КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06.07.2006                                                                                           № 9/34

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Коленченко О.О. (дов. № 17-01/06 від 17.01.06р.)

 від відповідача - Юрченко Ю.І. (дов. від 06.02.2006р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП "Мір"

 на рішення господарського суду Чернігівської області від 01.06.2006

 у справі № 9/34  

 за позовом                               товариства з обмеженою відповідальністю "Коффінс"

 до                                                   приватного підприємства "Мір"

 третя особа відповідача           відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернігівобленерго" в особі Чернігівських міських електромереж

 про                                                  зобов"язання укласти договір

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 01.06.2006 (суддя Івченко С.М.) задоволено позов ТОВ "Коффінс" та зобов’язано ПП “Мір” укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж. Рішення мотивовано тим, що Правила користування електричною енергією, затверджені постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 р. (далі – Правила) забороняють основному споживачу відмовляти субспоживачам в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, крім того у 2005році позивач одержував від відповідача на підставі договору від 04.01.2005р. послуги по забезпеченню технічної можливості передачі йому електроенергії.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просить його скасувати, в позові відмовити. Заявник скарги вважає, що у ПП “Мір” відсутній обов’язок на укладення з позивачем договору про спільне використання технологічних мереж, оскільки Правила, на які посилається суд не є законом, як це передбачено ч. 3 ст. 179 ГК України, а він не є монополістом у відношенні до ТОВ “Коффінс” в частині предмету договору про спільне використання технологічних мереж. Крім того, скаржник зазначає, що при надісланні договору на його адресу позивачем не було виконано вимог Правил щодо надання необхідних та обов’язкових документів, які також не були витребувані судом при розгляді справи, що свідчить про неповне з’ясування всіх обставин справи та відсутність підстав для задоволення позову. Відповідач вказує також на відсутність технічної можливості передачі електроенергії позивачу, оскільки одна підстанція забезпечує передачу електроенергії іншим субспоживачам, з якими було укладено договори, і дозволена залишкова потужність цієї підстанції є меншою, ніж потрібно позивачу, а друга підстанція є неробочою та потребує ремонту.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти доводів заявника заперечив та вказав, що предметом позову було зобов'язання відповідача укласти договір взагалі, а не у редакції, з якою він звертався до відповідача 28.11.2005р., що відповідач має технічну можливість передачі йому електроенергії, оскільки друга підстанція знаходиться в робочому стані.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається, а ст. 277 встановлює право абонента відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання (при цьому категорію закон слід тлумачити розширено, а не буквально). Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках – затверджувати типові договори.

Пунктом 10.1 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 р. передбачено право споживачів (субспоживачів) електричної енергії на приєднання власних електроустановок до мереж електропередавальної організації або іншого власника електромереж у порядку, передбаченому законодавством України. Відповідно до п. 1.7. Правил у разі використання технологічних електричних мереж основного споживача субспоживачем відносини між споживачем та субспоживачем, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж споживача, що укладається між ними на основі типового договору про спільне використання технологічних мереж (додаток №2 до Правил). Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, субспоживачам або постачальникам електричної енергії у разі дотримання ними вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договорів про спільне використання технологічних електричних мереж споживача або про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Слід також зазначити, що у 2005 році позивач отримував електроенергією через локальні електричні мережі відповідача на підставі договору з ним від 04.01.05р.

то рішення суду першої інстанції про задоволення позову є правомірним, ґрунтується на фактичних обставинах і матеріалах справи, а тому підстави для його скасування відсутні

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах і матеріалах справи, прийняте з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 01.06.2006р. у справі № 9/34 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Мір" – без задоволення.

2. Справу № 9/34 повернути господарському суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.