КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.11.2006 № 3/299
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від прокурора - Суходольський С.М.,
від позивача - Капаклі З.В.,
від відповідача - Павлишин П.С., Кузьмін Д.В.,
від третьої особи:1. не з’явились,
2. не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства “Автотранспортник” Деснянської районної у місті Києві ради
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2006
у справі № 3/299 (Хілінська В.В.)
за позовом Київський природоохоронний прокурор
до Комунальне підприємство "Автотранспортник" Деснянської районної у м. Києві ради
третя особа які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Головне управління транспорту, зв’язку та
інформаціїКиївської міської державної адміністрації
2.Деснянська районна у місті Києві рада
третя особа позивача
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду містаКиєва від 02.08.2006 у справі №3/299 позов задоволено повністю. Зобов’язано відповідача повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, яка розташована за адресою: м. Київ, пр-ту Лісовому, 9 та привести її у придатний для використання стан, звільнивши від автостоянки. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 85,00 грн. витрат по сплаті держмита; на користь ДП “Судовий інформаційний центр” 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 1545/37 від 16.12.2005 Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві встановлено, що Комунальне підприємство “Автотранспортник” використовує земельну ділянку площею близько 0,06 га по пр-ту Лісовому, 9 у Деснянському районі міста Києва під розміщення автостоянки без документів, що посвідчують право власності або право користування, в тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської Ради.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” встановлено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, відповідно до закону, питання регулювання земельних ділянок.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Частиною другою статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.
Оскільки відповідач є комунальним підприємством, земельна ділянка, яку він фактично займає, може перебувати лише у його постійному користуванні.
Однак, у КП “Автотранспортник” відсутні будь-які документи, що посвідчують право постійного користування земельною ділянкою площею 0,06 га, розташованою у місті Києві по вул. Радунська, 26, тобто відповідач самовільно займає вказану земельну ділянку.
Посилання відповідача на те, що КП “Автотранспортник” не використовує земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Київ, пр-ту Лісовому, 9, а його діяльність на зазначеній земельній ділянці полягає лише у забезпеченні надходження до місцевого бюджету збору за паркування та фактичне використання автовласниками земельних ділянок, колегія суддів вважає помилковим, оскільки відповідач надає послуги з паркування, що включають в себе також і розміщення транспортних засобів на певній земельній ділянці.
Відповідно до пункту 3.2 розділу III Рішення Київської міської ради від 26.09.2002 № 47/207 “Про встановлення Правил благоустрою території, паркування транспортних засобів, тиші в громадських місцях, торгівлі на ринках у м. Києві”, організація місць для платного паркування у м. Києві здійснюється на підставі загальноміської схеми місць для паркування транспортних засобів та проектно-кошторисної документації, які затверджуються у встановленому порядку.
Схема розміщення паркувальної дільниці по пр-ту Лісовому, 9 у місті Києві, на яку посилається КП “Автотранспортник” не надає йому права користуватися спірною земельною ділянкою, оскільки схема не є правовстановлюючим документом.
Відповідно до статті 1 Регламенту розгляду питань щодо набуття та реалізації права користування землею в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.07.2004 № 457/1867 “Про врегулювання процедури передачі в користування земельних ділянок в м. Києві”, Регламент визначає загальні положення і встановлює особливості та процедуру надання в постійне користування та передачі в оренду земельних ділянок в м. Києві фізичним та юридичним особам та оформлення права користування землею на підставі прийнятих Київською міською радою рішень.
Пункт 3 статті 1 Регламенту встановлює, що дія Регламенту не поширюється на випадки: надання земельних ділянок у користування для розміщення малих архітектурних форм; надання земельних ділянок у користування для короткотермінового (до шести місяців) розміщення сезонних (влітку) об’єктів громадського харчування; надання земельних ділянок у користування під забудову для об’єктів торгівлі, що розміщуються на зупинках громадського транспорту; надання земельних ділянок у користування для розміщення об’єктів зовнішньої реклами.
Серед зазначеного переліку відсутній такий випадок як надання земельних ділянок під розміщення паркувальних дільниць. Отже, надання земельних ділянок під розміщення паркувальних дільниць здійснюється на загальних підставах.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
За таких обставин, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов’язання відповідача повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,06 га, розташовану у місті Києві по пр-ту Лісовому, 9, приведення її у придатний для використання стан та звільнення від автостоянки.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства “Автотранспортник” Деснянської районної у місті Києві ради та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2006 у справі № 3/299 - відсутні.
Керуючись ст.101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Автотранспортник” Деснянської районної у місті Києві ради залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2006 у справі № 3/299 - без змін.
2. Матеріали справи № 3/299 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.