Судове рішення #1926257
6/417

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 05.10.2006                                                                                           № 6/417

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Моторного О.А.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Алданової  С.О.

 при секретарі:                              О.В.Вінницька

 За участю представників:

 від позивача -Алексєєнко І.О., Бездоля Д.О.

 від відповідача -1.не з'явились, 2.Дубовий І.Б.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2006

 у справі № 6/417 (Ковтун С.А.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство венчурний корпоративний інвестиційний фонд недиверсифіклваного виду закритого типу "Манускрипт"

 до                                                   1.Відкрите акціонерне товариство "Укрбудресурси"

                                                  2.Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  визнання договору недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2006 провадження у справі № 6/417 з метою забезпечення позову заборонено ВАТ “Укрбудресурси” та Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Закарпатській області вчиняти будь-які дії, спрямовані на виконання умов договору № 368 від 26.06.2006 купівлі-продажу об’єкту державної власності групи “А” - цілісного майнового комплексу ДП “Майданський завод пластмас”, укладеного між ВАТ “Укрбудресурси” та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Закарпатській області.

Не погодившись з такою ухвалою, звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатської області (відповідач-2) з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. Посилаючись, що ухвалу винесено з порушенням норм процесуального права. Також відповідач-2 при цьому застосуванні такого заходу забезпечення позову застосовується господарським судом лише, як гарантія реального виконання рішення господарського суду і тільки при достатньо обґрунтованому припущенні, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу Господарського суду від 31.07.2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та відповідача-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Апеляційний господарський суд заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, прийшов до наступного.

Предметом спору даної справи є визнання недійсним договору від 26.06.2006 № 368 купівлі-продажу об’єкта державної власності групи “А” - цілісного майнового комплексу державного підприємства “Майданський завод пластмас”, укладеного між відповідачами.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві та іншим особам вчиняти певні дії, що стосуються предмета спору.

Позивач звернувся з клопотанням, обґрунтовувавши його, що у разі задоволення господарським судом позову у сторін цього правочину виникає обов’язок повернути одна одній усе отримане за ним. Відповідач-1 має повернути відповідачу-2 майно, що придбав за спірним договором, а останній, у свою чергу, зобов’язаний повернути відповідачу-1 отримані за це майно грошові кошти.

Разом з цим, правовим наслідком виконання відповідачами умов спірного договору є виникнення у них правомочностей власника щодо майна, яке вони отримають один від одного за спірним договором. Відповідно кожний з цих власників отримує право розпоряджатись цим майном на свій власний розсуд, в тому числі право відчужувати це майно, здавати його в оренду, змінювати його якісний стан та інше.

Як вбачається з матеріалів справи позивач по справі не є стороною оспорюванного договору. Отже апеляційний господарський суд вважає, що у зв’язку з цим суд першої інстанції достатньо обґрунтовані припущення, що як відповідач-1, так і відповідач-2, можуть реалізувати свої права власності на отримане за спірним договором майно в будь-який спосіб та в будь-який момент, що значно ускладнить та будь-якому разі може утруднити виконання рішення суду в подальшому з даного спору.

Згідно до п. 3 роз'яснення Вищого господарського суду України від 23.08.1994 № 02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що клопотання позивача є обґрунтованим, а ухвала Господарського суду міста Києва від 31.07.2006 винесена з дотриманням вимог норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,


ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатської області залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 31.07.2006 у справі № 6/417 без змін.

Матеріали справи № 6/417 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.


 Судді                                                                                          Кошіль В.В.


                                                                                          Алданова  С.О.



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація