КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.07.2006                                                                                           № 24/97

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Малетича  М.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача -не з’явився

 від відповідача -Євстіфєєв Ю.В. (дов. № 3056 від 23.12.05р.)

 розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.03.2006

 у справі № 24/97 (Смілянець В.В.)

 за позовом                               ТОВ "Металтехноіндустрія"

 до                                                   Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"

 про                                                  стягнення 15032,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.03.2006р. у справі          № 24/97 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Металтехноіндустрія” задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Металтехноіндустрія” основний борг у розмірі 12871,91 грн., державне мито у сумі 144,08 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позов залишено без задоволення.

          Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що матеріалами справи підтверджується правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу з відповідача в розмірі 12871,91 грн., підстави для стягнення з ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) у ТОВ “Металтехноіндустрія” відсутні, оскільки провадження по справі № 24/97 було порушено 10.02.2006р., тобто після введення Господарським судом м. Києва 14.06.2002р. по справі № 24/342-б мораторію на задоволення вимог кредиторів.

           Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2006р. по справі № 24/97 в частині задоволення вимог позивача по стягненню суми основного боргу і судових витрат та визнати вимоги позивача погашеними.

 В апеляційній скарзі Державне підприємство “Дарницький вагоноремонтний завод” посилається на те, що господарським судом першої інстанції при прийнятті рішення не надано належної оцінки тому, що позивачем в порушення ч. 1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не було подано у встановлений даною статтею місячний строк заяви з вимогами до боржника, внаслідок чого позовні вимоги ТОВ “Металтехноіндустрія” відповідно до п. 5 ст. 31 зазначеного Закону вважаються погашеними, оскільки заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні апеляційної інстанції не визнана обов’язковою, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду Києва за наявними у справі матеріалами без зазначеного представника.

           Розглянувши апеляційну скаргу, наявні матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

         26.04.2004р. між Державним підприємством “Дарницький вагоноремонтний завод” (надалі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Металтехноіндустрія” (надалі постачальник) було укладено Договір поставки № 04/04/26/01 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити і передати у власність замовника товар, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити за поставлену продукцію на умовах даного договору.

          У відповідності до п.п. 15.1 п. 15 Договору поставки, всі зміни та додатки до даного Договору мають юридичну силу, якщо вони підписані повноваженими представниками сторін у письмовій формі.

          В матеріалах справи знаходиться належним чином оформлена, підписана представниками позивача та відповідача і скріплена печатками угода № 2 про зміну і доповнення договору № 04/04/26/01 від 26.04.2004р., згідно умов якої, пункт 6.4. Договору було викладено в новій редакції, відповідно до якого загальна сума по Договору складає 29966,71 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 4994,45 грн.  

          Згідно п.п. 7.2 п. 7 Договору, замовник здійснює оплату поставленого товару протягом 20 банківських днів з дня його одержання. Днем одержання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками акту прийому-передачі товару.

          Відповідно до п. 11.4 Договору, за порушення строків оплати замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

          З Акту звірки взаєморозрахунків від 31.12.2004р., підписаного повноважним представниками сторін та скріпленого печатками господарюючих суб’єктів, вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю “Металтехноіндустрія”, відповідно до умов Договору, здійснено поставку металопрокату на загальну суму 33557,99 грн. а Державне підприємство “Дарницький вагоноремонтний завод” здійснило часткову оплату вартості поставленого товару в розмірі 20686,08 грн.

          21.07.2005р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 08/07 про сплату на користь ТОВ “Металтехноіндустрія” заборгованості за Договором поставки № 04/04/26/01, в розмірі 12871,91 грн. та пені в розмірі 1282,25 грн., зазначена претензія ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” залишена без задоволення.

          Доказів належного виконання відповідачем умов Договору суду не надано.

          Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою в договорі, а частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.  

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України - суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України - зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.  

За таких обставин, враховуючи те, що ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” не надано належних доказів сплати заборгованості за отриманий товар, згідно Договору поставки № 04/04/26/01 від 26.04.2004р., в розмірі 12871,91 грн., колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що позовна заява ТОВ “Металтехноіндустрія” в частині стягнення заборгованості в розмірі 12871,91 грн. підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарським судом м. Києва, по справі № 24/342-б ухвалою від 14.06.2002р. порушено провадження у справі про банкрутство ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника до закінчення провадження у справі.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно ст. 12 зазначеного Закону – протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що господарським судом першої інстанції, провадження по справі № 24/97 було порушено 10.02.2006р., тобто після введення ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2002р. по справі № 24/342-б мораторію на задоволення вимог кредиторів ДП” Дарницький вагоноремонтний завод”, колегія суддів вважає, що у ТОВ “Металтехноіндустрія” немає правових підстав для стягнення з ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” штрафних санкцій.

Посилання апелянта на пропуск ТОВ “Металтехноіндустрія” місячного строку звернення з заявою з вимогами до боржника, внаслідок чого його позовні вимоги, згідно п. 5 ст. 31 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вважаються погашеними, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, з огляду на зазначене.

Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону, кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, початком періоду прострочення ДП “Дарницький вагоноремонтний завод”, за товар, обумовлений в Договорі поставки № 04/04/26/01 від 26.04.2004р. є 26.12.2004р., а порушення справи                            № 24/342-б про банкрутство ДП “Дарницький вагоноремонтний завод” було здійснено ухвалою від 14.06.2002р.

За таких обставин, враховуючи те, що вимоги позивача до відповідача виникли після порушення справи про банкрутство, ТОВ “Металтехноіндустрія” є поточним кредитором.

Відповідно до п. 8 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04.06.2004р. - припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

Враховуючи, що спір виник з вини відповідача, то відповідно до вимог               ст. 49 ГПК України судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита та за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

         За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду               м. Києва від 13.03.2006р. по справі № 24/97 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства “Дарницький вагоноремонтний завод” на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2006р. у справі № 24/97 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2006р. у справі                      № 24/97 залишити без змін.

3.Матеріали справи № 24/97 повернути до Господарського суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Малетич  М.М.

27.07.06 (відправлено)