Справа №22-ц-1605/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров
Категорія - 53 Суддя-доповідач - Смирнова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Хвостика С. Г.,
з участю секретаря судового засідання – Чуприни В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк»
про стягнення коштів за надурочні роботи та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, просила стягнути з відповідача доплату за надурочні роботи в розмірі 7226 грн. 30 коп., середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 124382 грн. 30 коп. та 10000 на відшкодування моральної шкоди, судові витрати по справі просила покласти на відповідача.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що працюючи на посаді головного бухгалтера філії АКБ «Імексбанк» в м. Суми, з 01.09.2008 року по 29.01.2009 року притягувалася до надурочної роботи та надурочно відпрацювала 285 год., що підтверджується журналом обліку робочого часу, та які повинні бути оплачені, але при звільненні відповідач не оплатив за надурочну роботу, чим завдав моральну шкоду.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ«Імексбанк» на користь ОСОБА_1 131607 грн. 63 коп. заробітної плати за надурочні роботи та за затримку остаточного розрахунку, та 1000 грн. - на відшкодування моральної шкоди. З ПАТ «Імексбанк» стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 1316 грн. 07 коп. та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.
В апеляційній скарзі ПАТ«Імексбанк», посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Вважає, що судом не з'ясований та не досліджений факт знаходження ОСОБА_1 на робочому місці після закінчення робочого часу, а саме відповідно до колективного договору, що діяв під час перебування ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера філії та на підставі посадової інструкції головного бухгалтера останній надавались 4 дні додаткової відпустки, як працівнику з ненормованим робочим днем. Вказує, що не в повному обсязі були досліджені роздруковані документи з робочого комп’ютера ОСОБА_1, які підтверджують, що після закінчення робочого часу позивач не виконувала надурочну роботу, а займалась власними справами. Посилається на те, що копія журналу обліку часу АКБ «Імексбанк» не може бути прийнята як доказ по справі, оскільки немає підтвердження того, що журнал пронумерований, зшитий та скріплений печаткою АКБ «Імексбанк» та судом не з'ясовиний чи є в наявності такий журнал та не витребуваний оригінал журналу на огляд в судове засідання.
Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення апелянта, підтримавшого скаргу, заперечення позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно наказу №37-к від 18.05.2006 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера філії АКБ «Імексбанк» в м. Суми (а.с. 5) та була ознайомлена з посадовою інструкцією головного бухгалтера філії АКБ «Імексбанк» в м. Суми, умовами колективного трудового договору (а.с.7-9).
За наказом філії № 37-к від 2008.2007 року позивачка одержувала доплату в розмірі посадового окладу вакантної посади економіста 1 категорії 1500 грн.
Згідно з наказом філії банку № 38 від 18.05.2006 року позивачку призначено відповідальною за роботу із засобами криптозахисту з призначенням оператором АРМ- бухгалтера.
Обґрунтовуючи позов про стягнення оплати за надурочну роботу позивачка посилалася на перепрацювання робочого часу понад встановлену норму за період з 01.09.2008 року по 29.01.2009 року, оскільки вона контролювала питання складання балансу за робочий день та передачу його до головного банку з 20 год. до 20 год. 30 хв. щоденно, за її підрахунками, обсяг надурочних робіт складав 285 год. що підлягало оплаті у подвійному розмірі 7226 грн. 30 коп. Крім того, за затримку остаточного розрахунку при звільненні внаслідок несплати 7226 грн. за надурочну роботу ОСОБА_1 просила стягнути з відповідача 124382 грн. 30 коп. та у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Погодившись з доводами позову суд першої інстанції задовольнив позов, вважав, що мало місце притягнення позивачки до роботи у позаурочний час, з кількістю відпрацьованих годин, які зазначила позивачка.
З такими висновками судового рішення колегія суддів не може погодитися, оскільки до них суд першої інстанції дійшов внаслідок неповного з’ясування обставин справи та без врахування наданих сторонами доказів.
Так, за ст. 62 КЗпП України надурочними вважаються роботи понад встановлену тривалість робочого дня та роботодавець може застосувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, які наведені у ч. 3 зазначеної норми.
За ст. 64 КЗпП України для проведення надурочних робіт роботодавець повинен одержати дозвіл виборного профспілкового органу, ст. 65 КЗпП України передбачено граничну річну норму застосування надурочних робіт – 120 год. Облік часу, який відпрацьовано надурочно та оплата роботи в надурочний час врегульовано Наказом Мінстату України № 253 від 09 жовтня 1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку».
Як вбачається з матеріалів справи, будь-яких доказів притягнення позивачки до надурочних робіт відповідно до зазначених норм КЗпП України та Наказу Мінстату України не було надано. Відповідач стверджує, що не залучав позивачку до надурочних робіт.
Позивачка за своєю посадою, згідно з посадовою інструкцією, є відповідальною особою щодо проведення розрахунків по оплаті праці працівників філії банку згідно табеля робочого часу та штатного розпису, а також оплати надурочних робіт та саме до бухгалтерії повинна передаватися форма № П-15 щодо обліку такої роботи. Проте ні накази, ні форма П-15 щодо надурочних робіт не оформлялися та не були надані суду.
Як на доказ своїх вимог позивачка послалася на копію журналу реєстрації приходу на роботу та уходу працівників філії банку з роботи (а.с.145-148). Оригінал цього журналу суду не надано, копія не завірена належним чином. Журнал заповнювався не відповідним працівником відповідача, який контролює час приходу і уходу, а заповнювався самими працівниками, причому не завжди регулярно, в тому числі і напроти прізвища позивачки не завжди зазначено час уходу з роботи у спірний період часу, наприклад за 17.09.2008 року (а.с.158), за 23.09.2008 року (а.с.160), за 02.10.2008 року (а.с.163), за 27.10.2008 року (а.с.171).
Заперечуючи доводи позивачки щодо роботи у надурочний час відповідач надав суду роздруківку з комп’ютера позивачки про факти неслужбового використання комп’ютера саме у ті часи які зазначені як надурочна робота (а.с.104-134). Ці дані позивачкою не спростовані.
ОСОБА_1 пояснювала необхідність своєї роботи у вечірній час (надурочну роботу) тим, що виконуючи роботу оператора АРМ-бухгалтера, їй необхідно було контролювати складання балансу та завіряти його електронно-цифровим підписом (ЕЦП).
Проте формування та контроль балансу здійснюється впродовж робочого дня, що зазначено у посадовій інструкції позивачки – п.3.5 Інструкції (а.с.7) та після 18 години баланс перевіряють та здійснюють відправлення до головного офісу працівники відділу автоматизації, які працюють в режимі 2-х змінної роботи, та такі операції не потребують використанню ЕЦП.
Саме до таких висновків дійшла територіальна державна інспекція праці у Сумській області за наслідками перевірки скарги ОСОБА_1 щодо неоплати надурочної роботи (а.с.135-136).
Задовольнивши позов та стягуючи кошти за роботу позивачки, як оператора АРМ-бухгалтера, суд першої інстанції у своїх розрахунках виходив з заробітної плати головного бухгалтера, що є невірним, так як ці посади не є однаковими, посада оператора АРМ-бухгалтера відсутня у штатному розписі філії та відсутні дані про розмір оплати за цією посадою.
Судом першої інстанції зовсім не надано аналізу доказів у справі, є лише посилання на іншу судову справу за позовом ОСОБА_1 про зміну формулювання причин звільнення, стягнення коштів.
Проте з цим погодитися неможна, оскільки в зазначеній цивільній справі не вирішувалося питання про оплату або про факти надурочних робіт.
За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову в позові, оскільки, позивачка, всупереч ст. 60 ЦПК України, не довела факту залучення до надурочних робіт, а тому відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення оплати за надурочні роботи та компенсацію моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» задовольнити.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 червня 2011 року в даній справі та постановити нове рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про стягнення заробітної плати за надурочну роботу та моральної шкоди.
Рішення набрало законної сили з часу проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -