КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.10.2006 № 30/363
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Зеленіна В.О.
при секретарі: О.В.Вінницька
За участю представників:
Позивача: Романов Д.І.(дов. №б/н від 29.05.2006)
Відповідача: Тумановський А.П.(дов.№б/н від 25.09.2006)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромальт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.06.2006
у справі № 30/363 (Ващенко Т.М.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Либідь-ЛТДК"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Агромальт"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 110 629, 86 грн.
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товаристваз обмеженою відповідальністю „Либідь - ЛТД К” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромальт” про стягнення 110629,86 грн. (110 000,00 грн. - основного боргу та 629,86 грн. - пені) заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2006 у справі № 30/363 позов задоволено повністю, яким стягнуто 110 000,00 грн. - основного боргу, 629,86 грн. - пені, 1106,30 грн. - державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У справі встановлено наступне:
18.01.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агромальт” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Либідь - ЛТД К” (Виконавець) було укладено договір про надання маркетингових послуг.
Відповідно до п. 1 Договору Замовник доручив Виконавцеві, а Виконавець зобов’язався надати Замовнику за плату послуги з проведенням маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника і які визначені у цьому Договорі.
Згідно з п. 3.1. Договору Виконавець зобов’язався надати результати досліджень з детальним та повним описом усіх питань у відповідності до узгоджених напрямків досліджень в строк до 03.05.2006.
Відповідно до п. 6.1., 6.2. Договору, відповідач зобов’язався виплатити позивачу плату за надання послуг в розмірі 110000,00 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача протягом п’яти робочих днів з моменту підписання акту прийому - передачі наданих послуг.
Як зазначено в п. 6.3. Договору, підставою для оплати є акт прийому - передачі наданих послуг, який було підписано сторонами 04.05.2006 та закріплено печатками.
Станом на 24.05.2006 відповідач не сплатив позивачу кошти в сумі 110 000,00 грн. за надання зазначених послуг.
За таких обставин, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання маркетингових послуг від 18.01.2006. становить 110000,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог, щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначена норма також кореспондується з нормами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких обставин, оскільки відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов’язку зобов’язання по сплаті наданих йому маркетингових послуг не виконав, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 110000,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтями 230, 231 Господарського кодексу України передбачено стягнення штрафних санкцій (які встановлюються у відсотках) у вигляді пені за неналежне виконання господарських зобов’язань.
Пунктом 7.3. Договору передбачено, що у випадку порушення строків сплати за надані послуги Замовник сплачує Виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день затримки платежу.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи вищевикладені правові норми та умови договору, позивачем було нараховано 629,86 грн. пені, яку він просить стягнути з відповідача.
Враховуючи, що відповідач зобов’язання щодо проведення оплати наданих йому маркетингових послуг не виконав, апеляційний господарський суд вважає, обґрунтованим рішення суду від 20.06.2006, судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 110 629,86 грн.
Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано постановив рішення, яким позов задовольнив повністю. Рішення господарського суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування, передбачені ст.104 ГПК України, відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромальт” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2006 у справі № 30/363 – без змін.
2. Справу № 30/363 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Зеленін В.О.