовипусканням. Відсутні на цей час відповідні і медичні документи з цього приводу.

Щодо тверджень про те, що ОСОБА_1 погоджувався здати кров, суд зазначає, що, відповідно до пункту 12, пункту 13 Розділу 3 Інструкції № 1452/735, предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

Тобто, зі змісту Інструкції №1452/735 вбачається, що дослідження біологічного середовища крові можливо, якщо у особи неможливо взяти інші біологічні зразки в силу певних обставин, а саме коли водій знаходиться без свідомості чи перебуває у важкому стані і у нього неможливо відібрати біологічне середовище (сечу) тощо.

Наявність в Інструкції №1452/735 норми, яка містить перелік видів біологічного середовища, які, окрім сечі, можуть бути відібрані, жодним чином не означає, що це є альтернатива для особи, яка проходить огляд на стан сп`яніння, обирати вид біологічного середовища, яке йому зручно здавати.

Вказана альтернатива встановлена для тих випадків, коли відсутня реальна об`єктивна можливість здати якийсь із зазначених видів біологічного середовища.

У будь-якому разі, огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться лікарем медичного закладу, у який доставлений водій транспортного засобу, та лише він може визначити підставу відбору того чи іншого біологічного середовища.

З урахуванням вказаних вище обставин, суд вважає, що у ОСОБА_1 не було підстав в умовах медичного закладу не здати біологічний зразок у виді сечі для проведення відповідного огляду на факт вживання наркотичних речовин, виходячи з фізіологічних властивостей людського організму і для цього йому було надано достатньо часу.

Також, суд звертає увагу, що стороною захисту під час судового засідання було надано копію висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції стосовно ОСОБА_1 , складеного 02.10.2024 року, тобто фактично через два тижня після досліджуємої події. В той день ОСОБА_1 здав аналіз сечі і у нього не виникло з цим жодних проблем.

Щодо тверджень захисника про неправомірність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , суд вважає, що законність підстави зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП і дії працівників поліції щодо законності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема, в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів.

Сторона захисту в даному випадку, на думку суду, не пояснила, яким чином правомірність дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння, і як саме це впливає на встановлений факт відмови ОСОБА_1 від проходження вказаного огляду.

Вважаю, що у даному випадку працівники поліції виконували своє службові обов`язки відповідно вимог ЗУ «Про Національну поліцію», за межі свої повноважень не виходили і вказані дії поліцейських не є порушенням, що має стати підставою для визнання доказів, отриманих під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 недопустимими або неналежними.

Суд, досліджуючи докази, пересвідчився, що ОСОБА_1 на момент відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння цілком розумів вимоги лікаря та був попереджений, що за такі його дії буде складено відповідний протокол.

Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність події і складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП та непричетність до нього  ОСОБА_1 , суду не надано і не встановлено під час судового засідання.

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази є достатніми, допустимими та належними, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння;

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майновий стан, наявність фактів про притягнення його до адміністративної відповідальності у т.ч. у сфері безпеки руху.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддя не вбачає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.06.2007 року у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполучення Королівства», особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є такими, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Отже, керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння не може вважатись малозначним правопорушенням, оскільки зазначені дії наражають оточуючих на небезпеку.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп. (Реквізити для сплати: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307  КУпАП (не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя                         Р.С. Холод