Справа №22-ц-1906/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко

Категорія - 48 Суддя-доповідач - Смирнова

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Смирнової Т. В.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Таран  С. А.,

з участю секретаря судового засідання -Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 вересня 2011 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1

про стягнення аліментів на утримання, -       

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 вересня 2011 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 40 відсотків від усіх видів його  доходів  (заробітку), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, розпочинаючи стягнення з 12 серпня 2011 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в  розмірі 10 відсотків від усіх видів його доходів (заробітку), починаючи стягнення з 12 серпня 2011 року до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до 22 листопада 2011 року.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з’ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення аліментів на дитину до 25 відсотків від усіх видів його доходу та відмовити у стягненні аліментів на утримання дружини.

Вказує, що стягуючи аліменти, суд першої інстанції не врахував того, що він вимушений винаймати у місті житло, має похилих батьків, які проживають в селі і потребують його допомоги.

Заслухавши пояснення представника позивачки, не згодного з скаргою, дослідивши матеріали справи і перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 10 травня 2008 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Подружжя проживає окремо один від одного і шлюбних стосунків між собою не підтримує.

Малолітня ОСОБА_3 мешкає з позивачкою і перебуває на її утриманні.

ОСОБА_1 працює охоронцем на підприємстві Сумської Облспоживспілки «Центральний ринок міста Суми». Його середньомісячна заробітна плата становить 1210 грн.

Правильно і з достатньою повнотою встановивши вказані факти на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що не працюючи і здійснюючи догляд за малолітньою дитиною ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги як на утримання дитини, так і на своє утримання, а відповідач ОСОБА_1 має можливість і зобов’язаний надавати таку допомогу шляхом сплати на користь позивачки щомісячно аліментів, відповідно до досягнення дитиною повноліття і до досягнення  трирічного віку.

Такий висновок суду узгоджується з положеннями ч.2 ст.84, ст.ст.180-183 СК України.

Визначаючи розмір аліментів, суд належним чином врахував як матеріальне становище сторін, зокрема розмір заробітку відповідача, так і усі визначені ст.182 СК України істотні обставини.

Та обставина, що відповідач має похилих батьків, сама по собі, без довідок про їх  місце проживання, розмір доходів, стану здоров’я тощо, не свідчить про їх непрацездатність та  перебування на його утриманні. При розгляді справи в суді першої інстанції відповідач позов визнав і був згоден на сплату аліментів в розмірі, зазначеному позивачкою.

Колегія суддів враховує, що з 22.11.2011 року відповідач повинен сплачувати аліменти лише на дитину, тобто 40 % свого доходу.

Таким чином, рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -     

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 вересня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду  України з розгляду цивільних і кримінальних справ.       

Головуючий -

Судді -