КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.06.2007 № 6/106
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
при секретарі: Решоткіній Т.О.
За участю представників:
позивача:Лещенко Г.М. (дов. від 22.01.07 б/н);
відповідача: Прокопенко О.М. (дов. від 18.06.07 № 07/87);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 25.04.2007
у справі № 6/106 (Ковтун С.А.)
за позовом ТОВ "Автохаус Атлант-М"
до Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" НАК "Нафтогаз України"
про стягнення 1498,21 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.07 у справі № 6/106 позов задоволено частково.
Стягнуто з Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” 1232,56 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, три проценти річних в розмірі 19,97 грн., 200,12 грн. пені, 98,9 грн. державного мита та 114,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірнє підприємство „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Скаргу заявник мотивує тим, що суду першої інстанції необхідно було зобов'язати ТОВ "Автохаус Атлант - М" надати оригінали податкових накладних ДП "Газ-тепло", оскільки договором від 12.10.05 № 249/2005 № 264/2005 та законом передбачено надання цих документів відповідачу після виконання робіт. Отже, на думку заявника, позивачем неналежно були виконані зобов’язання за договором.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти неї і просить рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Розглянувши мотиви апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
12 жовтня 2005 року між Дочірнім підприємством „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Автохаус Атлант-М” було укладено договір № 249/2005 № 264/2005 на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів та продаж запасних частин.
В пункті 1.1 договору позивач зобов’язався виконати роботи по ремонту та/або сервісному обслуговуванню автомобілів та продажу запасних частин замовника згідно з переліком, а відповідач прийняти та оплатити їх вартість у строки та на умовах, зазначених у цьому договорі.
В додатковій угоді від 01.06.06 № 1 до договору сторони визначили перелік автомобілів.
Відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи та вартість запасних частин в порядку і в терміни, визначені в договорі (пункт 2.2.1 договору).
Відповідно до пункту 4.3.1 договору відповідач сплачує позивачу вартість визначених робіт, запасних частин, паливно-мастильних матеріалів протягом трьох банківських днів з дати підписання наряду-замовлення, а також виписки рахунку-фактури та видаткової накладної. Позивач зобов’язаний видати замовнику податкову накладну.
На виконання умов договору, згідно залучених до матеріалів справи нарядів-замовлень, рахунків-фактур та податкових накладних, позивач виконав роботи.
На підставі оформлених відповідачем довіреностей, останній отримав автомобілі після обслуговування без зауважень.
Матеріали справи свідчать, що відповідач частково розрахувався з позивачем за виконані роботи, отримані запасні частини та паливно-мастильні матеріали.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем в повному обсязі, Господарський суд міста Києва обґрунтовано прийшов до висновку про стягнення з нього основного боргу в розмірі 1 215,54 грн..
На підставі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 4.3.3 договору сторони передбачили, що при порушенні строків оплати або у разі затримки терміну виконання робіт, позивач та відповідач вправі нарахувати пеню в розмірі 0,1% від вартості за кожний день, але не більше 10% від зазначеної в наряд-замовленні суми, окремим рахунком-фактурою.
Колегія суддів, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про стягнення з відповідача пені в розмірі 200,12 грн..
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи те, що відповідач прострочив виконання грошових зобов’язань за договором від 12.10.05 № 249/2005 № 264/2005, міський суд правомірно стягнув суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 1232,56 грн. та три проценти річних - 19,97 грн.
За таких обставин рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.07 у справі № 6/106 відповідає матеріалам справи та діючому законодавству, доводи, на яких ґрунтується апеляційна скарга не є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.07 у справі № 6/106 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Газ-тепло” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 6/106 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
22.06.07 (відправлено)