КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.10.2006 № 6/397
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Вербицької О.В.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
від позивача - Хорей І.Л., Лозниця О.О.
від відповідача - Цигульов О.В., Гаращенко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО"
на рішення Господарського суду місат Києва від 12.07.2006
у справі № 6/397 (Ковтун С.А.)
за позовом ВАТ "Пирятинський сирзавод"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕСО"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 82500 грн. та розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 позов задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу № 51/01 від 27.12.2001, укладений між КП “Пирятинський сирзавод” та ТОВ “ЕСО”. Стягнуто з ТОВ “ЕСО” на користь КП “Пирятинський сирзавод” 82 500 грн., 910 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не повністю досліджено обставини які мають значення для справи та зроблено неправомірні та необґрунтовані висновки наявним обставинам у справі та припущено суттєвих порушень норм матеріального та процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
27.12.2001 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу № 51/01. Відповідно до умов договору відповідач зобов’язаний передати у власність позивачу обладнання, визначене у специфікації, всю необхідну нормативно-технічну документацію і інформацію, та здійснити роботи по монтажу такого обладнання на підготовленому покупцем майданчику, а також навчити спеціалістів покупця у визначені цим договором порядку та строки, а покупець зобов’язується оплатити вартість вказаних робіт та прийняти їх у встановлені строки.
Пункту 2.1. договору купівлі-продажу, якість обладнання повинна відповідати вимогам, які визначені у документації на обладнання, а також вимогам державних стандартів та іншої нормативно-технічної документації на обладнання.
Пунктом 7.1 договору купівлі продажу, продавець (відповідач) гарантує безаварійну роботу обладнання та забезпечення ним встановленого договором та іншими документами рівня продуктивності протягом дванадцяти місяців з моменту передачі обладнання покупцю за актом прийому-передачі.
Згідно п. 3.2. договору № 51/01 від 27.12.2001 встановлено, що вартість обладнання, нормативно-технічної документації та інших робіт, які зазначені у специфікації, складає 82 500,00грн., в тому числі вартість монтажних робіт – 9665,00 грн..
Актом від 15.02.2002 про виконання договору № 51/01, підписаного позивачем та відповідачем, відповідач передав у власність позивачу обладнання, належним чином оформлену документацію та здійснив роботи по монтажу обладнання.
Як вбачається з матеріалів справи, що в процесі використання агрегату позивачем виявлено ряд недоліків та невідповідність вимогам стандартів, чим підтверджує проведеної ДП “Полтавський експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці України” експертизи, технічним експертом було встановлено, що агрегат для пробудження зерна і насіння ЕСО.01.00.00.000 виробництва ТОВ “ЕСО”, встановлений в цеху КП “Пирятинський сир завод” не відповідає вимогам нормативних актів з охорони праці.
Відповідно до п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Пунктом 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач при укладенні спірного договору розраховував на використання агрегату для пробудження зерна і насіння належної якості та який відповідає вимогам нормативних актів з охорони праці. Проте, протягом експлуатаційного терміну неодноразово виникали недоліки у роботі агрегату, які після гарантійних обслуговувань не були усунуті відповідачем.
Для з’ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі охорони праці, судом першої інстанції було призначено судово-товарознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Як вбачається з висновку № 1944 від 31.03.2006 судової товарознавчої експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок, що агрегат для пробудження зерна та насіння ЕСО 01.00.00.000 розроблений та виготовлений ТОВ “ЕСО” згідно з технічним завданням (яке затверджене ТОВ “ЕСО” та КП “Пирятинський сирзавод” 27.12.2001) є дослідним зразком.
Агрегат для пробудження зерна та насіння виробництва ТОВ “ЕСО” ЕСО 01.00.00.000 не відповідає вимогам нормативних актів, які прийняті у виробничій сфері для подібного устаткування (в тому числі з охорони праці).
Виявлені недоліки агрегату для пробудження зерна та насіння виробництва ТОВ “ЕСО” ЕСО 01.00.00.000 пов’язані з недотриманням вимог нормативних актів.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції та також не приймає доводи відповідача про те, що позивач безпідставно посилається на норми ГОСТ, оскільки згідно з договором купівлі-продажу № 51/01 від 27.12.2001 позивачу було передано дослідний зразок агрегату для пробудження зерна та насіння, який було виготовлено відповідно до технічного завдання, підписаного позивачем та відповідачем. Згідно до висновку експертизи № 1944 від 31.03.2006 вимоги нормативних актів (ДГСТ, ДСТУ), які пов’язані з розробкою, виготовленням та експлуатацією виробничого обладнання в різних галузях (в тому числі обладнання харчової та сільськогосподарської промисловості) розповсюджуються і на дослідні зразки.
Вимоги нормативних актів, що пов’язані з охороною праці (система стандартів безпеки праці - ССБП) також розповсюджуються на всі етапи розробки та виробництва обладнання, в тому числі і на дослідні зразки.
Відповідно ст. 681 ЦК України, до вимог у зв’язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених статтею 680 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 680 ЦК України, якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.
Враховуючи, що при проведенні експертизи, експертом не виявлено фактів грубих порушень правил експлуатації агрегату, які могли призвести до наявних недоліків роботи обладнання, та встановлено, що всі недоліки у роботі агрегату пов’язані насамперед з недоліками конструкторських рішень та невідповідністю вимогам нормативних актів, які прийняті у виробничій сфері для подібного устаткування (підтверджується актом технічного стану агрегату ЕСО 01.00.00.000 від 14.03.2006, складеного при огляді обладнання в процесі виконання експертизи).
Статтями 526, 629 ЦК України, зобов’язання мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов’язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов’язання за договором купівлі-продажу № 51/01 від 27.12.2001 не виконав, чим істотно порушив умови укладеного з позивачем договору і порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно п. 3.2. договору купівлі-продажу, вартість обладнання складає 82 500,00грн., НТД та інші роботи, які зазначені в специфікації, в тому числі вартість монтажних робіт, вказані кошти були перераховані позивачем за товар відповідачу.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. У даному разі це стосується відповідача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 року.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції та не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСО”, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 у справі № 6/397 є обґрунтованим і таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕСО” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 у справі № 6/397 без змін.
Матеріали справи № 6/397 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Вербицька О.В.