КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.06.2006                                                                                           № 30/6

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Сеньок О.А. (дов. № 181 від 03.05.06р.)

 від відповідача - Каленіченко Л.І.-директор       Панасюк В.В. (дов. № 05/12-358 від 13.10.05р.)

від третьої особи 1- не з"явився

від третьої особи 2 - не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Солом"янської районної у м. Києві ради № 149 від 11.04.06р.

 на рішення Господарського суду м.Києва від 05.04.2006

 у справі № 30/6  

 за позовом                               Солом"янської районної у м. Києві ради

 до                                                   Державного інституту управління та економіки водних ресурсів

 третя особа відповідача           Київська міська рада

          Головне управління комунальної власності м.Києва Київської міської державної адміністрації

 про                                                  звільнення незаконно займаного приміщення

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.04.2006р. (суддя Ващенко Т.М.) відмовлено Солом"янській районній у м. Києві раді в позові до Державного інституту управління та економіки водних ресурсів Держводгоспу України про звільнення житлових квартир №№ 13-24 та 94 загальною площею 319,7 кв.м. та коридору на другому поверсі площею 54,6 кв.м. в будинку № 6 по вул. Пироговського в м. Києві. Рішення суду мотивовано тим, що позивач повною мірою не довів, що спірні квартири є власністю позивача, оскільки рішенням Київської міської Ради народних депутатів від 10.07.1989р. № 609 “Про відведення земельних ділянок підприємствам, установам і організаціям для будівництва об’єктів” відповідачу було передано на баланс 560 кв.м. у спірному будинку. При цьому суд першої інстанції застосував строк позовної давності, який визначив у строк 3 роки, починаючи з дати створення Солом’янської районної в м. Києві ради, як правонаступника Залізничної в м. Києві ради.

Не погоджуючись з рішенням суду, Солом’янська районна в м. Києві рада просить його скасувати і прийняти нове рішення. Заявник стверджує, що дійсно відповідачу в 1989р. передавалось на баланс 560 кв.м. житлової площі у відомчому будинку, але відповідно до ст. 5 Житлового Кодексу УРСР такий житловий фонд підлягає поступовій передачі до відання місцевих рад. У зв’язку з цим і за рішенням Київської міської ради від 23.03.2000р. № 76/797 та розпорядженням КМДА від 25.07.2000р. № 1265 спірний відомчий житловий будинок був прийнятий до комунальної власності територіальної громади м. Києва та переданий до комунальної власності правопопередника позивача – територіальної громади Залізничного району м. Києва.

Не пропущеним вважає позивач і строк позовної давності і його відлік здійснює з моменту відмови відповідача (22.05.2003р.) передати спірні приміщення позивачу.

Відповідач проти скарги заперечує та вказує, що спірні приміщення є державною власністю і порядок їх передачі в комунальну власність регулюється Законом України від 03.03.1998р. № 147 з врахуванням погодження передачі з державним підприємством, а відповідач відповідної згоди не надавав, не надавав такої згоди і відповідний орган управління – Держводгосп. Строк позовної давності відповідач вважає пропущеним та обраховує його з дати порушення прав, тобто з листа позивача від 14.10.2002р. про претензії Солом’янської райради до нього, як юридичної особи.   

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

У зв’язку з неосвоєнням  з 1978р. правопопередником відповідача централізованих коштів будівництва учбово-лабораторного корпусу компенсація здійснених ним витрат на відселення 16 будинків мала здійснюватись новим забудовником (а.с. 36, 46).

Проте, в зв’язку з необхідністю розміщення слухачів інституту, останньому, враховуючи відсутність відповідних приміщень через неосвоєння будівництва і заборгованість по компенсації за відселення, рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 10.07.1989р.  № 609 (а.с. 25, 26) були надані під гуртожиток в 1990-1991рр. 560 кв.м. площі у відомчому будинку по вул. О.Пироговського, 6, яка і є спірною. Як вбачається з тексту рішення і відсутності процедури, передбаченої ч.2 п.3 Положення про порядок передачі підприємств, об’єднань, організацій, установ, будинків і споруд (пост. РМ СРСР від 16.10.1979р. № 940) спірна площа не передавалась у відання Мінводгоспу СРСР за рішенням Ради міністрів УРСР і у відповідне оперативне управління підпорядкованого інституту. Отже майно знаходилось у відповідача тимчасово.

У зв’язку з наступним розмежуванням майна в Україні і поступовій передачі до відання місцевих органів влади відомчого житлового фонду (ст. 5 ЖК УРСР) відомчий жилий будинок та зовнішні інженерні мережі по вул. Пирогівського, 6 належні об’єднанню “УкрНДІагропроект”, за рішенням Київської міської ради від 23.03.2000р. № 76/797 та на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 25.07.2000р. № 1265 “Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва відомчого жилого будинку, службового житла та зовнішніх інженерних мереж об’єднання  “УкрНДІагропроект” розпорядженням Залізничної райдержадміністрації м. Києва від 08.12.2000р. № 1347 спірний будинок був переданий до комунальної власності територіальної громади Залізничного району м. Києва, правонаступницею якого є територіальна громада Солом’янського району м. Києва. Вищевказані акти управління в установленому порядку не скасовані, є чинними і правові підстави вважати спірні приміщення власністю позивача є відсутніми. Правомірне знаходження певний час на балансі позивача само по-собі не свідчить про відповідне право власності.

На виконання вказаних постанов створена в 2001р. Солом’янська районна в м. Києві державна адміністрація листом від 14.10.2002р.(а.с. 29) запропонувала повернути вказані приміщення з користування. Листом від 22.05.2003р. Держкомітетом України по водному господарству (а.с. 38) відмовлено в поверненні приміщень територіальній громаді, чим порушені права позивача, який подав відповідний позов до суду в межах строку позовної давності в листопаді 2005р.   

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, не врахував правові підстави користування відповідачем спірними приміщеннями та момент порушення прав позивача коли останньому було відмовлено у добровільному поверненні майна і тому прийняв помилкове рішення.

За вказаних обставин і керуючись п.2 ст. 103, п.3,4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 05.04.2006р. у справі№ 30/6 скасувати, позов - задовольнити.

2.          Зобов’язати Державний інститут управління та  економіки водних ресурсів звільнити житлові квартири №№ 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 та 94 загальною площею 319, 7 кв.м. та коридор на другому поверсі площею 54, 6 в будинку № 6 по вул. Пироговського в м. Києві та стягнути на користь позивача 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу позову та 42 (сорок дві) грн. 50 (п’ятдесят) коп. держмита за подачу апеляційної скарги.

3.          Господарському суду м. Києва видати наказ.

4.          Справу № 30/6 повернути господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.