ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 березня 2025 року м. Житомир справа №240/808/25

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши заяву про відвід судді від розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо внесення відомостей про розшук ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" і зазначення відмітки "УХИЛЯНТ";

- встановити відсутність компетенції Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо внесення відомостей про розшук ОСОБА_1 до інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" і зазначення відмітки "УХИЛЯНТ";

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області видалити всі відомості про ОСОБА_1 , внесені в інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України", в тому числі щодо розшуку і зазначення відмітки "УХИЛЯНТ".

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №240/80825 за позовом ОСОБА_1 було визначено суддю Черняхович І.Е.

Ухвалою судді від 12.02.2025 провадження в адміністративній справі №240/808/25 за позовом ОСОБА_1 було відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження).

27 березня 2025 року до суду від представника позивача - адвоката Ткачука Володимира Васильовича надійшла заява (вх.№23259/25) про відвід судді Черняхович І.Е. від розгляду адміністративної справи №240/808/25.

Обґрунтовуючи подану заяву про відвід представник позивача зазначив, що суддя Черняхович І.Е. ігнорує подане у справ клопотання про витребування доказів, яке має суттєве значення для правильного вирішення даної справи та протягом тривалого часу не здійснює його розгляд. На переконання представника позивача, вказані обставини свідчать, що суддя порушує право позивача на доступ до правосуддя, намірено не розглядає клопотання про витребування доказів, діє на стороні Головного управління Національної поліції в Житомирській області, створюючи умови для переваги позивача в судовому процесі, тим самим порушує засади адміністративного судочинства.

У зв`язку із перебуванням головуючої судді Черняхович І.Е. в період з 13.03.2025 по 28.03.2025 у відпусті, заява про відвід була передана судді 31.03.2025 - в перший робочий день після закінчення відпустки.

Відповідно до частини 3 статті 40 питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Розглянувши заяву представника позивача - адвоката Ткачука Володимира Васильовича від розгляду адміністративної справи №240/808/25 та зазначені в ній мотиви для відводу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з нормами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини 1 статті Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.

Загальна декларація з прав людини (ст. 10) та Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ч. 1 ст. 14) гарантує право кожної особи на розгляд її справи компетентним незалежним та неупередженим судом у встановленому законом порядку. Незалежне суддівство є відповідальним за належну реалізацію цього права. Незалежність суддів передбачає, що судді повинні приймати безсторонні рішення згідно з власною оцінкою фактів і знанням права, без будь-якого втручання, прямого або непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких причин.

Об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ Другий показник. Об`єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Підстави для відводу судді визначено частиною першою статті 36 КАС України, відповідно до якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи:

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син. дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім і або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" визначено, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Так, поняття незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою. З суб`єктивної точки зору, суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об`єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду.

Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Таким чином, особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості. Відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Зі змісту заяви представника позивача встановлено, що в якості підстави для відводу представник зазначає не здійснення суддею поданого в даній справі клопотання про витребування доказів.

З даного приводу суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Частиною 3 статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Водночас, суд зауважує, що стаття 80 КАС України, якою врегульовано питання витребування доказів, не містить правової норми, якою б визначалось питання щодо процесуального строку здійснення судом розгляду клопотання про витребування доказів.

Згідно з положеннями статті 119 КАС України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання про витребування доказів надійшло до суду 25.02.2025. Однак, в період з 13.03.2025 по 28.03.2025 головуюча суддя перебувала у відпусті, що є обставиною, яка впливає на строки вчинення процесуальної дії щодо розгляду такого клопотання.

Крім того, тривалий строк вирішення судом клопотання про витребування доказів не є обставиною, що вказує на упередженість чи необ`єктивність судді.

Суд звертає увагу, що Кодексом адміністративного судочинства визначено вичерпний перелік підстав для відводу судді, які закріплені у статтях 36-37. Наведена позивачем у заві про відвід обставина (тривалий не розгляд клопотання про витребування доказів) не передбачена КАС України, як підстава для відводу судді, та є оціночним судженням, тому у жодному випадку не може свідчити про наявність у судді певної зацікавленості, відсутності неупередженості або необ`єктивності.

Суд також зазначає, що аргументи, якими мотивовано заяву про відвід судді не викликають обґрунтованих сумнівів у об`єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення суддею Черняхович І.Е. гарантій неупередженості.

На думку суду, доводи, викладені у заяві, жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у даній справі.

Наявність сумнівів у безсторонності чи необ`єктивності судді повинна базуватись на конкретних критеріях, а не припущеннях і власному трактуванні заявником положень статті 36 КАС України.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з положеннями частини 4 статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд, з метою уникнення будь яких сумнівів у неупередженості судді Черняхович І.Е. при розгляді справи, вважає за необхідне відповідно до частини 4 статті 40 КАС України передати дану справу іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, та буде визначений в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, для вирішення заяви про відвід.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Визнати необґрунтованою заяву представника позивача - адвоката Ткачука Володимира Васильовича від 27.03.2025 про відвід судді Черняхович І.Е. від розгляду адміністративної справи №240/808/25.

Передати адміністративну справу №240/808/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 та ч. 4 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення питання щодо відводу судді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя І.Е.Черняхович