ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  35/57

19.03.08

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»

до                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови

                      компані»

про                стягнення  130 693,20 грн.      

                                                                              Суддя  М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:      Армаш Г.А. –предст. за довір. № б/н від 04.03.2008р.;              

Від відповідача:  не з’явились.

Рішення прийняте 19.03.2008р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 17.03.2008р. по 19.03.2008р.

В судовому засіданні 19.03.2008р., на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

                         

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови компані»про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу в розмірі 130 693,20 грн. та стягнення судових витрат.  

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушенні умов договору поставки свої зобов’язання щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2008р. було порушено провадження у справі № 35/57, розгляд справи призначено на 12.02.2008р.

          У зв’язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на курсах підвищення кваліфікації суддів в Академії суддів України, розгляд справи № 35/57, призначеної до слухання 12.02.2008р., було перенесено на 05.03.2007р.

          12.02.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

          04.03.2008р. через Відділ діловодства Господарського суду м. Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

          В судовому засіданні 05.03.2008р. позивачем були надані документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/57 від 21.01.2008р.

Відповідач в судове засідання 05.03.2008р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/57 від 21.01.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/57 від 05.03.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 17.03.2008р.

          В судове засідання 17.03.2008р. представник відповідача з’явився, проте вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/57 від 21.01.2008р. не виконав, витребуваних документі суду не надав.

          В судовому засіданні 17.03.2008р. представником відповідача було надане клопотання про відкладення розгляду справи.

          Представник позивача заперечував проти клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, як безпідставного та необґрунтованого.

          В судовому засіданні 17.03.2008р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 19.03.2008р.  

          Відповідач в судове засідання 19.03.2008р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез‘явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/57 від 21.01.2008р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, але в судове засідання 19.03.2008р. ані відповідач, ані його представники не з’явились.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови компані»(далі відповідач) було укладено Договір поставки № 0511 (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) постачальник зобов’язується поставляти у відповідності до замовлень покупця, а покупець –приймати по товарно-транспортним накладним або рахунку-фактурі та оплачувати в порядку, що  передбачений Договором, алкогольні напої (товар).

У відповідності до п. 2.1. Договору, постачальник здійснює поставку товару в об’ємі та асортименті, що узгоджуються сторонами по кожній разовій поставці на умовах DDU (склад покупця) у відповідності до умов Інкотермс-2000р.

Покупець сплачує 30% передоплату за товар, що поставляється (п. 3.2. Договору).

Згідно п. 3.3. Договору, покупець сплачує 70% вартості поставленого товару протягом 90 банківських днів з моменту отримання товару у відповідності до базису поставки, який узгоджений сторонами у п. 2.1. даного Договору.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 205 670,88 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною № РкС91_0025 від 19.02.2007р. (копія в матеріалах справи).   

Проте, в порушенні умов Договору, відповідач частково розрахувався за поставлений товар. А саме, 18.05.2007р. відповідачем було сплачено 85 875,73 грн., 25.06.2007р. –7 200,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи завіреними копіями виписок з банку.

У зв’язку з цим, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 111 595,15 грн.

У відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивачем було нараховано пеню в розмірі 8 658,56 грн.

Крім того, керуючись вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України, позивачем було нараховано відповідачу збитки від інфляції в розмірі 8 816,01 грн. та 3% річних –1 623,48 грн.   

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).  

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за Договором № 0511 від 05.11.2006р. щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 111 595,15 грн. не сплатив.   

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати вартості поставленого товару, в порядку та на умовах встановлених Договором.

Відповідно до п. 4.1. Договору, у випадку прострочення покупцем оплати товару у відповідності зі статтею 3 даного Договору, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсоток від суми неоплаченого в строк Товару за кожен день прострочення.

          Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобов’язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобов’язань»,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне невиконання грошових зобов’язань»).

З огляду на зазначене, позивачем було нараховано пеню в розмірі подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, яка складає 8 658,56 грн.

Проте, судом було здійснено перерахунок вказаної суми пені, яка становить 7 900,93 грн.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись положеннями вказаної статті, позивач здійснив нарахування збитків від інфляції в розмірі 8 816,01 грн. та 3% річних –1 623,48 грн.   

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором поставки № 0511 від 05.11.2006р. в розмірі 111 595,15 грн., пені в розмірі 7 900,93 грн., збитків від інфляції в розмірі 8 816,01 грн. та 3% річних –1 623,48 грн.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -  

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задовольнити частково.  

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Винодел Молдови компані»(м. Київ, вул. Тимошенко, 19, р/р 260003013556 в АБ «Старокиївський банк», МФО 321477, код ЄДРПОУ 32108133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт»(65012, м. Одеса, пров. В. Катаєва, 3, р/р 26000312626 в АБ «Південний», МФО 328209, код ЄДРПОУ 30704028), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 111 595,15 грн. (сто одинадцять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять гривень 15 коп.) –заборгованості за Договором поставки № 0511 від 05.11.2006р., 7 900,93 грн. (сім тисяч дев’ятсот гривень 93 коп.) –пені, 8 816,01 (вісім тисяч вісімсот шістнадцять гривень 01 коп.) –збитків від інфляції, 1 623,48 грн. (одну тисячу шістсот двадцять три гривні 48 коп.) –3% річних, 1299,35 грн. (одну тисячу двісті дев’яносто дев’ять гривень 35 коп.) –державного мита, 118,00 грн.  (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

         4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

     Суддя                                                                                           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:01.04.2008р.