Справа № 2-508/11                        

Р І Ш Е Н Н Я

          І М Е Н Е М               У К Р А Ї Н И

          09 листопада 2011 року                                                                            м. Монастирище

Монастирищенський  районний суд Черкаської області

в складі:        головуючого  - судді          Мазай Н.В.

                     при секретарі                       Возній В.В.

                     з участю позивача :             ОСОБА_1

                     представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради: ОСОБА_3

                     представника відповідача  відділу Держкомзему у ОСОБА_4 районі :                                                       ОСОБА_5

                     представники третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 державної нотаріальної контори:  не з»явились

              розглянувши у  відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Монастирище цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області, відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в :

           Позивач 26.09.2011 року  звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання права власності на земельну ділянку товарного сільського господарського виробництва в порядку спадкування за законом, посилаючись на те, що 08.07.2010 року померла його тітка ОСОБА_6, що проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_6 залишилось спадкове майно: грошовий вклад, будинок та земельна ділянка (пай) та інше. В нотаріальному порядку він (позивач) отримав Свідоцтво про право на спадщину на спадкові об’єкти на які зміг надати правоустановчі документи. Однак, свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку позивач не може в нотаріальній конторі отримати, так як Державний акт на право приватної власності на землю загублений. Зазначені обставини спонукають звернутись до суду з питанням визнання права власності на спадковий об»єкт (земельну ділянку) оскільки іншого правового шляху не передбачено. Просить визнати за ним ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,99 га, яка розташована в межах території ОСОБА_2 сільської ради Монастирищенського району і належала ОСОБА_6, яка померла 08.07.2010року на підставі Державного акту на право приватної власності на землю 1-ЧР № 032392 в порядку спадкування за законом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю, просить його задоволити та пояснив, що він звертається з позово до суду в зв’язку з тим, що він є спадкоємцем після померлої тітки ОСОБА_6. В нього є ще сестра, але вона відмовилася від спадщини на його користь. Він оформив спадщину на житловий будинок і грошові вклади після померлої тітки. Однак, в зв»язку з тим, що загублений оригінал державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності можливе лише через суд. Просить позов задоволити повністю.

Представник відповідача відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі ОСОБА_5 ( діє на підставі довіреності № 275 від 11.10.2011 року) в судовому засіданні позов визнав повністю не заперечував проти його задоволення та пояснив, що ОСОБА_2 сільською радою рішенням від 22.09.2001 року № 16-1, земельна ділянка площею 3,99 га. була передана в приватну власність громадянці ОСОБА_6, для введення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчена державним актом на право приватної власності на землю серії 1-ЧР № 032392, який реєстрований в відділі Державного земельного кадастра. Після смерті ОСОБА_6, яка останній час проживала в с. Долинка, спадкоємець ОСОБА_1 подав заяву про прийняття спадщини та втрату державного акту до приватного нотаріуса ОСОБА_4 нотаріального округу. Приватний нотаріус подав клопотання до відділу Держкомзему в ОСОБА_4 районі з проханням про виготовлення дублікату державного акта на право приватної власності на землю, замість втраченого. Технічна документація із землеустрою, щодо складання  документів, що  посвідчували право власності громадянки ОСОБА_6 на земельну ділянку була розроблена відділом Черкаського регіонального центру філії ДЗК в лютому місяці 2011 року. Обмінний файл сформовано та зроблено 31.03.2011 року. Після цього технічну документацію, повернули на доопрацювання до ОСОБА_4  відділу Черкаської регіональної  філії. Технічна документація повернута була на дооформлення в зв’язку з тим, що відповідно п. 4 Інструкції затвердженої накозом Держкомзему України № 325 від 22.06.2009 року новий державний акт видається замість втраченого на ім»я спадкодавця взамін втраченого спадкоємцю на запит нотаріуса. Зареєструвати на померлу  людину державний акт взамін втраченого, відповідно до цієї інструкції неможливо, як і не можливо видати державний акт на його власницю.  Архівний екземпляр держайного акту є також оригіналом, але на ньому мається штамп «архівний», що є перешкодою для  відмітки про перехід права власності. Таким чином, позивач звернувся в суд, для того щоб визнати право  власності  на земельну ділянку, спадкодавця в порядку спадкування, оскільки оригінал державного акту втрачено. Він, як представник відділу Держкомзему, підтримує позов, щодо надання земельної ділянки, щодо визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування ОСОБА_1.

          Представник співвідповідача ОСОБА_2 сільської ради Монастирищенського району Черкаської області ОСОБА_3 ( повноваження посвідчені посвідченням № 7 від 01.06.1998 року) в судовому засіданні позов визнала повністю, проти його задоволення не заперечувала та пояснила, що  державний акт на право власності на землю ОСОБА_2 сільська рада оформляла та видавала ОСОБА_7. ОСОБА_6 померла 08.07.2010 року. Однак, вказаний державний акт був втрачений в зв»язку з чим позивач звертається з позовом до суду.

Представники третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 державної нотаріальної контори  в судове засідання не з”явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи суд вважає,  що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з наступного :

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що  ОСОБА_6 померла 08 липня 2010 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СР № 124343 від 09.07.2010 року, виданого виконкомом ОСОБА_2 сільської ради Монастирищенського району (а.с.11).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

 Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов”язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.  

За життя ОСОБА_6 на праві приватної власності  належала земельна ділянка, розміром 3,99 га, яка розташована в адміністративних межах с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області, що підтверджується витягом з Поземельної книги № 107/53 від 02.03.2011 року, на яку відповідно видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії 1-ЧР № 032392 від 19.10.2001 року (а.с.8), довідкою № 258 від 13.01.2011 року відділу Держкомзему у Монатирищенському районі Черкаської області ( а.с. 10).

Відповідно до ч. 3 т. 1266 ЦК України племінники  спадкодавця спадкують ту частку спадщини,  яка належала б за законом  їхнім  матері,  батькові  (сестрі,  братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Позивач являється племінником померлої ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_8 серії ЯФ № 436338 від 16.06.1949 року ( а.с.44), копією посвідки про народження ОСОБА_9 ( а.с. 59), копією посвідки про шлюб № 2 між ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ( а.с. 58), копією посвідки про народження № 111713 ОСОБА_1 ( а.с.12, 57), копією  паспорта серії СО № 653402 ОСОБА_1 ( а.с.5).

У встановлений законом строк позивач подав заяву уповноваженим нотаріальним органам про прийняття спадщини, що підтверджується заявою від 20 липня 2010 року ( а.с. 42).

Крім позивача, спадкоємцем після померлої ОСОБА_6 є ОСОБА_12, що підтверджується довідкою у зв»язку з оформленням спадкових прав № 2 від 12.01.2011 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Монастирищенського району ( а.с. 54).

За життя ОСОБА_6 залишила заповіт від 07.04.2010 року, за яким все своє майно де б воно не знаходилось, яке по закону їй належить, а саме жилий будинок з надвірними спорудами, земельну ділянку (пай), грошові вклади заповіла своїй племінниці ОСОБА_13 ( а.с. 50).

Згідно заяви від 24.09.2010 року ОСОБА_12 відмовилася від спадщини після померлої ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 ( а.с. 48).

Той факт, що ОСОБА_12 та ОСОБА_13 є однією особою підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію шлюбу серії 1-АК № 263908 від 07.07.1972 року ( а.с. 49).

Відповідно до ч. 5 ст. 1275 ЦК України відмова спадкоємця за заповітом від прийняття спадщини  не позбавляє його права на спадкування за законом. Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 1275 ЦК України положення цієї статті не застосовуються,  якщо спадкоємець відмовився від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця,  а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

По закінченню шестимісячного терміну позивач 14.03.2011 року, за реєстром № 626 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок № 5 по вул. Миру в с. Долинка Монастирищенського району Черкаської області ( а.с. 66), 14.03.2011 року за реєстром № 628 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на вклади ( а.с. 68).

              Згідно ст.1225 ч.1 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.   

          Відповідно ст. 131 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи України набувають право власності на земельну ділянку  у порядку спадкування.

Згідно ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право приватної власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

Оригінал Держаного акту про право власності на земльну ділянку серії 1-ЧР № 032392 від 19.10.2001 року, виданий ОСОБА_6, втрачено, що не заперечували і представники відповідачів.

«Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін’юсту України № 7/5 від 07.02.2002 року визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Враховуючи вищевикладене, те, що обставини справи визнані сторонами, суд вважає встановленими обставини, на які позивач посилається, як на підставу своїх позовних вимог про визнання за ним права власності на спадщину, що відкрилася після смерті його тітки, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і має підстави для задоволення позову в повному обсязі.

          На підставі викладеного ст. ст. 1218, 1220, 1225, 1266, 1275 ЦК України, ст. ст. 125, 126, 131 Земельного Кодексу України, Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Мін’юсту України № 7/5 від 07.02.2002 року та керуючись ст. ст. 3, 5-8, 10, 11, 14, 60, 61, 81, 88, 174, 208-210, 213-215, 294 ЦПК України ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

          Позов задоволити повністю.

          Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку товарного сільськогосподарського виробництва площею 3, 99 га, яка розташована в адміністративних межах ОСОБА_2 сільської ради Монастирищенського району Черкаської області, яка належала ОСОБА_6, яка померла 08 липня 2010 року на підставі Державного акту на право вланості на земельну ділянку серії І-ЧР № 032392 від 19.10.2001 року в порядку спадкування за законом.

          Рішення може бути  оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

        Суддя :                                                                                                                   Н.В. Мазай