РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-1680/2011

 08.08.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський   районний  суд   м. Сімферополя  у   складі:  Головуючого,  судді   Харченко  І.О.,  при   секретарі   Гуляєвій  Г.В.,   розглянувши   у   відкритому   судовому    засіданні   цивільну  справу  за   позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2   до  ОСОБА_3,  треті   особи – КРП  СМБРТІ.  Приватний  нотаріус  Сімферопольського  міського  нотаріального  округу   ОСОБА_4  та  ОСОБА_5,    про   внесення   змін  до  договору  дарування,

                                                                     в с т а н о в и в:

      ОСОБА_1, ОСОБА_2  звернулися   до   суду  з  позовом  до  ОСОБА_3,  треті особи – КРП СМБРТІ, приватний  нотаріус Сімферопольського міського  нотаріального  округу   ОСОБА_4,  про   внесення   змін  до  договору  дарування.  Свої  вимоги  позивачі   мотивували   тим,   що  07.09.2000  року  між  ними  та відповідачем  було укладено  договір  дарування  частини  домоволодіння.  Даний  договір  був посвідчений приватним  нотаріусом  Сімферопольського  міського  нотаріального  округу АР Крим  ОСОБА_4 Відповідно  до цього договору дарування  ОСОБА_6 (ОСОБА_3) О.П. подарувала, а вони  прийняли  в  дар в рівних частках  кожний 20/100 часток  домоволодіння № 3 «а» з відповідними долями  присадибних споруд, розташованих вул. Стрєлкова  в м.Сімферополь. У договорі  вказано, що у їх користування  переходить  в житловому будинку літера «А»: житлова  кімната 1-5 площею 19,1 кв.м., кухня 1-6, веранда «аІ», літня кухня «Н», сарай «К». В рамках  цивільної  справи № 2-1897/2006  про  поділ домоволодіння та визначення  порядку користування  земельною ділянкою  була  призначена  судова будівельно-технічна  експертиза  і  експертом  було виявлено, що  при  укладенні  договору  дарування  від 07.09.2000 року  робітниками БТІ  при  розрахунку  часток відчужуваних  приміщень  та  будівель  була  допущена  арифметична  помилка,  замість   вірних  39/100 часток, вказано 20/100. Просять  внести   зміни  в  договір  дарування  частки  домоволодіння  від 07.09.2000 року реєстровий № 3226  в  частині  визначення  відчужуваної  частки домоволодіння та споруд, вказавши,  що  ОСОБА_6 подарувала,  а  ОСОБА_1, ОСОБА_2 прийняли  в дар в рівних  частках  кожний 39/100 часток  домоволодіння № 3 «а» з  відповідними долями  присадибних  споруд,  розташованих  по  вул. Стрєлкова  в  м. Сімферополь (а.с. 3-6).

    Ухвалою  суду  від 10.05.2011  року  до  участі  у справі  в якості  третьої особи з боку відповідача  залучено  співвласника  спірного  домоволодіння  ОСОБА_5 (а.с. 50).

    У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та представник  позивачів – ОСОБА_7 позовні  вимоги  підтримали  та  просили  їх  задовольнити. Також  просили   визнати    причину  пропуску  строку  звернення   до  суду з  даним  позовом  поважною  та  поновити  їм  строк  звернення  до  суду.

    Представник  відповідачки  ОСОБА_3  (дошлюбне  прізвище  «Гемаксич»)  О.П. – ОСОБА_8,  у  судовому  засіданні  позовні  вимоги   не визнав  та  просив  відмовити  у  їх  задоволенні.  Пояснив, що  позивачами пропущено при подачі  цього позову  строк  позовної давності.  Крім  того, його  доверительниця  ОСОБА_3 (дошлюбне  прізвище  «Гемаксич»)  О.П.   подарувала  позивачам   саме  20/100  часток  спірного  домоволодіння, а тому  ніяких  змін  до  договору  вносити  не   має  необхідності.  

   Третя   особа  - ОСОБА_5 у судовому засіданні  позовні вимоги  також не визнала та  просила  відмовити  у   їх  задоволенні.  Також    пояснила,  що ОСОБА_3 (дошлюбне  прізвище  «Гемаксич»)  О.П.   подарувала  позивачам   саме  20/100  часток  спірного  домоволодіння,   власником  яких  вона  була,  а тому  ніяких  змін  до  договору  вносити  не   має  необхідності.  

   Представник    КРП  СМБРТІ  та  приватний  нотаріус  Сімферопольського  міського  нотаріального  округу  ОСОБА_4  у  судове  засідання  не  з’явилися,  про слухання  справи  сповіщені   належним  чином.

    Вислухавши  сторони, дослідивши  матеріали  справи  та  докази,  надані  суду  в  порядку  ст.ст. 10, 60  ЦПК  України, суд   дійшов  до   висновку,  що  позов   не   підлягає  задоволенню  з  таких   підстав.

Судовим  розглядом   встановлено,  що   відповідачці  ОСОБА_3 ( до шлюбу ОСОБА_6) О.П.  належало  на  праві  власності  20/100  часток  домоволодіння  № 3-а по вул. Стрєлковій  в м. Сімферополь,  що  підтверджується  договором  дарування  від  21.07.1992 року,  укладеного  між   нею   та   ОСОБА_9

07.09.2000 року  між  відповідачкою  ОСОБА_6 (нині ОСОБА_3) О.П. та  позивачами  ОСОБА_1, ОСОБА_2 було укладено договір дарування частини  домоволодіння, що  посвідчений приватним  нотаріусом Сімферопольського  міського нотаріального округу АР Крим  ОСОБА_4 Відповідно  до  цього  договору  дарування   відповідачка  подарувала, а  позивачі   прийняли  в  дар в рівних  частках кожний 20/100 часток домоволодіння № 3 «а»  з   відповідними  долями  присадибних  споруд,  розташованих вул. Стрєлкова  в  м. Сімферополь.

На  даний   час   позивачі  звернулися  до  суду  із позовом  та   просять  внести   зміни  до  договору  дарування  від  07.09.2000 року  вказавши,  що  ОСОБА_6 подарувала, а  вони  прийняли  в  дар  в рівних   частках  кожний   не  20/100  часток  домоволодіння, а 39/100 часток  домоволодіння № 3 «а» з відповідними долями присадибних  споруд, розташованих по вул. Стрєлкова в м. Сімферополь. Проте такі  вимоги є  необґрунтованими,  оскільки судом  з’ясовано,  що  ОСОБА_6 (нині  прізвище  «Сиротенко») О.П.  мала   намір  та  фактично  подарувала  в  2000  році  саме  20/100  часток  домоволодіння.  Крім   того,  судом  також  з’ясовано,  що  ОСОБА_6 (нині  прізвище  «Сиротенко») О.П.  мала   право  власності  саме  на  20/100  домоволодіння,  а тому    вона не  могла  подарувати  іншу  частку  домоволодіння.

         Факт  посилання  в  договорі  дарування   по  передачі  в  користування позивачем  конкретними  приміщеннями  ніяким  чином  не  впливають  на їх  розмір  частки  у  спільній    власності.

         Посилання   представника   позивачів  на  те,  що  вона  у  зв’язку  з  вищевикладеним  притерпіли матеріальної шкоди не обґрунтовані, оскільки  договір дарування є  безоплатним.

         Також  є  безпідставними  посилання  позивачів  та  їх  представника  на  арифметичну  помилку працівників  БТІ  при проведенні розрахунку ідеальних  часток  між  співвласниками,  оскільки  це  не  відноситься  до  їх компетенції.

          В судовому  порядку  ніколи  між  співвласниками  не вирішувалося  питання  щодо  поділу  домоволодіння між співвласниками. Щодо встановлення порядку користування домоволодінням  між  співвласниками, то слід  зазначити,  що  він   встановлювався  лише  у  1983  році   між  ОСОБА_10,  ОСОБА_11  та  ОСОБА_9.   Після  перерозподілу  ідеальних   часток  у  зв’язку  зі  спадщиною,  даруванням  тощо, сторонами  між  новими  співвласниками  не  встановлювався   порядок   користування   домоволодінням,  а  тому  посилання    позивачів   на   якісь   розрахунки   БТІ   є   необґрунтованими.             

         В  судовому  засіданні  представником  відповідачки  ОСОБА_3  (дошлюбне  прізвище  «Гемаксич»)  О.П. – ОСОБА_8  заявлено  клопотання  про застосування  до спірних   правовідношень   строку   позовної   давності.

         Проаналізувавши   матеріали  справи  суд  дійшов  до  наступного.         

         Відповідно  до  приписів  ст. 256  Цивільного  кодексу  України  позовна  давність  -  це  строк, у  межах   якого  особа  може  звернутися  до  суду  з вимогою  про  захист  свого  цивільного  права   або  інтересу.

              Відповідно  до  вимог  ст. 71  ЦК  України  (в  редакції  1963  року)  та  ст. 257 ЦК  України  (в редакції 2003 року), загальний строк за позовом особи, право якого порушено,    встановлюється   в  три  роки.    Про  розірвання  договору  дарування  встановлена  спеціальна  позовна  давність  в  один  рік  (ст.  258  ЦК України).       

Перебіг  позовної   давності  починається  від  дня,  коли  особа довідалася  або  могла  довідатися  про  порушення  свого  права  або  про  особу,  яка  його  порушила (ч. 1 ст. 261  ЦК  України).

Позовна давність застосовується  судом  лише за заявою  сторони у  спорі,  зробленою  до   винесення  ним  рішення  (ч. 3  ст. 267  ЦК  України).

Сплив  позовної  давності,  про  застосування  якої  заявлено  стороною  у  спорі,  є  підставою  для   відмови  у  позові  (ч. 4  ст. 267 ЦК України).

Суд   вважає,  що   позивачами  при  подачі  цього  позову  дійсно  пропущено  строк позовної  давності  і  підстав  для   його   поновлення  немає,  оскільки   він  пропущений  без  поважних   причин.

  Суд  розглядає  цивільну  справу  не  інакше  як за зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб,  поданих  відповідно  до  цього  Кодексу,  в  межах  заявлених  ними  вимог і  на  підставі,  доказів  поданих   сторонами  та  іншими  особами,  які  беруть  участь  у  справі  (ст. 11  ЦПК  України).

Розглянувши   дану  цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених  вимог,  на  основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності  і  справедливості  судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у    сукупності,   виконавши   вимоги   процесуального  закону, суд    дійшов     висновку,   що  у  задоволенні   позову    необхідно   відмовити  у  повному  обсязі.  

            На   підставі   ст.ст. 71, 75, 80  ЦК України (1963 року), ст.ст. 257, 258, 261, 265, 267, 386, 391, 651, 652, 653 ЦК  України ( 2004 року),   керуючись   ст.ст. 10, 11, 60, 88,  174, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК  України, с у д –

                                                                В И Р І Ш И В :

У   задоволенні   позову   ОСОБА_1,  ОСОБА_2   до  ОСОБА_3,  треті   особи – КРП   СМБРТІ,   приватний  нотаріус  Сімферопольського   міського  нотаріального   округу   ОСОБА_4  та  ОСОБА_5,    про  внесення   змін  до  договору  дарування    - відмовити.

          Рішення  може  бути  оскаржено  в   апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду  АР  Крим   через   суд  першої   інстанції   шляхом   подачі   в  10-денний   строк   з  дня   проголошення  рішення   апеляційної   скарги.  

    Суддя