РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-2684/2011

 01.08.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський  районний  суд   м. Сімферополя  у   складі:  Головуючого,  судді   Харченко  І.О.,  при   секретарі  Гуляєвій  Г.В.,   розглянувши   у   відкритому   судовому    засіданні  цивільну  справу за  позовом ЗАТ  «Доставка» до ОСОБА_1,   третя   особа  -  ОСОБА_2,  про  визнання  договору  оренди  автомобілю  недійсним,  –

в с т а н о в и в:

21.06.2011  року  ЗАТ  «Доставка»  звернулося  до  суду  з позовом до ОСОБА_1,   третя   особа  -  ОСОБА_2,  про   визнання  договору  оренди  автомобілю  недійсним.  Свої   вимоги   мотивували   тим,  що   між  ними  та  відповідачем   24.06.2008  року  було  укладено  договір  оренди  автомобілю марки  «Fiat  Ducato», реєстраційний номер  НОМЕР_1,   строком на один  рік. Просять визнати  цей  договір  оренди  недійсним з тих  підстав, що  ОСОБА_1  не  повідомив  їх  про  те що  06.05.2008 року  оформив  реєстраційний  талон на  цей  транспортний  засіб на  ім’я  ОСОБА_2, тим самим надав  останньому  право використовувати  автомобіль. Крім  того, за умовами договору оренди транспортний  засіб передається  за актом  прийому-передачі, однак   такий  орендодавцем  ОСОБА_1 оформлений не  був. До  того ж вказують про те, що за умовами договору орендодавець  був зобов’язаний  передати орендатору всю необхідну  документацію  та  транспортний  засіб,  проте  цього   також  зроблено   не  було.

Представник  позивача  у судовому засіданні  позовні  вимоги  підтримав  та  просив   їх   задовольнити з  мотивів  та підстав,  викладених  у  позові.                                               

Представник  відповідача  у судовому  засіданні позовні  вимоги  не  визнала  та  просила  у  задоволені  позову  відмовити, оскільки вже на протязі  декілька  років  спірний  автомобіль  знаходиться  в оренді  у позивача,  за  це  відповідач  отримує  відповідну  плату.   

Вислухавши   представників  сторони,  дослідивши   матеріали   справи,   суд   вважає, що   позовні   вимоги   не   підлягають   задоволенню   з  таких   підстав.            

Судовим  розглядом   встановлено,  що    24.06.2008 року  між  ЗАТ «Доставка»  та  ОСОБА_1, як  власником транспортного  засобу,  було  укладено нотаріально  посвідчений  договір  оренди  транспортного  засобу «Fiat  Ducato»  реєстраційний номер  НОМЕР_2,  відповідно  до  якого  орендодавець (ОСОБА_1Б.» передав орендатору (ЗАТ «Доставка») вказаний  автомобіль  в оренду  строком  на 1 рік  за   відповідну   плату, яка  перераховувалася   на  поточний  рахунок  орендодавця.

На  даний   час   позивач  просить    визнати  цей  договір  оренди  недійсним, проте   доводи, викладені  у позові, є необґрунтованими. До  того  ж  такі  доводи  були  предметом  дослідження  під  час  розгляду   Сімферопольським  районним  судом  АР Крим  цивільної  справи  № 2-448/11  за   позовом  ОСОБА_1  до  ЗАТ  «Доставка», третя  особа – ОСОБА_2,  ОСОБА_3, про стягнення матеріальної  та моральної шкоди,  що підтверджується  копією  рішення   від  19.04.2011  року, що  набуло   чинності,   та  під   час  розгляду  Апеляційним  судом  АР Крим скарги  ЗАТ  «Доставка»  на  рішення Сімферопольського  районного суду АР Крим  від 19.04.2011 року, що підтверджується  копією  апеляційної  скарги  та  ухвалою  Апеляційного  суду АР Крим від 22.06.2011 року.   

Відповідно  до  ч. 3  ст. 61 ЦПК України  обставини, встановлені  судовим рішенням  у цивільній, господарській або  адміністративній  справі, що набрало законної сили, не доказуються  при  розгляді  інших справ, у яких беруть  участь ті самі  особи або  особа, щодо якої встановлено  ці  обставини.

Сімферопольським   районний   судом  у  рішенні   від  19.04.2011  року  зазначено, що  заперечення ЗАТ «Доставка»  щодо відсутності  зобов’язань  за  вказаним договором у зв’язку  з тим, що  ОСОБА_1  не  наданий  акт прийому-передачі  транспортного засобу, а тому  нібито  в оренду  фактично  не передавався, є такими, що  суперечать  дійсним  обставинам  справи.

Судом  встановлено, що  ОСОБА_2   працював в ЗАТ «Доставка» водієм  з  05.05.2008 по 01.07.2009 року на автомобілі, який належав ОСОБА_1, що підтверджується  тимчасовим  реєстраційним  талоном ДАН № 719719, який був наданий на строк  1  рік  з   червня  2008 року. Також  суд  визнав необґрунтованими заперечення ЗАТ «Доставка» про те, що ОСОБА_2 здійснював разові  вантажні перевозки  за домовленістю з ОСОБА_1, а не  за  трудовим   договором з ЗАТ «Доставка», оскільки  за п. 3 договору оренди  орендодавець  саме  на  виконання  вказаного  договору дає згоду  на передачу транспортного засобу для  користування  працівникам  товариства для здійснення  вантажних  перевезень, що й було зроблено у вигляді оформлення  тимчасового  реєстраційного  талону  на  ОСОБА_2

Рішенням  Сімферопольського  районного суду АР Крим  від 19.04.2011  року  судом  встановлено, що за укладеним  договором оренди  транспортний  засіб  був  переданий  ЗАТ «Доставка»,  яке  його  використовувало  та  сплачувало орендну  плату.

Суд   дійшов  висновку, що  на  даний   час   позивачем   ЗАТ «Доставка»  заявлені  вимоги про визнання  договору  оренди  недійсним з  тих  підстав, що  вони  хочуть  уникнути  стягнення  з  них   на  користь  ОСОБА_1 матеріальної  шкоди  за  рішенням  Сімферопольського районного суду АР  Крим від 19.04.2011 року, у  зв’язку  з  пошкодженням   транспортного  засобу   внаслідок ДТП.

Крім  того,  заявляючи   вимоги  про визнання  договору  оренди  недійсним, позивач   послався   на  норми  ст.ст. 598, 610, 611 ЦК України, тоді  як  за  цими  нормами  можна  просити  лише  розірвати  договір. Разом  з  тим  представник  позивача  наполягала  саме  на  визнанні  договору  недійсним,  а  не  про  його розірвання.  Вимог  про  визнання  договору  недійсним  за ст.ст. 203, 215  ЦК  України   позивачем   не   заявлялося  і  не  обґрунтовувалося.  

  Суд  розглядає  цивільну  справу  не  інакше  як за зверненням  фізичних  чи  юридичних  осіб,  поданих  відповідно  до  цього  Кодексу,  в  межах  заявлених  ними  вимог і  на  підставі,  доказів  поданих   сторонами  та  іншими  особами,  які  беруть  участь  у  справі  (ст. 11 ЦПК  України).

Розглянувши   дану    цивільну   справу  за   участю  усіх   зацікавлених осіб,  у  рамках  заявлених   вимог,  на   основі   дотримання    принципів    диспозитивності,    змагальності   і  справедливості    судочинства,   всебічного  та  повного  дослідження   обставин  справи,  перевірки   їх   наданими    сторонами   доказами,  оцінивши  їх  у    сукупності,    виконавши    вимоги   процесуального  закону,   суд    дійшов     висновку,   що   у   задоволенні    позову  слід   відмовити.

На   підставі  ст.ст.  598, 610, 611  ЦК України,  керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 218  ЦПК України,  с у д –

                                                      В И Р І Ш И В:

У  задоволенні   позову  ЗАТ  «Доставка»  до  ОСОБА_1,  третя   особа  -  ОСОБА_2,  про   визнання  договору  оренди  автомобілю  недійсним,  –  відмовити.

Рішення  може  бути  оскаржено  в   апеляційному   порядку   до  Апеляційного   суду  АР  Крим   через   суд    першої     інстанції   шляхом   подачі   в  10-денний   строк   з  дня    проголошення    рішення     апеляційної    скарги.

    Суддя