Справа №22-ц-1925/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко
Категорія - 37 Суддя-доповідач - Смирнова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Таран С. А.,
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
треті особи: третя Сумська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Сумське міське управління земельних ресурсів Сумської міської ради,
про визнання права власності в порядку спадкування, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати право власності на 11/50 частин будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки по АДРЕСА_1. Вказує, що її батькам ОСОБА_8. та ОСОБА_9, які померли ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно, належало спірне домоволодіння. На час смерті матері позивачка проживала разом з нею, тому вважає себе такою, що прийняла спадщину після батьків.
Рішенням суду від 14 вересня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/10 частину будинку «А-І» з надвірними спорудами (тамбур «а», сіни «а1», погріб п/г, кухню «Г», сіни «г», вбиральня «Д», навіси «Ж.И.Н.», сарай «З», душ «К», огорожа № 1-3) по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_9
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 3/25 частини будинку «А-І» з надвірними спорудами (тамбур «а», сіни «а1», погріб п/г, кухню «Г», сіни «г», вбиральня «Д», навіси «Ж.И.Н.», сарай «З», душ «К», огорожа № 1-3) по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/5 частину земельної ділянки площею 0,0608 га по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8
В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 посилаючись на не повне з’ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалите нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Вважає, що у позивачки не було підстав для звернення з позовом, оскільки не було відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину. Вказує, що суд у своєму рішенні послався на неналежні докази права власності на спірний будинок батькам позивачки, не взяв до уваги доводи відповідача, тому його висновки є передчасними.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта ОСОБА_1, підтримавшого скаргу, заперечення ОСОБА_3 та ОСОБА_5, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції вважав, що позивачка успадкувала нерухоме майно, а саме будинок та земельну ділянку після смерті батьків, та виходячи з наявного кола спадкоємців суд визнав право власності позивачки в успадкованому майні.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов до таких висновків, оскільки з недостатньою повнотою з’ясував обставини справи, та висновки судового рішення не ґрунтуються на допустимих доказах, а тому рішення суду підлягає скасуванню на підставі п.п.1, 3 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у позові, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проживали у будинку АДРЕСА_1 разом з дітьми.
ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а її чоловік ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.
Після смерті ОСОБА_9 спадкова справа в нотаріальній конторі не заводилась, а після смерті ОСОБА_8 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися його діти: ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 Свідоцтво на спадщину їм не видавалось.
Заявляючи позов про визнання права власності на спадкове майно – будинок та земельну ділянку, позивачка вважала, що спадщину прийняли всі п’ять дітей спадкодавців, визначила свою частку у спадковому майні як 11/50 часток будинку та 11/50 часток земельної ділянки.
Згідно зі ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавець), до інших осіб (спадкоємців).
За ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Виходячи з наведеного, позивачці слід було надати докази, щодо належності права власності померлим батькам на жилий будинок та земельну ділянку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, вона не надала суду свідоцтва про право власності на будинок та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Згідно з довідкою Сумського БТІ спірний будинок АДРЕСА_1 взагалі не зареєстровано.
За таких обставин у суду першої інстанції не будо підстав вважати, що будинок належав батькам позивачки, оскільки складений технічний паспорт на будівлю не може замінювати правовстановлюючий документ.
Крім того, за ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, якого також суду не було надано.
Згідно з повідомленням Управління Держкомзему у м. Суми (а.с.13) за ОСОБА_8 зареєстровано право власності на спірну земельну ділянку, проте не зазначено на підставі якого правовстановлюючого документу проведено реєстрацію, сама по собі реєстрація не може замінювати державний акт. Крім того, вбачається, що площа земельної ділянки за даними реєстрації не співпадає з площею ділянки зазначеної в технічному паспорті.
Вирішуючи спір суд першої інстанції не послався в рішенні на будь-які докази щодо доведеності права власності батьків позивачки на будинок та земельну ділянку, а тому за своїм змістом рішення суду не відповідає ст. 213 ЦПУ України.
Оскільки, позивачка, всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України не довела, що спірне майно належало її батькам відсутні підстави для задоволення позову про визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 303, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2011 року у даній справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи: третя Сумська міська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Сумське міське бюро технічної інвентаризації», Сумське міське управління земельних ресурсів Сумської міської ради, про визнання права власності в порядку спадкування.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -