Справа № 758/4369/25

3/758/2537/25

Категорія 317

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Київ

31 березня 2025 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП стосовно

неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

23 березня 2025 року близько 23 години 20 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35, неповнолітній ОСОБА_1 , перебував з явними ознаками алкогольного сп`яніння, різкий запах з порожнини рота, нестійка хода, почервоніле обличчя, чим ображав людську гідність чи громадську мораль та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 разом зі своїм законним представником не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Про час та місце розгляду був повідомлена належним чином.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Ч. 1 ст. 178 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Так, Верховний Суд у Постанові від 27.06.2020 року по справі №536/2056/16-а роз`яснив, що об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 178 КУпАП є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, полягає у розпиванні спиртних напоїв у громадських місцях і появі в громадських місцях у п`яному вигляді.

Згідно Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 22.09.2005 р. № 2899-IV, громадське місце - це частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під`їзди, а також підземні переходи, стадіони.

Іншим видом дій, які утворюють об`єктивну сторону цього правопорушення, є поява в громадських місцях у нетверезому стані, що ображає людську гідність і громадську мораль, під якою необхідно розуміти: поведінку особи у стані сп`яніння, яка явно порушує загальновизнані норми. Сам факт появи у п`яному вигляді у громадському місці, якщо поведінка особи при цьому є пристойною не є підставою для притягнення до відповідальності.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, з таких підстав.

Згідно ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення повинна ретельно з`ясувати характер правопорушення та правильно кваліфікувати дії винної особи. У протоколі мають бути зазначені обставини, які свідчать про наявність адміністративного проступку та його характер, а також, обставини, що характеризують особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки протокол є підставою для провадження у справі про адміністративне правопорушення. Від того, чи правильно він складений, залежить своєчасність, правильність розгляду за суттю справи про адміністративне правопорушення та обґрунтованість застосування стягнення.

Із долучених до матеріалів справи доказів судом не встановлено, що ОСОБА_1 перебував у громадському місці в стані алкогольного сп`яніння. До суду не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення правопорушення, не підтверджено вчинення останнім дій, які утворюють об`єктивну сторону вказаного правопорушення, зокрема: поява в громадських місцях у п`яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.

Судом встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення, не зібрано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП, зокрема: пояснень свідків, які б підтвердили наявність обставин вказаних у протоколі (перебування у п`яному вигляді в громадському місці, чим ОСОБА_1 ображав людську гідність та громадську мораль за адресою: м. Київ, вул. Світлицького, буд. 35), фото та відеоматеріалів, якими зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 у п`яному вигляді в громадському місці.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 , які додано до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої зі своїм другом за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72. А потім на таксі поїхав додому.

Доказів на підтвердження появи ОСОБА_1 саме в заборонених законом місцях у п`яному вигляді, які б становили склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.178 КУпАП матеріали справи не містять.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, особа, відносно якої складався зазначений протокол, на час його складання була неповнолітня, а тому вчинення будь-яких процесуальних дій у відношенні неповнолітньої особи повинні здійснюватися за участі її законного представника.

Статтею 27 КУпАП встановлено, що інтереси неповнолітньої особи, яка притягується до адміністративної відповідальності мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Відповідно до ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Згідно із ч. 3 ст. 270 КУпАП законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу. Істотного значення для захисту прав та інтересів неповнолітнього правопорушника набуває можливість участі його батьків або законних представників при першому поясненні та складанні протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому існує потреба у визначенні процедури залучення батьків неповнолітнього до участі у провадженні у справі - повідомлення батьків неповнолітнього правопорушника або інших осіб в якості його законних представників та виклик для складання протоколу або залучення їх у якості законних представників, можливість участі яких передбачена ст. 270 КУпАП.

Згідно з вимогами п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

При цьому правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому, сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, а обставини викладені у ньому мають бути підтверджені іншими належними та допустимими доказами.

Однак, інших допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 178 КУпАП матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.

У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.

Отже, суд не вбачає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 178 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП,-

Керуючись ст. ст., ч.1 ст.178, 247, 268, 280, 283, 284 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Справу про адміністративне правопорушення відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Суддя О. О. Денисов