РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

СУТЬ СПОРУ:

Одеська залізниця (далі –Позивач) звернулась до господарського суду з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі –Відповідач) про стягнення 19 782 грн. безпідставно отриманої оплати 4 894 кг недопоставленого товару.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач не виконав своїх зобов’язань щодо поставки Позивачу у повному обсязі товару відповідно до договору № ЦХП-50207 від 28.12.2006 (далі –Договір), укладеного між Позивачем та Відповідачем, а тому  відповідно до частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) Відповідач повинен повернути Позивачу безпідставно отриману попередню оплату за цей товар в сумі 19 782 грн.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення мотивував тим, що він належним чином виконав свої зобов’язання за Договором щодо поставки Позивачу у повному обсязі товару, що зокрема підтверджується залізничними накладними №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007 та актом прийому-передачі № ОД07-127 від 27.06.2007, а тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 19 782 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні 03.03.2008 оголошувалась перерва до 26.03.2008.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:  

28.12.2006 між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Постачальник) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, найменування, марка, ціна і кількість яких вказується в специфікаціях, які є невід’ємними частинами Договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору ціна на товар, який постачається за цим Договором, встановлюється в гривнях для кожної партії товару окремо і вказується у специфікаціях до даного Договору.

Згідно з пунктом 2.3 Договору сума Договору складає 565 979 000 грн. і може змінюватись в зв’язку з корегуванням планів централізованого матеріально-технічного забезпечення.

Постачальник здійснює поставку товару залізничним або автотранспортом за вантажними реквізитами Покупця на умовах та в терміни, які вказані в специфікаціях до даного Договору, які надаються додатково та є невід’ємними його частинами (пункт 3.1 Договору).

Покупець несе всі витрати та відповідальність по прийманню, зберіганню та подальшому використанню товару, який буде поставлено Постачальником (пункт 3.2 Договору).

Дата поставки товару визначається згідно умов поставки товару, що зазначені в специфікаціях до даного Договору, і відповідає вимогам міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року (пункт 3.3 Договору).

Поставка товару підтверджується сторонами шляхом підписання акта прийому-передачі, який Покупець повинен підписати і повернути Постачальнику протягом п’яти робочих днів після його отримання (пункт 3.4 Договору).

Кількість товару, яка підлягає поставці за цим Договором                          визначається сторонами в специфікаціях до даного Договору (пункт 4.1 Договору).

Прийом товару за кількістю, який поставлено: в залізничній цистерні, здійснюється Покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 685/3978 від 07.10.1999 із складанням акта приймання нафтопродуктів за кількістю, форма № 5-ПН; в залізничному вагоні або автотранспортом здійснюється Покупцем відповідно до Інструкції Держарбітражу від 15.06.1965 № П-6 «Про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю»із складанням акта приймання за кількістю (пункт 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що у випадку, коли виявлено нестачу товару, яка перевищує норми природних втрат та границі відносної похибки вимірювань (в разі застосування нерівноцінних методів вимірювання) Покупець надає Постачальнику претензію до якої повинні додаватись документи зазначені в Інструкціях згідно пункту 4.2 Договору та направляє телеграму вантажовідправнику з викликом для комісійного приймання товару.

28.12.2006 Позивач та Відповідач уклали протокол розбіжностей до Договору.

28.12.2006 Позивач та Відповідач уклали специфікацію № 6 до Договору, відповідно до якої Відповідач зобов’язується в період з  01.06.2007 до 30.06.2007 поставити Позивачу товар у кількості 1 918,20 т на умовах FCA Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2000 року (далі –Правила).

На виконання Договору, Відповідач поставив, а Позивач прийняв товар у цистерні № 74735259 в кількості 58 245 кг у цистерні № 74736018 в кількості 58 807 кг, всього 117 052 кг, що підтверджується накладними №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007 та актом прийому-передачі № ОД07-127 від 27.06.2007.

02.06.2007 Вінницька ТПП склала акт експертизи № В-256/6, відповідно до якого цистерна № 74736018 опломбована, а фактична маса товару становить 58 807 кг.

02.06.2007 Вінницька ТПП склала акт експертизи № В-256/7, відповідно до якого цистерна № 74735259 опломбована, а фактична маса товару становить 58 245 кг.

04.06.2007 були складені комерційні акти АЯ 586546*/20 та АЯ 586547*/21, відповідно до яких товар надійшов в технічно справних цистернах №№ 74735259, 74736018,  які були належним чином опломбовані.

04.06.2007 ТНТС Херсон направило Відповідачу повідомлення про те, що у товарі, який прибув на підставі накладних №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007 виявлено нестачу 3 473 кг. та 3 762 кг, відповідно, а тому ТНТС Херсон просить направити представника Відповідача для вирішення питання пов’язаного з нестачею товару.

04.06.2007 Позивач видав своєму представнику посвідчення № 48 на право участі як представника громадськості у прийманні нафтопродуктів, які надійшли до ТНТС Херсон відповідно до накладних №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007.

04.06.2007 ТНТС Херсон було складено акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 80, відповідно до якого нестача товару у цистерні № 74735259 склала 3 473 кг., у тому числі в межах норм природного убутку 2 308 кг.

04.06.2007 ТНТС Херсон було складено акт приймання нафтопродуктів за кількістю № 81, відповідно до якого нестача товару у цистерні № 74736018 склала 3 762 кг., у тому числі в межах норм природного убутку 2 586 кг.

04.06.2007 ТНТС Херсон було складено акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, відповідно до якого нестача  товару у цистерні № 74735259 з врахуванням природного убутку становила 2 308 кг.

04.06.2007 ТНТС Херсон було складено акт приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю, відповідно до якого нестача  товару у цистерні № 74736018 з врахуванням природного убутку становила 2 586 кг.

27.06.2007 Відповідач  виставив Позивачу рахунок-фактуру № ФАС07-2459 на суму 2 095 126,17 грн.

27.06.2007 Позивач оплатив вказаний рахунок-фактуру, що підтверджується сповіщенням № 5728.

25.07.2007 Позивач направив Відповідачу претензію № 10 щодо сплати 19 781,35 грн. безпідставно отриманої оплати 4 894 кг недопоставленого товару.

17.08.2007 Відповідач у листі № ЦХП-18/2890, який є відповіддю на вказану претензію зазначив, що він належним чином виконав свої зобов’язання за Договором щодо поставки Позивачу у повному обсязі товару, що зокрема підтверджується залізничними накладними №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007 та актом прийому-передачі № ОД07-127 від 27.06.2007, а тому відмовляє Позивачу у сплаті вказаної у претензії суми.

Відповідно до Правил термін «франко-перевізник»означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальність за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Згідно розділу А статті А.4 Правил продавець зобов’язаний передати товар перевізнику або іншій особі, призначеної покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 «а», а у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою: а)  якщо названим місцем є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього; б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної   продавцем   відповідно   до   статті   А.З   «а»,   не розвантаженим   з транспортного засобу продавця.

Таким чином, Правила передбачають, що датою поставки товару вважається передача товару у розпорядження перевізника, тобто дата відправлення цього товару, що підтверджується штампом станції відправлення на залізничній накладній, на адресу одержувача.

Статтею А.З розділу А Правил встановлено, що  у продавця стосовно перевезення товару покупцю - немає зобов'язань. Проте, за наявності прохання покупця або відповідної комерційної практики, у випадку, якщо покупець своєчасно не дав інших вказівок, продавець вправі укласти договір перевезення на звичайних умовах за рахунок і на ризик покупця.

Відповідно до частини 2 статті 664 ЦК України якщо у договорі купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.

Відповідно до статті Б.5 Правил покупець зобов’язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4 Правил.

Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Таким чином, Відповідач здавши перевізникові товар у цистерні № 74735259 в кількості 58 245 кг у цистерні № 74736018 в кількості 58 807 кг, що підтверджується  накладними №№ 32554164, 32554165 від 01.06.2007, належним чином виконав свої зобов’язання за Договором щодо передачі Позивачу товару, так як умовами Договору не передбачено обов’язку Відповідача доставити товар або передати товар Відповідачу у його місцезнаходженні, а усі ризики щодо втрати товару перейшли до Позивача з 01.06.2007 відповідно до статті Б.5 Правил.     

Крім того, факт належного виконання Відповідачем своїх зобов’язань за Договором щодо поставки Відповідачу товару, також підтверджується актами експертизи №№ В-256/6, В-256/7 від 02.06.2007 Вінницькою ТПП та актом прийому-передачі № ОД07-127 від 27.06.2007, складеним між Позивачем та Відповідачем.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 19 782 грн. боргу є незаконною та необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на пункт 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, відповідно до якого при видачі вантажів, маса яких у наслідок  їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси зазначеної в перевізних документах. При цьому, Позивач стверджує, що він отримав від Відповідача товару менше на 2 308 кг у цистерні № 74735259 та менше на 2 586 кг у цистерні № 74736018.

Також в обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на частину 1 статті 670 ЦК України, відповідно до якої якщо  продавець  передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу,  покупець має  право вимагати   передання  кількості  товару,  якої  не  вистачає,  або відмовитися від переданого товару  та  його  оплати,  а  якщо  він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. При цьому, Позивач стверджує, що Відповідач повинен повернути Позивачу безпідставно отриману оплату в сумі 19 782 грн.

Суд не бере до уваги вказані твердження Позивача, так як вони є необґрунтованими та безпідставними, оскільки як було встановлено вище усі ризики щодо втрати товару перейшли до Позивача з 01.06.2007 відповідно до статті Б.5 Правил.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач не довів суду тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при відмові в позові покладаються на позивача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

Повний текст рішення підписано 02.04.2008