КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2007 № 5/319б/88б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Пантелієнка В.О.
при секретарі: Котелянець О.О.
За участю представників:
ініціюючого кредитора-1: Федорчук М.М. (дов. від 01.02.2007 р. № 551/10/10-002);
ініціюючого кредитора-2: Фетісова Н.В. (дов. від 30.05.2007 р. № 2791/06);
боржника: Даниленко М.М. – голова правління;
Таран М.І. (дов. від 04.04.2007 р., б/н);
Максимов О.О. (дов. від 04.04.2007 р., б/н);
Прилуцького міськрайонного центру зайнятості: не з’явились;
Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки: не з’явились;
Арбітражний керуючий - ліквідатор Черевяк В.В. (паспорт серія НК № 475191)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин"
на постанову господарського суду Чернігівської області від 05.04.2007
у справі № 5/319б/88б (Соломатiн В.Д.)
за заявою 1. Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції;
2. Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області
до Відкритого акціонерного товариства "Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин"
про визнання боржника банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Чернігівської області від 05.04.2007року у справі № 5/319б/88б за заявою Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції (далі – ініціюючий кредитор-1, Прилуцька ОДПІ) та Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області (далі – ініціюючий кредитор-2, Управління ПФУ в м. Прилуки Чернігівської області) про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” (далі – боржник, ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин”) останнього визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого – ліквідатора Черевяка Віктора Васильовича (далі – ліквідатор – Черевяк В.В.) та припинено підприємницьку діяльність банкрута.
ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин”, не погоджуючись з постановою суду, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Чернігівської області від 05.04.2007 року та припинити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційних боржник зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, судом не враховано, що боржником погашено всі вимоги, зазначені в реєстрі вимог кредиторів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2007 року апеляційну скаргу ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.06.2007 року.
Прилуцька об’єднана державна податкова інспекція та ліквідатор – Черевяк В.В. надали суду письмові відзиви на апеляційну скаргу боржника, в яких спростовують на ведені в ній доводи та просять залишити спірну постанову від 05.04.2007 року без змін, а апеляційну скаргу ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” – без задоволення.
В судове засідання 04.06.2007 року з’явилися представники ініціюючих кредиторів, боржника та арбітражний керуючий ліквідатор – Черевяк В.В. Представники інших кредиторів в судове засідання не з’явились. Про час та місце розгляду справи всі учасники судового процесу повідомлялись належним чином, причини неявки суду не відомі.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку постанови суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі інших кредиторів.
Заслухавши пояснення представників ініціюючих кредиторів, боржника та арбітражного керуючого - ліквідатора – Черевяка В.В., розглянувши доводи апеляційної скарги, письмових відзивів Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції та арбітражного керуючого ліквідатора – Черевяка В.В., дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга боржника підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Пункт 1 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.10.2006 року порушено провадження у справі № 5/319б/88б за заявою Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції та Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області з грошовими вимогами в розмірі 89 827,16 грн. та 83 965,70 грн. відповідно про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин”.
Ухвалою підготовчого засідання від 12.12.2006 року визнано безспірні грошові вимоги ініціюючих кредиторів до Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” в сумі 173 792,86 грн., в тому числі, грошові вимоги Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції в розмірі 89 827,16 грн. та грошові вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області в розмірі 83 965,70 грн. та зобов’язано ініціюючих кредиторів в десятиденний термін подати оголошення до газети “Урядовий кур’єр” або “Голос України” про порушення провадження у даній справі.
Ухвалою попереднього засідання від 15.03.2007 року затверджено реєстр грошових вимог кредиторів з відповідними грошовими вимогами до боржника: Прилуцька об’єднана державна податкова інспекція – 89 827,16 грн., Управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області – 83 965,70 грн., Прилуцький міськрайонний центр зайнятості – 6313,22 грн., Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки – 1 103,73 грн. Зобов’язано розпорядника майна Черевяку В.В. організувати проведення зборів кредиторів на яких обрати комітет кредиторів, та призначити збори кредиторів на 11 год. 00 хв. 28.03.2007 року.
05.04.2007 року ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” подало до суду першої інстанції письмове клопотання про припинення провадження у справі про банкрутство у зв’язку із погашенням заборгованості кредиторам, а саме, Прилуцькій об’єднаній державній податковій інспекції в розмірі 89 827,16 грн.; Управлінню Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області в сумі 83 965,70 грн.; Прилуцькому міськрайонному центру зайнятості – 6313,22 грн.; Відділенню виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки – 1 103,73 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.
Однак, постановою від 05.04.2007 року ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Черевяку В.В.
Як визначено у ст.. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 року № 2343-XII (далі – Закон № 2343), банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; суб'єкт банкрутства (далі - банкрут) - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом. Суб'єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону № 2343, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами. Однак, згідно ч. 1 п. 2 ст. 40 Закону № 2343, провадження у справах про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7 і 8, - лише до визнання боржника банкрутом.
Згідно ст.. 15 Закону № 2343, у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів. Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).
Як вбачається з реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою попереднього засідання господарського суду чернігівської області від 15.03.2007 року, ВАТ “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” мало заборгованість перед Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в розмірі 89 827,16 грн.; Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області в сумі 83 965,70 грн.; Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості – 6 313,22 грн.; Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки – 1 103,73 грн. інших визнаних судом вимог кредиторів до боржника немає.
Платіжними дорученнями від 04.04.2007 року № 01, № 02, № 03 боржник сплатив заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області в сумі 83 965,70 грн. Таким чином, станом на 05.04.2007 року (день прийняття спірної постанови) у боржника була відсутня заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Прилуки Чернігівської області, що підтверджується довідкою від 05.04.2007 року № 1866/03.
Платіжними дорученнями від 04.04.2007 року № 07, № 08, № 09 боржник сплатив заборгованість перед Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в сумі 89 827,16 грн. Таким чином, станом на 05.04.2007 року (день прийняття спірної постанови) у боржника була відсутня заборгованість перед Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією, що підтверджується довідкою від 06.04.2007 року № 19-15-4-09/804.
Платіжним дорученням від 04.04.2007 року № 05 боржник сплатив заборгованість перед Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості в сумі 6 313,22 грн. Таким чином, станом на 05.04.2007 року (день прийняття спірної постанови) у боржника була відсутня заборгованість перед Прилуцьким міськрайонним центром зайнятості, що підтверджується листом від 06.04.2007 року № 01-752.
Платіжним дорученням від 04.04.2007 року № 06 боржник сплатив заборгованість перед Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки в сумі 1 103,73 грн. Таким чином, станом на 05.04.2007 року (день прийняття спірної постанови) у боржника була відсутня заборгованість перед Відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Прилуки, що підтверджується довідкою від 06.04.2007 року № 05/427.
За таких обставин, до прийняття господарським судом Чернігівської області постанови про визнання Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” банкрутом, боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами.
Отже, провадження у справі про визнання Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” банкрутом підлягає припиненню на підставі п.7 ч. 1 ст. 40 Закону № 2343.
Щодо твердження Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу боржника, що на день прийняття постанови від 05.04.2007 року її грошові вимоги до боржника не були погашені, а остаточно всі кредиторські вимоги Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції були погашені лише 10.05.2007 року, то воно спростовується наступним.
Як усно в судовому засіданні зазначено представником Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції, кошти в сумі 89 827,16 грн. дійсно були сплачені боржником 04.04.2007 року, але у зв’язку із помилкою банку зараховані лише 10.05.2007 року.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість боржника перед Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в сумі 89 827,16 грн. виникла на підставі податкових вимог, а, отже, є податковою.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (далі – Закон № 2181).
Відповідно до ст. 1 Закону № 2181, податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; а податкове зобов'язання це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, податкове зобов’язання боржника в сумі 89 827,16 грн. є узгодженим.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Частина. З ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлює, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно ч. 2 ст. 12 Закону України "Про систему оподаткування" фінансові установи виконують доручення платників податків і зборів (обов'язкових платежів) на перерахування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів у встановлений законом термін.
Як зазначається в п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" 05.04.2001 р. № 2346-ІІІ, при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.
Крім того, пп.. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону № 2181, чітко визначає, що за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
За таких обставин, платник податку після завершення ініціювання переказу щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не несе відповідальності щодо подальшого завершення переказу коштів банківською установою. Суб'єкт правотворчості покладає обов'язок завершення переказу податків і зборів (обов'язкових платежів) на банки та інші фінансово-кредитні установи, які здійснюють доручення платників податків на перерахування зазначених податків і зборів ( обов'язкових платежів).
Отже, враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що борг Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” перед Прилуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в сумі 89 827,16 грн. погашено 04.04.2007 року, відповідно до платіжних доручень.
Щодо тверджень арбітражного керуючого – ліквідатора Черевяка В.В., щодо непогашення боржником до дня прийняття спірної постанови місцевим господарським судом заборгованості за заробітною платою та оплатою послуг арбітражного керуючого, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.
Як передбачено ст.. 3-1 Закону № 2343, оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову винагороду, розмір якої затверджується господарським судом. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, щомісячна оплата послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з дня призначення, затверджена рішенням першого засідання комітету кредиторів Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” від 28.03.2007 року.
Однак, дане рішення не затверджено ухвалою господарського суду, як того вимагає діюче законодавство, а сума оплати не включена до реєстру вимог кредиторів, а тому не є підставою для визнання Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” банкрутом.
Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що у боржника існує заборгованість по заробітній платі.
Згідно ст.. 14 Закону № 2343, кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, мають право подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Боржник разом з розпорядником майна за наслідками розгляду зазначених вимог повністю або частково визнає їх або відхиляє, з обґрунтуванням підстав відхилення, про що розпорядник майна повідомляє письмово заявників і господарський суд. Рішення боржника про невизнання вимог може бути оскаржене до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство. Заяви кредиторів за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, щодо яких є заперечення боржника, розглядаються згідно з підсудністю, що встановлена цим Законом. Вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав. Розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру відомості про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та даними обліку боржника.
Як вбачається з реєстру вимог кредиторів у ньому відсутні вимоги щодо виплати заробітної плати. В матеріалах справи також відсутні будь-які належні та допустимі докази в розумінні ст.. 34 ГПК України, на підтвердження наявності рішення боржника про невизнання таких вимог або на підтвердження оскарження до господарського суду, що порушив провадження у справі про банкрутство, такого рішення.
За таких обставин, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у боржника відсутня заборгованість по виплаті заробітної плати.
Отже, оскільки до прийняття господарським судом Чернігівської області постанови про визнання Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” банкрутом, боржник виконав усі зобов’язання перед кредиторами, то відповідно до п.7 ч. 1 ст. 40 Закону № 2343, провадження у справі про визнання Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” банкрутом підлягає припиненню.
Зважаючи на викладене, оскаржувана постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам діючого законодавства та підлягає скасуванню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд неповно з’ясував всі обставини справи та не дав їм належну правову оцінку. Висновки місцевого господарського суду, викладені в постанові, не відповідають обставинам справи. Крім того, господарським судом Чернігівської області порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування постанови у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” задовольнити повністю.
2. Постанову господарського суду Чернігівської області від 05.04.2007 року у справі № 5/319б/88б за заявою Прилуцької об’єднаної державної податкової інспекції та Управління Пенсійного фонду України до Відкритого акціонерного товариства “Прилуцьке підприємство по племінній справі і штучному осіменінню сільськогосподарських тварин” про визнання останнього банкрутом скасувати повністю.
3. Провадження у справі № 5/319б/88б припинити.
4. Справу № 5/319б/88б повернути до господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Пантелієнко В.О.
11.06.07 (відправлено)