КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.07.2007 № 7/534
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача -Кушніренко І.О.,
від відповідача - не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.03.2007
у справі № 7/534
за позовом Закритого акціонерного товариства фірма "Укргідроспецбуд"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Сервіс"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про розірвання договору оренди та стягнення 46 452,99 грн.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд Господарського суд міста Києва передані вимоги позивача довідповідача про розірвання договору оренди № 25/04-06 від 01.02.2006 та стягнення 46452,99 грн. заборгованості за вказаним договором, 466 грн. – державного мита, 118 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Під час розгляду справи судом першої інстанції, представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення суми позовних вимог, згідно з якою просить розірвати договір оренди № 25/04-06 від 01.02.2006 та стягнути з відповідача 30815,47 грн. заборгованості за вказаним договором.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.2007 позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди № 25/04-06 від 01.02.2006 укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Альфа – Сервіс” та Закритого акціонерного товариства – фірма “Укргідроспецбуд” з 21.06.2006. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа – Сервіс” на користь Закритого акціонерного товариства – фірма “Укргідроспецбуд” 30815,47 грн. - боргу, 393,15 грн. – державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено значну кількість суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, однак представник позивача в судовому засіданні просив залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заперечення на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
01.02.2006 сторонами було укладено договір оренди № 25/04-06, а також додатки №1, №2, №3 щодо оренди приміщень для розміщення пункту громадського харчування загальною площею 74,1 кв. м., відкритого майданчика для господарських потреб загальною площею 18 кв. м. та відкритого майданчика для розміщення літнього майданчика, загальною площею 64 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 6.
Умовами вказаного договору оренди передбачено, що за узгодженням сторін, орендна плата на місяць становить: за користування приміщенням для розміщення пункту громадського харчування 165,44 грн. за 1 кв. м., загальна сума 12 259,10 грн., в тому числі ПДВ 2 043,18 грн.; відкритого майданчика для господарських потреб 36,19 грн. за 1 кв. м., загальна сума 651,42 грн., в тому числі ПДВ 108,57 грн.; відкритого майданчика для розміщення літнього майданчика 62,04 за 1кв.м., загальна сума 3 970,56 грн., в тому числі ПДВ 661,76 грн.
На виконання умов договору, відповідач як орендар, зобов’язаний перераховувати на розрахунковий рахунок позивача плату за користування приміщеннями щомісяця, у безготівковому порядку, шляхом перерахування відповідних платежів на банківський рахунок позивача не пізніше п’ятого числа кожного місяця.
Відповідач перерахував позивачу грошові кошти на загальну суму 38731,56 грн. в якості орендної плати за вказаним договором, що підтверджується платіжними дорученнями №61 від 26.01.2006, №62 від 31.01.2006, №231 від 20.03.2006.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що відповідач зобов’язаний сплачувати орендну плату за користування об’єктом оренди, незалежно від наслідків його господарської діяльності.
Як вбачається з оборотно-сальдової відомості по рахунку № 3772 за період з 01.01.2006 по 16.11.2006 відповідач, не виконав свої зобов’язання за договором і не перерахував орендну плату, у зв’язку з чим станом на 01.09.2006, за період квітень-червень 2006 року, виникла заборгованість загальною сумою 30 815,47 грн.
Позивачем були передані відповідачу належним чином оформлені Рахунки-фактури № СФ-0000527 від 01.04.2006, № СФ-0000662 від 01.05.2006, № СФ-0001291 від 30.08.2006, однак відповідачем зазначені рахунки не були оплачені.
Згідно ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.
Листом від 19.05.2006, позивач попередив відповідача про розірвання договору оренди № 25/04-06 від 01.02.2006, а також надіслав Угоду про розірвання договору оренди № 25/04-06 від 01.02.2006 та Акт приймання-передачі оренди приміщень, відкритих майданчиків та майна.
Згідно ст. 188 ГК України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Однак, відповідач на лист не відповів, а також не погасив заборгованості по орендній платі.
19.06.2006 позивачем було направлено Лист-повідомлення №1/11-155 на адресу відповідача про розірвання договору оренди № 25/04-06 від 01.02.2006 та вимогою сплатити суму заборгованості.
Як підтверджується повідомленням про вручення телеграми уповноваженій особі, 20.06.2006 позивачем було направлено на адресу відповідача телеграму з пропозицією направити уповноважену особу, для участі 21.06.2006 в комісії по передачі об’єкту з оренди та складанню Акта приймання - передачі об’єкту оренди, але відповідач не надав відповіді на телеграму, а також не направив уповноважену особу.
У зв’язку з цим, відповідачем не було належним чином повернуто об’єкт оренди, а також не погашено заборгованості за договором.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку позивачем документально доведені підстави на які він посилається для задоволення позову.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа – Сервіс”, а рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2007 у справі № 7/534 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альфа – Сервіс” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.2007 у справі № 7/534 - без змін.
Матеріали справи № 7/534 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.