справа №176/1146/25

провадження №1-кп/176/274/25

УХВАЛА

       01 квітня 2025 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1                        

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Жовті Води, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року за №62025050030000852,

з участю учасників судового провадження: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого – адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області знаходиться вище вказане кримінальне провадження.

Учасники судового провадження, кожний окремо, не заперечують проти призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні звернулася до суду з письмовим клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 строком на 60 діб. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що обвинуваченим у вказаному кримінальному провадженні є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Березівка Одеської області, громадянин України, освіта середня, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, стрілець 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , достовірно знаючи про обов`язок проходити військову службу, будучи обізнаним про оголошення воєнного стану в державі, замість несення обов`язків військової служби вчинив непокору, тобто відкриту відмову виконати наказ начальника, вчинену в умовах воєнного стану, усвідомлюючи при цьому наявність кримінальної відповідальності, тим самим подав особистий приклад поведінки у період воєнного стану, який підриває авторитет держави, Збройних Сил України, боєздатність підрозділу та обороноздатність держави в цілому, деморалізує інших військовослужбовців і спонукає до порушення ними військової дисципліни та нехтування своїм конституційним обов`язком захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07.02.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 05.04.2025 включно.

На сьогоднішній день виникла необхідність в продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв`язку з тим, що зміна обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід або скасування запобіжного заходу, може перешкодити кримінальному провадженню.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Ризики, які були враховані судом при застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшилися, що свідчить про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно останнього.

При цьому підстави для зміни запобіжного заходу та відмови в продовженні обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на даний час відсутні, оскільки ризики, що обґрунтовували необхідність застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування не зменшилися і жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не може запобігти заявленим ризикам.

Сукупність зібраних доказів дає достатні підстави обвинувачувати ОСОБА_3 у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.

ОСОБА_3 розуміє, що він вчинив тяжкий злочин проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від п`яти до десяти років, у зв`язку з чим розуміючи тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних дій та рішень в розумні строки.

Крім цього, ОСОБА_3 є мешканцем іншої області, що вказує на існування обґрунтованих підстав та можливості там переховуватись, що в сукупності свідчить про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від суду.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 , отримавши доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України, володіє інформацією стосовно свідків у кримінальному провадженні, які є його співслужбовцями, у зв`язку з чим останній перебуваючи на волі матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови від показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Протягом тривалого проміжку часу ОСОБА_3 обіймає посаду стрільця 2 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 1 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_1 , де вочевидь сформував стійкі відносини як з рядовим так і начальницьким складом військової частини НОМЕР_1 .

Використовуючи зв`язки з військовослужбовцями, ОСОБА_3 , розуміючи, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 , при допиті їх в суді повідомить дійсні обставини вчиненого злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_3 , може вжити заходів для впливу на таких осіб з метою надання ними необхідних для ОСОБА_3 показань, їх ненадання, перекручування або спотворення обставин.

На даному етапі кримінального провадження ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та їх дослідження. І тому заборона спілкуватися з певними особами як наслідок встановлення ймовірного впливу на них - об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 , перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обґрунтовано обвинувачується, як військовослужбовець, може вчинити кримінальні правопорушення, передбачені статтями 402-405, 402, 408, 429 КК України. Окрім того, запровадження воєнного стану в України значно підвищує ймовірність існування вказаного ризику.

Враховуючи характер злочину та тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його судом винуватим, є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 може: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що ризики, на які посилається прокурору, відсутні. В той же час, не заперечував щодо продовження його підзахисному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений в судовому засіданні підтримав позицію захисника.

Cуд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, а також матеріали судового провадження, приходить до наступних висновків.

Враховуючи, що підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України для закриття, зупинення кримінального провадження судом не встановлено, затверджений прокурором обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підсудність кримінального провадження визначено Жовтоводському міському суду Дніпропетровської області, а також з урахуванням того, що всі необхідні дії, пов`язані із підготовкою до судового розгляду судом виконано, кримінальне провадження має бути призначене до судового розгляду.

Метою застосування запобіжного заходу в кримінальному провадженні, як встановила ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які визначені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується прокурором у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, за обставин викладених в обвинувальному акті. Санкція вказаної статті кримінального закону передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років.Наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які будуть дослідженні під час судового розгляду. Суд звертає увагу, що оцінку кожному доказу з точки зору їх належності та допустимості суд дає під час судового розгляду кримінального провадження за результатами його розгляду. На даному етапі суд не вправі надавати будь-яку оцінку доказам кримінального провадження та не встановлює винуватість чи невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.

Судом встановлено, що 07.02.2025 року ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 05 квітня 2025 року включно.

На день розгляду судом клопотання, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор, не перестали існувати та не зменшилися.

Зокрема, наявні такі ризики:

- переховування обвинуваченого від суду;

- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань з показаннями вказаних осіб;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 проходить військову службу. В матеріалах справи відсутні докази, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено та обґрунтовано клопотання в частині наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і як наслідок необхідності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який запобіжний захід суд не вбачає, оскільки судом встановлено наявність ризиків, які унеможливлюють застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу.

За таких обставин, клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 186, 188, 193, 194, 196, 199, 314-316 КПК Українисуд,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2025 року за №62025050030000852, призначити до судового розгляду в судове засідання на 10 квітня 2025 року на 10 год. 00 хв. у приміщенні Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області.

Судовий розгляд здійснювати суддею одноособово, у закритому судовому засіданні, з участю учасників судового провадження.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до 27 травня 2025 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити на виконання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали. В іншій частині ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Оскарження ухвали не зупиняє її виконанню.

Суддя