Судове рішення #19260384

Справа №  22ц-2933/11  

Копія


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

31 серпня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

           в складі: головуючого-судді Власенка О.В.,

               суддів: Ярмолюка О.І., Юзюка О.М.,

                                                         при секретарі: Джафаровій Т.Б.          

 з участю: представника ПАТ ”Промінвестбанк”  

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2933 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства ”Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” (далі ПАТ ”Промінвестбанк”) на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 червня 2011 року у справі за позовом ПАТ ”Промінвестбанк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за позовом ПАТ ”Промінвестбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за позовом ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ПАТ ”Промінвестбанк”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача –орган опіки і піклування Полонської міської ради про визнання недійсним договору іпотеки жилого будинку.

          Заслухавши доповідача, пояснення представника ПАТ ”Промінвестбанк”, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

          В жовтні 2010 року публічне акціонерне товариство ”Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” в особі філії ”Відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Шепетівка Хмельницької області” звернулося до суду з позовами, в яких просило стягнути солідарне з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором в загальній суму 111052 грн. 22 коп., яка складається із 81558 грн. 85 коп. боргу за кредитом, 20870 грн. 72 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 1855 грн. 81 коп. несплаченої комісійної винагороди за управління кредитом, 3944 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2822 грн. 76 коп. пені за відсотками, які винесені за прострочку, а також судові витрати.

          В іншому позові цей позивач просив стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в розмірі 111052 грн. 22 коп., та судові витрати шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на житловий будинок та господарські споруди, що належать відповідачці та розташовані в АДРЕСА_1 з визначенням способу продажу на прилюдних торгах, а також виселити мешканців цього жилого будинку.

Головуючий у першій інстанції –ОСОБА_7                                           Справа № 22ц-2933

Доповідач –Власенко О.В.                                                                                  Категорія № 27

          

          В обґрунтування позовів банк зазначав, що 27.03.2008 року ПАТ ”Промінвестбанк” в особі його філії м. Шепетівки уклало кредитний договір з ОСОБА_1, за яким остання отримала кредит в сумі 110000 грн. на невідкладні потреби. З метою забезпечення такого зобов’язання в цей же день було укладено договір поруки з ОСОБА_2, а 13 травня 2009 року між ПАТ ”Промінвестбанк” та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, за яким відповідачка передала в іпотеку належний їй жилий будинок з господарською спорудою, розташований в АДРЕСА_1. З 1.06.2009 року позичальник перестала виконувати умови кредитного договору, тому у неї перед Банком утворились вказані вище суми заборгованості, та через невиконання поручителями взятих на себе зобов’язань.

          ОСОБА_4 в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним іпотечний договір, укладений між Банком та його дружиною ОСОБА_3, і зобов’язати приватного нотаріуса ОСОБА_8 вивести вказаний вище жилий будинок з державного реєстру іпотек та зняття заборони на його відчуження. В обґрунтування позову ОСОБА_4 зазначив, що в будинку, який переданий в іпотеку, проживають неповнолітні діти, тому при укладенні такої угоди необхідно було отримати від нього, як законного представника дітей, так і від органу опіки та піклування  згоду. В зв’язку з цим права дітей було порушено, тому іпотечний договір недійсний і підлягає скасуванню.

                    Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21 червня 2011 року Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії ”Відділення ПАТ Промінвестбанк” в м. Шепетівка Хмельницької області заборгованість за кредитним договором на загальну суму 111052 грн. 22 коп., яка складається із 81558 грн. 85 коп. боргу за кредитом, 20870 грн. 72 коп. заборгованості по відсотках за користуванню кредитом, 1855 грн. 81 коп. несплачена комісійна винагорода за управління кредитом, 3944 грн. 08 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 2822 грн. 76 коп. пені за відсотками, які винесені за прострочку, а також судові витрати 1110 грн. 52 коп. судового збору та 120 грн. збору ІТЗ, а всього - 112282 грн. 74 коп.

          Визнано недійсним іпотечний договір № 61 від 13 вересня 2009 року, укладений між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком в особі Нечипорук М.Я. - керуючої філією ”Відділення Промінвестбанк в м. Шепетівка Хмельницької області” та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Полонського районного нотаріального округу ОСОБА_8 13.09.2009 року, реєстровий номер 1515.

          Зобов’язано зазначеного приватного нотаріуса вивести жилий будинок, який є предметом вказаного договору іпотеки із державного реєстру іпотек та знято заборону на його відчуження.

          Стягнуто з ПАТ ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії ”Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Шепетівка Хмельницької області” на користь ОСОБА_4 51 грн. сплаченого ним судового  збору  та 120 грн. витрат з ІТЗ.

          Стягнуто з ПАТ ”Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” на користь держави 1349 грн. судового збору.

          В позові ПАТ Промінвестбанк до ОСОБА_3 - відмовлено.



          В апеляційній скарзі ПАТ ”Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк” в особі філії ”Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Хмельницький” вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати в частині визнання недійсним іпотечного договору № 61 від 13 вересня 2009 року, зобов’язання приватного нотаріуса Полонського    районного нотаріального округу ОСОБА_8 вивести житловий будинок, який є предметом іпотеки, із державного реєстру іпотек та зняти заборону його відчуження, стягнення з ПАТ ”Промінвестбанк” на користь ОСОБА_4 судових витрат в розмірі 51 грн. сплаченого ним судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи в суді, стягнення з ПАТ ”Промінвестбанк” на користь держави 1349 грн. судового збору, відмови в позові ПАТ ”Промінвестбанк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та ухвалити нове рішення, яким задоволити в повному обсязі позов ПАТ ”Акціонерний комерційний промислово –інвестиційний банк” до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6. до ПАТ ”Промінвестбанк”, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3., третьої особи на стороні позивача - органу опіки і піклування Полонської міської ради про визнання недійсним іпотечного договору. Судові витрати стягнути з відповідачів, посилається на неповне з’ясування обставин справи,  невідповідність  висновків  суду  обставинам  справи.

          Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції в частині його  – скасуванню з ухваленням нового рішення.

У відповідності з ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.  

          Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.          

          Судом вірно встановлено, що 27 березня 2008 року між акціонерним комерційним промислово –інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) –далі ПАТ ”Промінвестбанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 267 (а.с.21-23), згідно з яким останній надано кредит в сумі 110 000 гривень на невідкладні потреби.

          Станом на 27 жовтня 2010 року загальна заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ ”Промінвестбанк” за кредитним договором становить 111 052 грн. 22 коп., що включає в себе: 81558 грн. 85 коп. –заборгованість за кредитом; 20870 грн. 72 коп. –заборгованість по відсотках за користування кредитом; 1855 грн. 81 коп. – заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитом; 3944 грн. 08 коп. –пеню за несвоєчасне повернення кредиту; 2822 грн. 76 коп. –пеню за відсотками, що внесені на прострочку, що підтверджується відповідним розрахунком (а.с.6,7).

З метою забезпечення виконання зобов`язання по вказаному кредитному договору між ПАТ ”Промінвестбанк” та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 268 від 27.03.2008 року (а.с.20), відповідно до п.2.1, 2.2 яких, поручитель у відповідності до умов цього Договору, у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором зобов`язується виконати зобов`язання по погашенню заборгованості за кредитним договором, а саме: заборгованість в розмірі наданого кредиту –110 000 грн.; нараховані за користування кредитом проценти на момент погашення вказаної у підпункті 1 п.2.1

цього договору суми кредиту; неустойки (штрафу, пені); збитків, завданих кредиторові.

          У випадку невиконання або прострочення виконання позичальником зобов`язань, що випливають із кредитного договору, поручитель відповідає як солідарний боржник в тому ж обсязі, що й позичальник, тому суд обгрунтовано прийшов до висновку про задоволення в цій частині позовних вимог ПАТ ”Промінвестбанк”, а саме про стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів ОСОБА_2 у солідарному порядку.

          Дійшовши такого висновку, суд обгрунтовано посилався на вимоги ч. 1 ст. 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, відповідно до яких за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

          Згідно з ч. 1 ст. 543 цього ж Кодексу, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь –кого з них окремо.

          Встановлено, що 22.10.2010 року ПАТ ”Промінвестбанк” направляв ОСОБА_2, як поручителю, письмове повідомлення (а.с.8), згідно з яким пропонував останньому сплатити заборгованість за кредитним договором, однак він не виконує взятих на себе зобов`язань.

          Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що на день звернення банку до суду зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 та за договором поруки поручитель ОСОБА_2 не виконали, позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості за кредитним договором від позичальниці і її поручителя, як солідарних боржників, а тому в цій частині рішення судом вірно встановлені фактичні обставини справи, дана їм правильна оцінка, а його висновки узгоджуються з матеріалами справи і відповідають закону.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1  ст.  307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити його.

У відповідності з п.п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов`язання ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору між ПАТ ”Промінвестбанк” та ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 61 від 13.05.2009 року (а.с.55-58), предметом якого є житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 105,2 кв.м., житловою площею 56,5 кв.м., зазначений в інвентарній справі літерою ”А” з гіпсоблочною господарською спорудою, зазначена в інвентарній справі літерою ”Б”, який належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору дарування жилого будинку, посвідченого Державним нотаріусом Полонської державної нотаріальної контори 10 липня 1991 року по реєстру за № 1257. Предмет іпотеки оцінено сторонами в 140 000 грн.

          Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 суд першої інстанції ухвалив визнати недійсним іпотечного договору № 61 від 13.05.2009 року, зобов`язати приватного нотаріуса вивести жилий будинок, який є предметом вказаного договору іпотеки із державного реєстру іпотек та зняти заборону на його відчуження, і тому відмовив ПАТ ”Промінвестбанк” в позові до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.   

          Ухвалюючи дане рішення суд виходив з того, що у вказаному житловому будинку разом з ОСОБА_3 проживали і продовжують проживати її неповнолітні діти, тому виходячи з вимог ст. 12 Закону України ”Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”, якою встановлено, що для здійснення будь – яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування, однак згода при укладанні договору іпотеки отримана не була, є підстави для визнання недійсним договору іпотеки, а відповідно в зв`язку з цим для виведення житлового будинку із державного реєстру іпотек та для зняття заборони на його відчуження.

          Проте з такими висновками суду колегія суддів  погодитись не може, оскільки вони не відповідають  обставинам справи  і не  узгоджуються із вимогами  закону.

          Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 35 Закону України ”Про іпотеку” у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

          Встановлено, що вказана процедура була дотримана банком, що підтверджується відповідною письмовою вимогою (а.с.49).

          Згідно з п. 2.1.5 іпотечного договору № 61 від 13.05.2009 року, предмет іпотеки не підлягає вилученню за вимогою третіх сторін, у тому числі уповноважених державних органів, і вільне від будь –яких зобов`язань (у тому числі не знаходиться у податковій заставі), крім тих, що передбачені цим договором.

          Згідно з п.2.1.10 цього договору, будь –яка інформація, надана ним, іпотекодавцем, на момент укладення цього договору, є достовірною.

          Згідно з п. 4.1.9 цього ж договору, іпотекодавець зобов`язаний: до укладення цього договору попередити іпотекодержателя про всі відомі йому права та вимоги інших осіб на предмет іпотеки, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку. У разі порушення цього обов`язку іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання позичальником основного зобов`язання та відшкодування іпотекодавцем завданих збитків.

          Згідно з довідкою № 1549 від 13.05.2009 року виданою ОСОБА_3  Полонською ЖЕК встановлено, що вона, як власник зареєстрована по АДРЕСА_1, до складу її сім`ї входить ОСОБА_4, 1971 р.н. (а.с.145).

          Із зобов`язання ОСОБА_3 (а.с.126), яке вона подала на ім`я керуючого філією ”Відділення Промінвестбанка” в м. Шепетівка встановлено, що в будинку, який пропонується в заставу за кредитом ОСОБА_1, неповнолітні діти не зареєстровані і не проживають. Вказане ОСОБА_3 підтвердила також в заяві до компетентних органів по місцю вимоги (а.с.147).

          Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України ”Про іпотеку” звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

          Згідно з ч. 3 ст. 109 ЖК звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов'язані на письмову вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення добровільно звільнити його протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

          Встановлено, що в матеріалах справи відсутня письмова вимога банку про добровільне звільнення мешканцями житлового будинку.

          Колегія суддів приходить до висновку, що недотримання вищевказаної процедури є підставою для відмови в позові про виселення мешканців житлового будинку.

          Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що за таких обставин у суду першої інстанції не було законних підстав для визнання недійсним недійсним іпотечного договору  № 61  від 13 травня 2009 року в зв`язку з чим, ухвалене ним рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ ”Промінвестбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки.

          Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що є законні підстави для відмови в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки житлового будинку і часткового задоволення позову ПАТ ”Промінвестбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки.           

          Оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги встановлені обставини та норми матеріального права, що регулюють зазначені правовідносини, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4  і в частковому задоволенні позовних вимог ПАТ ”Промінвестбанк”.

          Згідно з ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, тому із ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ ”Промінвестбанк” необхідно стягнути 1110 грн. 52 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи та з ОСОБА_3 на користь ПАТ ”Промінвестбанк” стягнути 1110 грн. 52 коп. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.  

          В решті рішення залишити без змін.

  

          Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

          Апеляційну скаргу ПАТ ” Промінвестбанк” задовольнити частково.

          Рішення Полонського районного суду від 21 червня 2011 року в частині відмови у задоволенні позову ПАТ ”Промінвестбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки; визнанні недійсним іпотечного договору № 61 від 13.09.2009 року укладеного між ПАТ ”Промінвестбанк” та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Полонського районного  нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий номер 1515; зобов`язанні зазначеного приватного нотаріуса вивести жилий будинок, який є предметом вказаного договору іпотеки із державного реєстру іпотек та зняття заборони на його відчуження; стягненні з ПАТ ”Промінвестбанк” на користь ОСОБА_4 судових витрат –51 грн., сплаченого ним судового збору та 120 грн. збору з інформаційно –технічного забезпечення; стягненні з ПАТ ”Промінвестбанк” на користь держави 1349 грн. судового збору –скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення.

          Відмовити ОСОБА_4 у визнанні недійсним іпотечного договору  № 61  від 13 травня 2009 року.

          Позов ПАТ ”Промінвестбанк” про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

          Для погашення загальної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ ”Промінвестбанк” за кредитним договором № 267 від 27.03.2008 року, яка становить 111052 грн. 22 коп., що включає в себе:

-          81558 грн. 85 коп. –заборгованість за кредитом;

-          20870 грн. 72 коп. –заборгованість по відсотках за користування кредитом;

-          1855 грн. 81 коп. – заборгованість зі сплати комісійної винагороди за управління кредитом;

-          3944 грн. 08 коп. – пеню за несвоєчасне повернення кредиту;

          -   2822 грн. 76 коп. –пеню за відсотками, що внесені на прострочку, звернути стягнення на жилий будинок, загальною площею 105,2 кв.м., житловою площею 56,5 кв.м., зазначений в інвентарній справі літерою ”А”, що знаходиться по АДРЕСА_1 з гіпсоблочною господарською спорудою, зазначена в інвентарній справі літерою ”Б”, який належить іпотекодавцю ОСОБА_3 на праві особистої власності на підставі договору дарування жилого будинку, посвідченого Державним нотаріусом Полонської державної нотаріальної контори 10 липня 1991 року по реєстру за № 1230, з визначенням способу продажу –на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України ”Про виконавче провадження”, за ціною не нижчою за 140 000 грн.

В решті позову відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

          Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ ”Промінвестбанк”1110 грн. 52 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

          Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ ”Промінвестбанк” 1110 грн. 52 коп. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

          Головуючий: (підпис)            Судді: (підписи)

          З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду                              О.В.Власенко



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація