КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.04.2007                                                                                           № 30/272

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                     Дегтярюк Л.О.  

 За участю представників:

 від позивача - Богомаз А.К. – провідний юрисконсульт (дов. 18-1776/11від 26.12.2006);

 від відповідача - Сорока Г.Й. – директор;    Кондратенко Т.О. – юрисконсульт (дов. №13 від 12.04.2007);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 28.02.2007

 у справі № 30/272 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва "Печерськжитло"

 до                                                   Київської державної обласної бібліотеки для юнацтва

 про                                                  перегляд рішення за нововиявленими обставинами

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 повернуто Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва “Печерськжитло” заяву про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами.

          Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло”, не погоджуючись із вищевказаною ухвалою, звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказаний процесуальний документ.

          Апеляційна скарга обґрунтовується наступними доводами. Перейменування Київської державної обласної бібліотеки імені Я. Галана в Київську обласну комунальну бібліотеку для юнацтва є нововиявленою обставиною, що має істотне значення для справи і про яку позивачу не було відомо. На день подачі позову відповідач мав ще стару назву, зміна відбулася лише 05.06.2003, до прийняття 01.07.2003 місцевим господарським судом рішення; відповідач про своє перейменування не повідомив ані позивача, ані місцевий господарський суд. Про перейменування відповідача позивачу стало відомо лише на стадії виконання судового рішення (наказ суду від 17.11.2005), якби ж він мав цю інформацію раніше, то, відповідно, повідомив би про це місцевий господарський суд і в наказі суд вказав би нову назву відповідача. На думку заявника, суд безпідставно послався в оскаржуваній ухвалі на необґрунтованість позивачем пропуску строку для подачі заяви про перегляд рішення місцевого господарського суду за нововиявленими обставинами, адже суду відомо, що позивач неодноразово звертався до господарського суду першої інстанції із заявами про зміну назви відповідача в наказі суду №30/272 та про здійснення процесуального правонаступництва, про що зазначено і в самій ухвалі. Крім того, Господарським судом м. Києва порушено ст. 124 Конституції України та норми ст.ст. 112, 115 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що Господарським судом м. Києва повно та об’єктивно досліджено матеріали справи, правильно встановлено всі обставини; ухвала суду прийнята у відповідності з нормами чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

При розгляді апеляційної скарги, апеляційним господарським судом були заслухані пояснення представників сторін, досліджені матеріали справи, обговорені усі обставини справи і встановлено наступне.

08.04.2003 Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло” (надалі – позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва із позовними вимогами про виселення Київської державної обласної бібліотеки для юнацтва та молоді (надалі – відповідач) із нежилого приміщення загальною площею 294, 7 мІ, яке знаходиться в будинку по вул. Драгомирова № 8 в           м. Києві.  

Рішенням місцевого господарського суду від 01.07.2003, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2005, задоволено позов позивача; виселено відповідача із спірного приміщення.

17.11.2005 на виконання зазначених процесуальних документів, Господарським судом м. Києва видано наказ про примусове виконання рішення місцевого господарського суду від 01.07.2003 у справі №30/272.

Постановою Державної виконавчої служби Печерського району м. Києва від 11.01.2006 за №40/11 повернуто Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло” виконавчий документ – наказ Господарського суду м. Києва від 17.11.2005 у справі №30/272, з підстав невідповідності вказаної в зазначеному наказі назви боржника назві юридичної особи, яка знаходиться за вказаною в наказі суду адресою.

19.02.2007 позивач звернувся до Господарського суд у м. Києва із заявою про перегляд рішення цього суду від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами.

Разом із вказаною заявою позивач подав до місцевого господарського суду клопотання про відновлення встановленого строку подання заяви про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами.

Клопотання обґрунтовується наступними доводами. Після того як позивачу стало відомо про перейменування відповідача, під час примусового виконання вищезазначеного рішення, він неодноразово звертався до Господарського суду м. Києва із наступними заявами: від 10.03.2006 – про заміну сторони її правонаступником, від 12.04.2006 – про здійснення процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України, від 12.09.2006 – про видачу нового наказу у зв’язку з перейменуванням відповідача. Однак Господарським судом м. Києва вищезазначені заяви позивача не були задоволені з посиланням на те, що: перейменування юридичної особи не є процесуальним правонаступництвом у розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України; видача нового наказу у зв’язку із перейменуванням юридичної особи не передбачено Господарським процесуальним кодексом України. Отже, позивачем було здійснено всі залежні від нього дії по виконанню рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 у справі №30/272, однак на сьогодні воно так і залишається невиконаним.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 повернуто позивачу заяву про перегляд рішення цього суду від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами. Ухвала мотивована тим, що позивач у клопотанні про відновлення строку на перегляд вищезазначеного рішення за нововиявленими обставинами не обґрунтував належним чином в зв’язку з чим ним було пропущено двомісячний строк, передбачений ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, для звернення до суду із заявами про перегляд рішень за нововиявленими обставинами з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Крім того, позивачу було відомо про перейменування відповідача, оскільки він неодноразово звертався до місцевого господарського суду із заявами: про заміну назви відповідача в наказі суду від 17.11.2005, про здійснення процесуального правонаступництва, а тому твердження відповідача про те, що йому було невідомо про перейменування відповідача не відповідають дійсності; взагалі, обставини, на які посилається позивач, не є нововиявленими, в розумінні ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційний господарський суд погоджується із ухвалою господарського суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Із вищенаведеної норми випливає висновок, що днем виникнення нововиявлених обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові; такий висновок колегії суддів кореспондується із положенням абзацу 3 п. 1.2. роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами”.

Позивач в заяві про перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 за нововиявленими обставинами і в клопотанні про відновлення строку на перегляд зазначеного процесуального документа, зазначає, що йому стало відомо про перейменування відповідача з Київської державної обласної бібліотеки для юнацтва імені Я. Галана в Київську обласну комунальну бібліотеку для юнацтва під час виконання вищевказаного рішення 11 січня 2006 року, коли постановами Державної виконавчої служби у Печерському районі м. Києва за №№40/11, 41/11 від 11.01.2006 Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва „Печерськжитло” було повернуто виконавчі документи – два накази Господарського суду м. Києва від 17.11.2005 за №№30/272.

Дослідивши подане позивачем клопотання про відновлення строку на перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 у справі №30/272, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, викладеним в оскаржуваній ухвалі про те, що позивач не обґрунтував належними чином пропуск строку на подання заяви про перегляд рішення місцевого господарського суду від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами.

Причини, які наводить позивач у зазначеному клопотанні, а саме: неодноразові його звернення до місцевого господарського суду із заявами про здійснення процесуального правонаступництва, про заміну сторони в наказі господарського суду від 17.11.2005 перед тим як звернутися до Господарського суду м. Києва із заявою про перегляд рішення цього суду за нововиявленими обставинами не є тими поважними причинами, які могли б послужити підставами для відновлення Господарським судом      м. Києва пропущеного позивачем строку на перегляд рішення цього ж суду від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами, адже незалежно від подання вищезазначених заяв, позивач не був позбавлений права звернутися до суду із заявою про перегляд вказаного процесуального документа за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, заява, подання прокурора чи його заступника про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у випадку подання її після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.

Виходячи із викладеного, колегія суддів вважає, відхилення господарським судом першої інстанції клопотання позивача про відновлення строку на перегляд рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003 у справі №30/272 за нововиявленими обставинами обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 № 1 “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.

Статтею 112 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення і не могли бути відомі заявникові.

Частиною 1 п. 1.2. роз’яснень Президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 № 04-5/563 “Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” встановлено, що за своєю суттю, нововиявленими обставинами є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Виходячи із наведених норм, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що обставина, на яку посилається позивач як на нововиявлену – перейменування відповідача, не є нововиявленою обставиною, оскільки не спростовує висновків Господарського суду м. Києва, викладених в рішенні від 01.07.2003 у справі №30/272 та не впливає на законність та обґрунтованість зазначеного процесуального документа.

Згідно з ч. 2 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981 № 1 “Про практику перегляду судами у зв’язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили” не можуть бути визнані нововиявленими обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду даної справи місцевим господарськими судом у 2003 році, відповідач повідомляв про своє перейменування, про що свідчить довідка Київського міського управління статистики №8207 від 26.06.2003, із якої вбачається, що станом на вказану дату відповідач вже мав назву - Київська обласна комунальна бібліотека для юнацтва (том І, а. с. – 37). Зазначена довідка знаходиться (підшита) у матеріалах справи перед першим примірником рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2003, який згідно з п. 3.5.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75, залишається в матеріалах справи, а як передбачено п. 3.5.5. даної Інструкції справа формується (підшивається) в хронологічному порядку.

Виходячи із викладеного, твердження заявника про те, що відповідач не повідомляв про своє перейменування до прийняття 01.07.2003 Господарським судом м. Києва не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з цього, колегія суддів не вбачає підстав погодитися із твердженнями позивача про порушення місцевим господарським судом ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявник не вказує і, відповідно, не доводить, в чому саме полягають порушення місцевим господарським судом вищевказаних норм.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з’ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи, а тому колегія суддів не знаходить підстав для скасування ухвали суду першої інстанції; доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 28.02.2007 у справі № 30/272 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Справу № 30/272 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.

 11.06.07 (відправлено)