ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  36/109

12.03.08

За позовом              Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно –

                         будівельна корпорація «Місто»

До                     Українського консорціуму «Екосорб»

Про                          повернення майна та стягнення 3 534 177,00 грн.    

                                                                                     Суддя    Трофименко Т.Ю.                                                                                                       

Представники:

Від позивача          Пономарчук Н.В. по довіреності №101-02/08 від 19.02.2008р.;      

Брін С.О. по довіреності №99-02/08 від 15.02.2008р.;

                                    Скуба І.В. по довіреності №33-09/07 від 10.09.2007р.

Від відповідача    Барабаш Г.В. по довіреності №01/01-988 від 26.12.2007р.;

                              Омельчук С.В. по довіреності № 01/01-987 від 26.12.2007р.

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»до Українського консорціуму «Екосорб»про повернення комплекту опалубки, передбаченого договором оперативної оренди № 0-4-1 від 16.01.2004р., та стягнення 3 534 177,00 грн., з яких: 1 836 000,00 грн. заборгованості по орендній платі, 132 638,39 грн. пені за прострочку платежу, 354 940,00 грн. інфляційних втрат за весь час прострочення  сплати орендної плати, 76 598,40 грн. трьох процентів річних, 1 134 000,00 грн. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення опалубки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення умов договору оперативної оренди  № 0-4-1 від 16.01.2004р. не повернув позивачу  майно, яке позивач надав згідно акту прийому-передачі № 0-4-1/1 від 07.03.2004р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2008р. порушено провадження у справі № 36/109. Розгляд справи призначено на 18.02.2008р.

У зв’язку з неявкою представника відповідача, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2008р. розгляд справи було відкладено на 27.02.2008р.

В засіданні суду 27.02.2008р. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що 28.03.2005р. він направив позивачу лист № 01/01-47/1, в якому повідомляв, що 17.03.2005р. закінчився строк дії договору оперативної оренди № 0-4-14 від 16.01.2004р. Для належного оформлення процедури повернення майна та підписання акту приймання-передачі (повернення) з оперативної оренди опалубки, відповідач пропонував, у разі відсутності потреби у використанні опалубки, укласти договір її відповідального зберігання. Між сторонами 14.01.2005р. між сторонами був укладений договір відповідального зберігання, за умовами якого опалубка була передана на відповідальне зберігання Українському консорціуму «Екосорб»з правом його використання. Строк дії договору –до 31.12.2007р., вартість послуг за зберігання майна на місяць –3 000,00 грн. На примірнику договору відповідального зберігання є резолюція директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»Панащука Я.С. про те, що майно з оперативної оренди отримане і передане на відповідальне зберігання Українському консорціуму «Екосорб».

В засіданні суду 27.02.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 03.03.2008р.

В засіданні суду 03.03.2008р. представником позивача були надані суду письмові пояснення на відзив відповідача, в яких позивач зазначає, що у нього відсутній лист Українського консорціуму «Екосорб»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»№ 01/01-47/1 від 28.03.2005р. та договір відповідального зберігання від 14.04.2005р.

Також позивач зазначає, що в преамбулі договору відповідального зберігання від 14.04.2005р., наданому представниками відповідача, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»зазначений Пастушенко Олександр Михайлович, а підписав договір директор Панащук Я.С. Однак, Пастушенко О.М. був вперше прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»лише 08.06.2006р., і лише з 11.08.2006р. призначений Зборами учасників товариства на посаду директора, отже при підписанні договору відповідального зберігання від 14.04.2005р. Пастушенко О.В. директором товариства ще не був, а тому не міг бути зазначений в преамбулі договору.  

В судовому засіданні 03.03.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 12.03.2008р. для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2004 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»(далі позивач, орендодавець) та Українським консорціумом «Екосорб»(далі відповідач, орендар) було укладено договір оперативної оренди № 0-4-1, за умовами якого позивач зобов’язався передати в оперативну оренду за плату опалубку, а відповідач –прийняти майно за актом прийому-передачі в оперативну оренду та своєчасно, у встановлені цим договором строки, здійснювати оплату орендних платежів.

Строк дії даного договору сторони визначили з моменту фактичної передачі майна орендарю в оперативну оренду і до 16.03.2005р. (пункт 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.2. договору фактична передача майна в оперативну оренду здійснюється за актом прийому-передачі.

На виконання умов договору позивач за актом приймання-передачі № 0-4-1/1 від 07.03.2004р. передав, а відповідач прийняв майно на загальну суму 394 749,95 грн.

У відповідності до п. 5.1 договору після закінчення терміну дії договору, орендар протягом п’яти календарних днів зобов'язаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень по акту прийому-передачі майна з оперативної оренди.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується наданими відповідачем доказами, майно з оперативної оренди відповідачем позивачу не повернуте.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Також, згідно ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони неодноразово продовжували строк договору оренди, оскільки позивач не заявляв вимоги про повернення майна з оперативної оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 763 Цивільного кодексу України кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Позивач листом № М-90/03 від 12.03.2007р. повідомив відповідача, що він відмовляється від договору оренди № 0-4-1 від 16.01.2004р., а також просить негайно повернути майно з оренди. Відповідач вказаний лист отримав 13.03.2007р, що підтверджується відміткою про отримання.

Оскільки позивач в установленому законом порядку відмовився від договору оренди № 0-4-1, укладеного 16.01.2004р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»та Українським консорціумом «Екосорб», суд приходить до висновку, що вказаний договір припинив свою дію 13.03.2007р., тобто з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від договору оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи орендоване ним майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує володіти орендованим майном безпідставно.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних та допустимих доказів повернення майна або правомірності користування орендованим майном суду не надав.

Відповідно до приписів ст. 387 Цивільного кодексу України  власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо повернення комплекту опалубки, переданого за договором оперативної оренди № 0-4-1 від 16.01.2004р. у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що плата за оперативну оренду майна складає 54 000,00 грн., в тому числі ПДВ –9 000,00 грн.

Орендна плата, згідно з п. 3.2 договору, перераховується орендарем щомісячно до 25 числа на рахунок орендодавця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплачено орендну плату за користування опалубкою за період з 07.03.2004р. по 16.03.2005р. на загальну суму 636 252,30 грн.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать про те, що 15.01.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією № М-716/01 з вимогою  сплатити заборгованість в сумі 3 370 831,33 грн. Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та без задоволення.      

Оскільки відповідач належних доказів відсутності заборгованості по договору оперативної оренди № 0-4-1 від 16.01.2004р. суду не надав, тому вимоги про стягнення основної заборгованості за період з квітня 2005 року по січень 2008 року в розмірі 1 836 000,00 грн. є документально підтвердженими, обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі прострочки перерахування суми щомісячної орендної плати у строки, встановлені даним договором, орендодавець має право нарахувати та стягнути з орендаря пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого прострочення, за кожен день прострочки.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті орендних платежів відповідач виконав неналежним чином, він повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 132 638,39 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Згідно приписів ст. 625  Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора   зобов’язаний  сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи норми ст. 625 Цивільного кодексу України, Господарський суд міста Києва приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 76 598,40 грн. та інфляційних втрат в сумі 354 940,20 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Враховуючи те, що вимогу позивача про повернення з оперативної оренди майна, викладену в листі № М-90/03 від 12.03.2007р., відповідач залишив без відповіді та без задоволення, орендоване майно позивачу не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 1 134 000,00 грн. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення майна (опалубки) з оренди.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 1 836 000,00 грн., пені в сумі 132 638,39 грн., 3% річних в сумі 76 598,40 грн., інфляційних втрат в сумі 354 940,20 грн., неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення майна з оренди в розмірі 1 134 000,00 грн.

Посилання відповідача на лист № 01/01-47/1 від 28.03.2005р. та на  договір відповідального зберігання від 14.01.2005р., за умовами якого опалубка була передана на відповідальне зберігання Українському консорціуму «Екосорб»з правом його використання, на підставі яких майно з оперативної оренди повернуто і передане на відповідальне зберігання Українському консорціуму «Екосорб», судом до уваги не приймаються з наступних підстав.

В преамбулі договору відповідального зберігання від 14.04.2005р., наданому представниками відповідача, директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»зазначений Пастушенко Олександр Михайлович, а підписав договір директор Панащук Я.С. Однак, Пастушенко О.М., як вбачається з наказу № 62-К по особовому складу від 08.06.2006р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто», був вперше прийнятий на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»лише 08.06.2006р. на посаду заступника директора по будівництву. Пастушенко О.М. лише з 11.08.2006р. призначений директором Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто», що підтверджується Протокол зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»від 10.08.2006р. та наказом № 91-К по особовому складу від 11.08.2006р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто». Таким чином, при підписанні договору відповідального зберігання від 14.04.2005р. Пастушенко О.В. директором товариства ще не був, а тому не міг бути зазначений в преамбулі договору.  

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані відповідачем суду лист № 01/01-47/1 від 28.03.2005р. та договір відповідального зберігання від 14.01.2005р. не можуть бути сприйняті судом в якості належних і допустимих доказів передачі майна на відповідальне зберігання.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 25 618 грн.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. ст. 49, 82-85 Господарського  процесуального кодексу  України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати Український консорціум «Екосорб»(03170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 7, код ЄДРПОУ 02023732) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 709, код ЄДРПОУ 32204722) комплект опалубки, передбачений договором оперативної оренди № 0-4-1 від 16.01.2004р., у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, а саме:

№

Найменування елементів опалубки

Кількість од.

1

Рамний елемент 270x270

12

2

Рамний елемент 270x135

14

3

Рамний елемент 270x90

14

4

Рамний елемент 270x60

8

5

Рамний елемент 270x45

6

6

Рамний елемент 270x30

10

7

Універсальний елемент 270x90

20

8

Внутрішній кут 270

19

9

Торцева опора

12

10

Затискна шина 90см

16

11

329780,24 (Кутова затискна шина) шина)

4

12

Швидкозатискне улаштування Р11

150

13

Універсальний Затискач

120

14

Суперплита 15,0

400

15

Універсальний з'єднувач 10-25 см

80

16

СтойкаАЗОО

292

17

Балочний затискач 20

14

18

Балочна насадка 60 см

14

19

Головка чотирьохходова Н20

30

20

Тринога

110

21

Опалубочна балка Н20 2,65

220

22

Опалубочна балка Н20 3,90

150

Стягнути з Українського консорціуму «Екосорб»(03170, м. Київ, бульвар Ромена Роллана, 7, код ЄДРПОУ 02023732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна корпорація «Місто»(02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 11, к. 709, код ЄДРПОУ 32204722) 1 836 000 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті орендної плати, 132 638 (сто тридцять дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн. 39 коп. пені, 354 940 (триста п’ятдесят чотири тисячі дев’ятсот сорок) грн. 20 коп. інфляційних втрат, 76 598 (сімдесят шість тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 40 коп. 3% річних, 1 134 000 (один мільйон сто тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення майна з оренди, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        Трофименко Т.Ю.