Справа №22-ц-1525/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Шевченко
Категорія - 27 Суддя-доповідач - Смирнова
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Смирнової Т. В.,
суддів - Попруги С. В., Хвостика С. Г.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12 липня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»,
про внесення змін до кредитного договору, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, та просив, зобов’язати ПАТ КБ «ПриватБанк» укласти з ним додаток до кредитного договору № 89165-CRED від 19.09.2007 року, яким встановити, що ПАТ КБ «ПриватБанк»:
- відмовляється від нарахування та стягнення з нього будь-яких штрафних санкцій та комісії за невиконання умов вказаного кредитного договору за період з 19.09.2007 року по дату підписання додатку до кредитного договору;
- відмовляється від нарахування та стягнення з нього відсотків за користування кредитом за період з 20.05.2009 року по дату підписання додатку до кредитного договору;
- визнає сукупний борг ОСОБА_1 за кредитним договором у розмірі 2270,73 доларів США;
- визнає, що жодних інших чи майнових зобов’язань позивач перед банком за кредитним договором не має;
- позивач здійснює погашення суми кредиту у розмірі 2270,73 доларів США протягом трьох років з нарахування 12 % річних за користування кредитом на залишок заборгованості;
- відмовляється від своїх прав, встановлених пунктами 2.2.10, 2.2.11, 2.3.8, 2.3.10, 3.2 та розділом «Ответственность сторон» кредитного договору, вказані положення договору втрачають чинність.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № 89165-CRED від 19.09.2007 року він отримав у ПАТ КБ «ПриватБанк» кредит на споживчі цілі у розмірі 9000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24 % річних, при цьому відповідач не попередив його про валютні ризики під час виконання зобов’язання, а саме, про можливість різкої зміни валютного курсу. На момент укладення договору курс долара США по відношенню до гривні становив 1 долар США=5,05 грн. З осені 2008 року він став істотно зростати і на даний час становить 1 долар США=7,94 грн. Така зміна курсу долара США призвела до того, що фактично позивач отримав 9000 доларів США, що було еквівалентно 45450 грн., а наданий час це складає 71730 грн., що на 26280 грн. більше, ніж фактично отримано, що поставило його сім’ю у скрутне матеріальне становище. Запропонована банком реструктуризація заборгованості за кредитом, була неприйнятною для позивача, оскільки він не звільнявся від сплати штрафних санкцій.
Рішенням Тростянецького районного суду Сумської області від 12 липня 2011 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у даному випадку відбулася істотна зміна обставин договору. Вказує, що внаслідок погіршення економічної ситуації в країні та зміни курсу валют, позичальник став неплатоспроможним, із змісту кредитного договору не вбачається, що ризик зміни обставин несе виключно позичальник.
Вивчивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно кредитного договору № 89165-CRED від 19.09.2007 року ОСОБА_1 одержав від ПАТ КБ «ПриватБанк» 9000 доларів США зі сплатою 24 % річних за користування кредитом, з терміном погашення 18.09.2009 року. З осені 2008 року у позивача виникла заборгованість, тому він просив суд зобов’язати відповідача укласти з ним додаток до кредитного договору, в якому банк відмовляється від нарахування та стягнення з нього всіх штрафних санкцій та комісій за невиконання умов кредитного договору.
Перевіривши доводи позову суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в його задоволенні.
Так, ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Доводи позивача з посиланням на ч. 1 ст. 652 ЦК України, як на підставу внесення змін до договору є безпідставними, оскільки вказана норма зазначає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінено за згодою сторін, якщо ж сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи. Проте, за ч.2 ст. 652 ЦК України для цього необхідне настання одночасно наступних умов, наявність яких позивач не довів:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Крім того, стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена, а тому при укладенні цього договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, сторони за договором, (перш за все позивач), повинні були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можлива, а тому повинні були передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за цім договором.
Постанова НБУ № 461 від 06.08.2009 року передбачає низку заходів щодо забезпечення погашення кредитів, серед яких досягнення домовленостей щодо реструктуризації та/або зміни валюти заборгованості позичальника і, як наслідок, розроблення програми погашення заборгованості. В даному випадку такі переговори не проведені та домовленості не досягнуті.
Інші доводи апеляційної скарги висновків судового рішення не спростовують.
Судом першої інстанції повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи, доказам дана належна правова оцінка, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Тростянецького районного суду Сумської області від 12 липня 2011 року – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -