ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 23/352-36/124 | 12.03.08 |
За позовом | Галицької районної адміністрації Львівської міської ради |
До | Державної прикордонної служби України |
Про | визнання недійсними свідоцтв про право державної власності |
Суддя Т.Ю.Трофименко
Представники:
Від позивача не з’явився
Від відповідача Македонський О.П. по довіреності № 41/40 від 03.01.2008р.
В засіданні приймали участь
Обставини справи:
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2008р. справу № 23/352 за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Державної прикордонної служби України про визнання свідоцтва про право державної власності на нежитлові будівлі та споруди майнового комплексу по вул. Довбуша, 15 № Г-01708 від 14.02.2006р. недійсним, на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України, надіслана за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2008р. справу № 23/352 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю., присвоєно їй номер № 3/352-36/124, розгляд справи призначено на 12.03.2008р.
В засідання суду 12.03.2008р. представник відповідача проти позову заперечував і просив суд відмовити в задоволенні позову.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 12.03.2008р., не з’явився, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 15.02.2008р., не виконав.
Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва –
ВСТАНОВИВ:
10 лютого 2006 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення № 139 «Про оформлення права державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15», відповідно до п. 2 якого вирішено оформити право державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15 з правом оперативного управління Державній прикордонній службі України.
На виконання вказаного рішення Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 174 від 14.02.2006р. «Про оформлення права державної власності на нежитлові будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15» Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району доручено оформити і видати свідоцтва про право державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15 з правом оперативного управління Державній прикордонній службі України.
14.02.2006р. Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради Державній прикордонній службі України видано Свідоцтво про право власності № Г-01708, згідно з яким Державній прикордонній службі України на праві державної власності з правом оперативного управління належать будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 23.03.2006р. № 394 затверджено Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна. Пунктом 2 цього рішення визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.07.1999р. № 351 «Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг».
На рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.02.2006р. № 139 «Про оформлення права державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15»було внесено протест прокурора міста Львова.
Розглянувши зазначений протест, виконавчий комітет Львівської міської ради 16.06.2006р. прийняв рішення № 758, яким відмінив рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.02.2006р. № 139 та Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 174 від 14.02.2006р.
На виконання зазначеного рішення Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 904 від 12.07.2006р. розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 174 від 14.02.2006р. відмінено.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про власність»власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Згідно з статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров’я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об’єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об'єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.
Як вбачається з рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 758 від 16.06.2006р., підставою прийняття такого акту став припис прокурора м. Львова, в якому зазначено, що при оформленні права власності відповідач безпідставно керувався рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999р. «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг», яким затверджено положення про порядок оформлення права власності», яке у свою чергу розроблене на підставі «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних і фізичних осіб», яка втратила чинність на підставі Наказу Держбуду №36 від 15.02.2002р.
Рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999р. «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг»на момент прийняття рішення № 139 від 10.02.2006р. «Про оформлення права державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15», яким було вирішено оформити право державної власності на будівлі та споруди майнового комплексу на вул. Довбуша, 15 з правом оперативного управління Державній прикордонній службі України, та на підставі якого було видане оспорене свідоцтво, було чинне, оскільки нове Положення «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна»від 23.03.2006р. було опубліковане в пресі, а саме в газеті «Львівська газета»від 7 - 9 квітня 2006 року, тобто після прийняття рішення № 139 від 10.02.2006р.
Підстави припинення права власності передбачені ст. 346 Цивільного кодексу України. Так, право власності припиняється у разі: відчуження власником свого майна; відмови власника від права власності; припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; знищення майна; викупу пам'яток історії та культури; викупу земельної ділянки у зв'язку із суспільною необхідністю; викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника; реквізиції; конфіскації; припинення юридичної особи чи смерті власника.
Посилання позивача на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 16.06.2006р. № 758, яким відмінено рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.02.2006р. № 139 та Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 174 від 14.02.2006р., на підставі яких видано оспорене свідоцтво, судом до уваги не приймається з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
З матеріалів справи вбачається, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 351 від 02.07.1999р. «Про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг», яким затверджено положення про порядок оформлення права власності»на момент прийняття рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 10.02.2006р. № 139 та Розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 174 від 14.02.2006р. було чинним.
З огляду на викладене позовні вимоги про визнання свідоцтва про право державної власності на нежитлові будівлі та споруди майнового комплексу по вул. Довбуша, 15 № Г-01708 від 14.02.2006р. недійсним, суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –
В И Р І Ш И В:
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Трофименко Т.Ю.