Справа №22-ц-1693/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Сольона
Категорія - 5 Суддя-доповідач - Смирнова
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Таран С. А.,
з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, Відділу Державної виконавчої служби Роменського міськрайонного управління юстиції, Роменської міської ради
про визнання права власності на описане майно, виключення майна з акту опису, визнання недійсним акту про прилюдні торги, визнання незаконним рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, державного акту про право власності на земельну ділянку, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, у якому вказувала, що внаслідок засудження у 1986 році її брата ОСОБА_3 судовий виконавець помилкового описав та наклав арешт на належне їй приміщення, у якому проживав боржник.
Внаслідок проведення прилюдних торгів відбулось незаконне відчуження належного їй нерухомого майна, а в подальшому і набуття на підставі рішення Роменської міськради відповідачем ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та отримання ним 07 лютого 2003 року державного акту на право приватної власності на ділянку, площею 0,0677 га.
У зв'язку з цим, уточнивши позовні вимоги, просила:
визнати за нею право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1: літню кухню літ. «Б», прибудову до літньої кухні з погребом літ. «б» та літ. «п/г», прибудову літ. «6-1», три сараї літ. «Б-2», літ. «Б-3», літ. «В», сарай-прибудову літ. «6-2» та вбиральню літ. «У», виключивши це майно з акту опису;
визнати недійсним акт продажу з прилюдних торгів нерухомого майна від 13 березня 1987
року;
визнати незаконним рішення Роменської міської ради рішення № 360 та № 369 про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки;
визнати незаконним виданий 07 лютого 2003 року ОСОБА_1 державний акт про право власності на земельну ділянку, площею 0,0677 га.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2011 року позов задоволено.
Визнано недійсним акт про прилюдні торги з продажу нерухомого майна по АДРЕСА_1 від 13 березня 1987 року, складений державним виконавцем народного суду м. Ромни ОСОБА_4
Визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно по АДРЕСА_1: літню кухню літ. «Б», прибудову до літньої кухні з погребом літ. «б» та літ. «п/г», прибудову літ. «6-1», три сараї літ. «Б-2», літ. «Б-3», літ. «В», сарай-прибудову літ. «6-2» та вбиральню літ. «У», виключивши це майно з акту опису, як належного ОСОБА_3
Визнано незаконним рішення від 30 грудня 2003 року № 360 та від 26 вересня 2002 року № 369 Роменської міської ради про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки по АДРЕСА_1.
Визнано незаконним виданий 07 лютого 2003 року ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських і споруд, площею 0,0677 га, по АДРЕСА_1.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вказує, що розгляд справи відбувся без його участі та його належного повідомлення, оскільки про розгляд справи суд повідомляв іншого ОСОБА_1, 1975 року народження, який проживає по АДРЕСА_2, а не його ОСОБА_1, 1941 року народження, проживаючого по АДРЕСА_3. Хоча його адреса проживання зазначена у державному акті на право власності на земельну ділянку, який мається у матеріалах справи.
Посилається на те, що застосувавши норму ст. 48 ЦК УРСР, яка встановлює наслідки недійсності угоди, суд не вказав у своєму рішенні ким саме будуть повернуті сплачені ним за придбання у 1987 році нерухомого майна кошти.
Вважає, що позивач пропустила строк позовної давності на що суд уваги не звернув.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали та перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав, що внаслідок продажу з прилюдних торгів спірних будівель та внаслідок передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка раніше виділялася позивачці, порушено право власності ОСОБА_2 на нерухомість та порушено її право користування земельною ділянкою, та ці права позивача підлягають захисту у спосіб, який зазначив суд.
Колегія суддів вважає, що з висновками судового рішення не можна погодитися, оскільки до них суд дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін, невірного застосування матеріального та процесуального закону, що є підставою для скасування судового рішення відповідно до вимог п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
Позивачка свої вимоги щодо визнання недійсним рішення Роменської міської ради про передачу земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 та скасування державного акту про право власності на ділянку, обґрунтовувала тим, що спірна земельна ділянка знаходиться у її користуванні на підставі рішення виконкому Роменської міської ради народних депутатів № 464 від 17.08.1983 року за яким спірна земельна ділянка, площею 600 кв.м., була виділена саме позивачці для будівництва житлового будинку та після цього не вилучалася з її користування. Тому просила захистити своє право землекористування відповідно до ст. 152 ЗК України.
Колегія суддів вважає, що доводи позовної заяви в цій частині не ґрунтуються на законі.
Так, відносини щодо користування земельною ділянкою позивачки виникли під час дії Земельного кодексу України 1970 року.
Згідно зі ст. 20 цього Кодексу право землекористування засвідчується спеціальним актом на право користування землею, та акт видається після відводу земельної ділянки в натурі. Як визнала ОСОБА_2 таких документів у неї не має, тобто відсутні акт відведення земельної ділянки в натурі та акт на право землекористування .
Згідно з зазначеним рішенням виконкому Роменської міської ради від 17.08.1983 року (а.с.7) ОСОБА_2 слід було одержати у технічному бюро технічну документацію на виділення земельної ділянки, укласти договір з відділом комунального господарства з нотаріальним посвідченням, одержати у службі архітектури будівельний паспорт на забудову, одержати дозвіл на право виконання будівельних робіт, та забудову земельної ділянки проводити у відповідності до будівельного паспорта.
Але жодного з названих документів позивачка не одержала, на земельну ділянку допустила свого брата ОСОБА_3 та більше 20 років не цікавилася земельною ділянкою та не сплачувала за неї податки.
За таких обставин, позивачка не набула права користування спірною земельною ділянкою, а тому не було підстав для її вилучення при передачі іншій особі. За вказаних обставин, встановлених по справі, позивачка не довела своїх вимог щодо скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого відповідачу ОСОБА_1 згідно з рішенням виконкому Роменської міської ради.
Щодо інших позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на описане нерухоме майно, виключення майна з акту опису, визнання недійсним акту про прилюдні торги, то вони не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 1987 року відбулися публічні торги з продажу времянки розміром 7x4 та недобудованого сараю, які знаходяться на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, які належали засудженому ОСОБА_3
На час виникнення судового спору на цій ділянці знаходилась зовсім інша нерухомість: літня кухня, прибудова до літньої кухні з погребом, ще одна прибудова, 3-и сараї, сарай-прибудова та вбиральня, тобто, це зовсім інший обсяг нерухомості, ніж той, що зазначено в акті про проведення прилюдних торгів. Позивачка нічим не мотивувала, за яких підстав визнавати за нею право на ті будівлі, які вона не будувала при тому, що вона не цікавилася впродовж тривалого часу ані будівлями, ані земельною ділянкою.
Порядок проведення публічних торгів був врегульований у Главі 46 ЦПК України (в ред. 1963 року) та складання акту про проведені публічні торги є процесуальною дією судового виконавця щодо оформлення реалізації описаної нерухомості. Особи, які вважали дії судового виконавця незаконними, мали право оскаржити їх, в тому числі складений акт про прилюдні торги в порядку ст. 373 ЦПК України (в ред. 1963 року). Проте позивачкою не надано доказів про те, що вона оскаржувала дії виконавця; перевірити її доводи щодо незаконності дій виконавця за матеріалами виконавчого провадження не вбачається можливим, оскільки матеріали виконавчого провадження з виконання вироку Роменського райсуду за 1987 рік відносно засудженого ОСОБА_3, за яким було конфісковано нерухоме майно засудженого по АДРЕСА_1, та яке було продано ОСОБА_1, відсутні за закінченням строку зберігання (а.с.12 – повідомлення ДВС).
Таким чином для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної нерухомості з підстав недотримання вимог закону, тобто за ст. 48 ЦК України (в ред. 1963 року) позивачка не надала доказів, в тому числі не довела недотримання правил проведення публічних торгів. Приєднаний до матеріалів справи акт про публічні торги завірено печаткою суду, на зворотній стороні цього акту, який наданий в апеляційній інстанції відповідачем, є відмітка судового виконавця, завірена печаткою суду про те, що продажна вартість будівель внесена ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з ч. 2 ст.145 ЦК України (в ред. 1963 року) не допускалося витребування майна у добросовісного набувача, якщо майно було продано в порядку, встановленому для виконання судових рішень, така ж заборона зазначена у ч.2 ст. 388 ЦК України.
За зазначених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_2
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.п. 1,4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 20 травня 2011 року в даній справі та відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -