Номер провадження: 22-ц/813/1123/25

Справа № 947/30750/19

Головуючий у першій інстанції Васильків О.В.

Доповідач Таварткіладзе О. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 року                                                                 м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Таварткіладзе О.М.,

суддів: Сєвєрової Є.С., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря судового засідання: Чередник К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 березня 2024 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Гуменюка В.В., в якому просив:

- визнати дії державного виконавця Гуменюка В.В. незаконними;

- скасувати арешт всього майна позивача, накладеного на підставі виконавчих проваджень №48185933 та №48186012 по виконанню виконавчого листа №2-248/10 від 06.10.2010 року;

- скасувати стягнення (вилучення) 20% з пенсії позивача, накладеного на підставі виконавчих проваджень №48185933 та №48186012 по виконанню виконавчого листа №2-248/10 від 06.10.2010 року;

- зобов`язати державного виконавця Гуменюка В.В. повернути всі незаконно вилучені в період 2015-2019 років, з пенсії позивача гроші, на підставі виконавчих проваджень №48185933 та №48186012 по виконанню виконавчого листа №2-248/10 від 06.10.2010 року.

Позов пред`явлено на підставі ст. ст. 317, 319, 321, 1167 ЦК України, Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Гуменюка В.В. про скасування арешту майна та роз`яснено позивачу ОСОБА_1 його право звернутись з приводу обставин, викладених в позовній заяві, до суду зі скаргою в порядку ст. 447 ЦПК України.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12.08.2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 20.12.2019 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Гуменюка В.В. про визнання дій незаконними, скасування арешту та стягнення, зобов`язання вчинити певні дії - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 15.09.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду та роз`яснено позивачу, що способом усунення недоліків позовної заяви є подання до канцелярії суду уточненої позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, з позовними вимогами, що підлягають розгляду в порядку позовного провадження з правильним визначенням кола осіб, які мають відповідати за позовними вимогами, без зазначення вимог, що підлягають розгляду в порядку Розділу VII ЦПК України.

29.09.2021 року через засоби електронного зв`язку ОСОБА_1 подано до суду скаргу в порядку ст. 447 ЦПК України (уточнену на вимогу ухвали київського районного суду м. Одеси по справі від 15.09.2021 року), згідно якої позивач просив:

- визнати дії ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області незаконними.

- скасувати арешт та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на його заарештованих банківських рахунках, а також арешт квартири скаржника, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року.

- скасувати стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника, накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року.

- зобов`язати ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, повернути усе вилучене майно, в т.ч. грошові кошти (пенсія та соціальні державні виплати) за період з 14.07.2015 року (дати відкриття виконавчого провадження) до дати прийняття рішення суду по суті.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Гуменюка В.В. про визнання дій незаконними, скасування арешту та стягнення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Одеського апеляційного суду від 12.09.2022 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 12.10.2021 року скасовано, цивільну справу №947/30750/19 направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В своїй скарзі ОСОБА_1 зокрема посилається на те, що постанови про відкриття виконавчого провадження були винесені 14.07.2015 року на підставі двох виконавчих листів, які видані 05.07.2010 року та повинні були бути пред`явлені до виконання до 16.07.2011 року, однак суб`єкт оскарження після пропуску строку прийняв виконавчий документ та почав виконавчі дії. Скаржник зазначає, що на теперішній час суб`єкт оскарження виконує виконавчі дії на підставі тільки копії виконавчого листа №2-685/10 від 26.02.2010 року. Державний виконавець має право накладати арешт тільки на суму, зазначену до стягнення у виконавчому листі і рішенні суду, він не мав право накладати арешт на все майно боржника, в т.ч. рухоме, нерухоме, грошові кошти, тому що сума майна набагато перевищує суму стягнення, тому суб`єкт оскарження був зобов`язаний попередньо провести оцінку майна. Скаржник ОСОБА_1 посилається на те, що на банківські рахунки, які заарештовані, він отримує мінімальну пенсію і мінімальну соціальну допомогу від держави в зв`язку з інвалідністю. Таким чином, зазначає скаржник, в порушення українського та міжнародного законодавства, норм гуманізму і людяності, суб`єкт оскарження позбавив його фінансового джерела доходу, тепер скаржник не може купувати їжу, ліки, оплачувати лікування, комунальні послуги та інше.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01 березня 2024 року скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича - задоволено.

Визнано дії ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області незаконними.

Скасовано арешт та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на заарештованих банківських рахунках, а також арешт квартири скаржника ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року.

Скасовано стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника ОСОБА_1 , накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року.

Зобов`язано ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, повернути усе вилучене майно, в т.ч. грошові кошти (пенсія та соціальні державні виплати) за період з 14.07.2015 року до прийняття рішення по справі.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, Київський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наведених у цій постанові підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо, зокрема справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 , визнаючи дії ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області незаконними; скасовуючи арешт та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на заарештованих банківських рахунках, а також арешт квартири скаржника ОСОБА_1 , розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року; скасовуючи стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника ОСОБА_1 , накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року; зобов`язуючи ОСОБА_2 - державного виконавця другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області, повернути усе вилучене майно, в т.ч. грошові кошти (пенсія та соціальні державні виплати) за період з 14.07.2015 року до прийняття рішення по справі, суд першої інстанції виходив з наявності обґрунтованості скарги ОСОБА_1 та що неповідомлення про наявність відкритого виконавчого провадження обмежили права та законні інтереси боржника, бездіяльність державного виконавця вплинула на правомірність його дій і рішень в цілому, а представником відділу ДВС доводи скарги належними та допустимими доказами спростовані не були.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції у повній мірі погодитися не може.

Судом встановлено, з матеріалів справи вбачається, що:

- 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2010 року у справі №2-248/10, що набрало законної сили 16.07.2010 року, був виданий виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» понесені судові витрати у розмірі 1820 грн.;

- згідно з копією виконавчого листа, наявного в матеріалах виконавчого провадження АСВП №64021605 вбачається, що виконавчий лист був повернутий стягувачу (дату повернення не зазначено) на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на дату повернення виконавчого листа) - стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

- 27.06.2014 року виконавчий лист був вдруге повернутий стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на дату повернення виконавчого листа) - стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

- 14.07.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження;

- 14.07.2015 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатієм Я.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48185933 про виконання виконавчого листа № 2-248/10, виданого 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошової суми 1820 грн.;

- 16.05.2016 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатієм Я.І. винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника ВП № 48185933, якою стягнуто з ОСОБА_1 щомісячно грошову суму у розмірі 20% від пенсії боржника до повної сплати боргу у розмірі 2052,00 грн.;

- 14.11.2019 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Гуменюком В.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 48185933, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали АСВП №48186012 суд зазначив наступне.

- 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2010 року у справі №2-248/10, що набрало законної сили 16.07.2010 року, був виданий виконавчий лист щодо боржника ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/80054/85/82377 від 18.09.2007 року: заборгованість за кредитом – 195895 грн.; заборгованість за відсотками – 3763,60 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 48886,13 грн.; заборгованість за пенею – 75209,54 грн., а всього на загальну суму 323754,28 грн.

- згідно з копією виконавчого листа, наявного в матеріалах виконавчого провадження АСВП №48186012 вбачається, що 29.12.2012 року виконавчий лист був повернутий стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на дату повернення виконавчого листа) - стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

- 27.06.2014 року виконавчий лист був вдруге повернутий стягувачу на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в ред. чинній на дату повернення виконавчого листа) - стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

- 14.07.2015 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження;

- 14.07.2015 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатієм Я.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 48186012 про виконання виконавчого листа №2-248/10, виданого 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з боржника ОСОБА_1 грошової суми 323754,28 грн.;

- 21.07.2015 року державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатієм Я.І. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 48186012;

- 16.05.2016 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Ордатієм Я.І. винесено постанову про звернення стягнення на пенсію боржника ВП № 48186012, якою стягнуто з ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 20% від пенсії боржника до повної сплати боргу у розмірі 356179,71 грн.;

- 17.11.2022 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Джмілем О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 48186012, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 301 943 грн.;

- 18.04.2023 року старшим державним виконавцем Другого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Джмілем О.О. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП № 48186012, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ;

- 08.01.2024 року головним державним виконавцем Біляївського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лебедєвим Є.Є. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження № 48186012 з примусового виконання виконавчого листа № 2-248/10, виданого 06.10.2010 року Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором №014/80054/85/82377 від 18.09.2007 року: заборгованість за кредитом – 195 895 грн.; заборгованість за відсотками – 3 763,60 грн.; заборгованість за простроченими відсотками – 48 886,13 грн.; заборгованість за пенею – 75 209,54 грн., а всього на загальну суму 323 754,28 грн.

Колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з частинами першою, другою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь, чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються. До участі у справі як заінтересована особа залучається інша сторона виконавчого провадження, оскільки судовим рішенням може бути вирішено питання про її права чи інтереси.

Близьких за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 569/18319/20 (провадження № 61-13694св21) та від 20 липня 2022 року у справі № 213/3685/20 (провадження № 61-2074св22).

Предметом вимог скарг боржника, ухвала суду яка переглядається в апеляційному порядку, є питання, вирішення яких безпосередньо впливає на права, обов`язки та інтереси стягувача.

Розглядаючи скаргу боржника про визнання дій державного виконавця незаконними та скасування постанов державного виконавця про накладення арешту на майно боржника, про стягнення (вилучення) 20% з пенсії, зобов`язання повернути всі вилучені в період 2015-2019 років з пенсії позивача гроші районний суд не залучив до участі у її розгляді стягувача – АТ «Райффайзен Банк», не повідомивши його про розгляд скарги.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону, розглянув скаргу за неналежного складу її учасників.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність.

Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2022 року в справі № 519/2-5034/11).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 123 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 920/149/18 (провадження № 12-297гс18) зазначено, що "під час оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця, на виконанні яких перебуває виконавчий документ господарського суду, слід дотримуватися відповідних положень ГПК України, вміщених у розділі VI "Судовий контроль за виконанням судових рішень", зокрема щодо права на звернення зі скаргою у строк десять календарних днів, визначений пунктом "а" частини першої статті 341 цього Кодексу".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року по справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що "перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року в справі № 2-8754/11 (провадження № 61-9397св21) зазначено, що: "розглянувши скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця по суті, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не з`ясував, який конкретно предмет розгляду скарги та в залежності від цього коли заявник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права та чи дотримано ним строк звернення до суду зі скаргою, встановлений статтею 449 ЦПК України".

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі №466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що "з`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України та вказано, що "такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року в справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) зазначено, що "строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові".

У пункті 5 частини третьої статті 2 ЦПК України вказано, що основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

У справі, що переглядається предметом скарги є дії та рішення державних виконавців у вигляді постанов від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження та від 16.05.2016 року про стягнення з боржника щомісячно грошової суми у розмірі 20% від пенсії до повної сплати боргу.

Заявник у скарзі, яка датована та подана до суду 17 грудня 2019 року вказав, що скарга подана ним у 10-денний строк з моменту, коли він дізнався про арешт його пенсійного рахунку і не отримання відповідних документів від суб`єкта оскарження.

При цьому заявник посилався на відповідь Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.12.2019 року з поміткою самого заявника про отримання ним даної відповіді поштою 12.12.2019 року. У даній відповіді наведена інформація про відкриття та рух виконавчих проваджень з виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 05.07.2010 року у справі №2-248/10, що набрало законної сили 16.07.2010 року на підставі виконавчого листа виданого Київським районним судом м. Одеси від 06.10.2010 року. При цьому вся інформація, яка наведена у листі Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.12.2019 року заснована на відомостях АСВП (автоматизована система виконавчих проваджень).

Між тим у верхній частині постанови про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2015 року містяться ідентифікатори доступу з наведеними адресами для ознайомлення.

Згідно з постановою Верховного Суду від 10.04.2024 року у справі № 395/1003/13 «отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу є обставиною, що свідчить об`єктивну можливість скаржника ознайомитись з відповідними постановами державних виконавців/вчиненими виконавчими діями».

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала справа № 520/10954/16-ц за скаргою  ОСОБА_1 на дії державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-248\10, виданого 06.10.2010 року Київським райсудом м. Одеси та про скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2015 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2016 року скаргу ОСОБА_1 на дії і постанову державного виконавця задоволено частково і визнано незаконними дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо не направлення боржнику ОСОБА_1 копії постанов від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження. Скаргу ОСОБА_1 на постанови державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-248\10 (провадження ВП№48185933, ВП№48186012) залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2016 року в частині відмови у задоволенні скарги в частині скасування постанов державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-248\10 (провадження ВП№48185933, ВП№48186012), ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27.09.2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2016 року.

З Єдиного державного реєстру судових рішень не вбачається подальше оскарження ОСОБА_1 в касаційному порядку ухвали апеляційного суду Одеської області від 27.09.2017 року.

Враховуючи наведені обставини ОСОБА_1 був обізнаний про постанови державного виконавця від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-248\10 (провадження ВП№48185933, ВП№48186012) принаймні у вересні 2016 року, коли за його скаргою Київським районним судом м. Одеси було відкрито провадження у справі (16.09.2016 року) і ОСОБА_1 реалізував своє право на оскарження зазначеної постанови і судом у задоволенні скарги ОСОБА_1 в цій частині було відмовлено.

Крім того в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 05.12.2016 року зазначено, що: «як вбачається з матеріалів виконавчого провадження державний виконавець розпочав примусове виконання 16.05.2016 року шляхом винесення постанови про звернення стягнення на пенсію боржника. Цю постанову боржник не оскаржує».

Таким чином скаржник ОСОБА_1 був обізнаний про існування постанови від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-248\10 (провадження ВП№48185933, ВП№48186012) та постанов від 16.05.2016 року про арешт майна та грошових коштів, а також звернення стягнення на пенсію.

Крім того постанова про відкриття виконавчого провадження містять ідентифікатор доступу що є обставиною, яка свідчить про об`єктивну можливість скаржника ознайомитись з відповідними постановами державних виконавців/вчиненими виконавчими діями в даному виконавчому провадженні.

При таких обставинах посилання скаржника на те, що він дізнався про оскаржувані постанови державного виконавця лише із відповіді Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.12.2019 року не узгоджуються з наведеними обставинами і не є підставою для висновку, що заявник подав скаргу на дії державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича у встановлений ЦПК України 10-ти денний строк з часу, коли, як він зазначає дізнався про постанови державного виконавця, які порушують його права.

Цим обставинам суд першої інстанції належної уваги не приділив та відповідної оцінки не надав.

Оскільки ОСОБА_1 був обізнаний про існування постанови від 14.07.2015 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-248\10 (провадження ВП№48185933, ВП№48186012) та постанов від 16.05.2016 року про арешт майна та грошових коштів, а також звернення стягнення на пенсію, і пропустив строк без поважних причин, ухвала суду першої інстанції в частині вирішення по суті скарги ОСОБА_1 про визнання дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича незаконними, скасування арешту та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на заарештованих банківських рахунках, а також арешту квартири ОСОБА_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року; скасування стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника, накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року - не може залишатись в силі і підлягає скасуванню із ухваленням в цій частині нового судового рішення про залишення скарги ОСОБА_4 в цій частині без розгляду через пропуск ним строку на подання скарги на вказані постанови державного виконавця.

Крім того, ОСОБА_1 в межах скарги на дії та рішення державного виконавця заявлено вимогу про зобов`язання державного виконавця Гуменюка В.В. повернути всі незаконно вилучені в період 2015-2019 років, з пенсії позивача гроші, на підставі виконавчих проваджень №48185933 та №48186012 по виконанню виконавчого листа №2-248/10 від 06.10.2010 року, яка підлягає вирішенню в позовному провадженні із залученням в якості відповідача стягувача, на погашення боргу перед якими було здійснено звернення стягнення на частину пенсії боржника.

Тому ухвала районного суду в цій частині також не може залишатися в силі і підлягає скасуванню із закриттям провадження в цій частині вимог.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції – скасуванню із закриттям провадження в частині скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича повернути усе вилучено майно, в тому числі грошові кошти (пенсія та соціальні виплати) за період 14.07.2015 року до прийняття рішення у справі та із залишенням без розгляду скарги ОСОБА_1 в частині визнання дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича незаконними, скасування арешту та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на заарештованих банківських рахунках, а також арешту квартири ОСОБА_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року; скасування стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника, накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 01 березня 2024 року - скасувати.

Провадження в частині вимог скарги ОСОБА_1 про зобов`язання державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича повернути усе вилучено майно, в тому числі грошові кошти (пенсія та соціальні виплати) за період 14.07.2015 року до прийняття рішення у справі – закрити.

Скаргу ОСОБА_1 в частині вимог про визнання дій державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі ГТУЮ в Одеській області Гуменюка Валентина Вікторовича незаконними, скасування арешту та обтяження з усього майна, у тому числі грошей, які знаходяться на заарештованих банківських рахунках , а також арешту квартири ОСОБА_1 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5123781400:02:001:0126, накладеного відповідно до виконавчих проваджень №48185088 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10, виданих 06.10.2010 року; скасування стягнення (вилучення) 20% з пенсії скаржника, накладеного на підставі виконавчих проваджень № 48185933 та №48186012 по виконанню виконавчих листів №2-248/10 від 06.10.2010 року - залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений: 31.03.2025 року.

Головуючий                                                                О.М. Таварткіладзе

Судді:                                                                        Є.С. Сєвєрова

       С.О. Погорєлова