Справа № 141/696/24

Провадження №2/141/12/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2025 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Слісарчука О.М.,

при секретарі судового засідання Поліщук В.О.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Панасюк Н.А.,

відповідач ОСОБА_2 не з`явилася,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, начальника служби у справах дітей Оратівської селищної ради Янкової Ю.М.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 не з`явився,

представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області, не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/696/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області, служба у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

У С Т А Н О В И В :

31.10.2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області, служба у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.03.2012 виконавчим комітетом Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 01. Від даного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_1 , яка є бабою малолітніх дітей зазначає, що ОСОБА_2 самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, вихованням дітей не займається, не піклується про їх матеріальне становище та її місце проживання невідоме, фахівці КЗ «Оратівський СЦСС» намагались з`ясувати місце перебування ОСОБА_2 , однак це було безрезультатно. Натомість, піклуванням дітей займався їх батько - ОСОБА_3 , однак, у серпні 2024 його було призвано до лав Збройних Сил України та на день подачі позовної заяви до суду він знаходиться в полоні. Таким чином діти залишились проживати разом із своєю бабою ОСОБА_1 та перебувають на її повному утриманні, однак, позивачка є інвалідом другої групи та їй важко доглядати за онуками, які допомагають робити їй всю роботу по домашньому господарстві, а також допомагають їй одягатися та взуватися. Окрім того, під час відвідування працівниками КЗ «Оратівський СЦСС» сім`ї, позивачка ОСОБА_1 мала ознаки вживання алкогольних напоїв, діти виглядали сумними та пригніченими, неохоче відповідали на запитання фахівців соціальної служби, в помешканні не були дотримані санітарно - гігієнічні умови для проживання дітей, також діти мали здоровий, однак занедбаний вигляд, були невмиті, в брудному та не сезонному одязі, без спідньої білизни.

Відповідачка ОСОБА_2 протягом останніх двох років систематично притягувалась до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків, не цікавиться здоров`ям дітей та їх самопочуттям, не забезпечує необхідне харчування, медичний догляд та лікування, що негативно впливає на їх фізичний розвиток, як складову виховання, не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ними загальновизнаних норм моралі й не може бути прикладом та авторитетом і фактично переклала виконання своїх батьківських обов`язків на позивачку ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, позивачка ОСОБА_1 зазначає, що була змушена звернутися до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , задля того, щоб в подальшому призначити дітям опікунів, які зможуть здійснювати належний догляд, оскільки сама позивачка не може виховувати онуків за станом свого здоров`я.

Підготовче судове засідання, призначене на 11.12.2024, було відкладено на 16.01.2024, у зв`язку з неявкою відповідача.

Ухвалою суду від 16.01.2025 залучено до участі у справі №141/696/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області, служба у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області, ОСОБА_3 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та відкладено розгляд справи на 29.01.2025, а також визнано явку відповідача ОСОБА_2 обов`язковою.

29.01.2025 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі № 141/696/24 та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.02.2025.

Судове засідання, призначене на 27.02.2025, було відкладено на 20.03.2025, у зв`язку із задоволенням усного клопотання представника позивачки адвоката Панасюк Н.А. про відкладення розгляду справи.

Відповідачка ОСОБА_2 належним чином повідомлялася про час, день та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, натомість у судове засідання не з`явилась, правом на подачу відзиву не скористалась, причини поважності неявки суду не повідомила.

При цьому, 06.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 від 27.02.2025, зі змісту якої убачається, що ОСОБА_2 обізнана про те, що в Оратівському районному суді Вінницької області відбувається розгляд цивільної справи № 141/696/24 про позбавлення її батьківських прав відносно її дітей та повідомляє, що позовні вимоги визнає та не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розгляд справи просить проводити без її участі. Справжність підпису ОСОБА_2 посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. та зареєстровано в реєстрі за № 301. Жодних інших заяв та клопотань до суду від відповідачки ОСОБА_2 не надходило.

ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленим про час, день та місце розгляду справи, шляхом скеровування кореспонденції суду по місцю реєстрації, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст. 187 ЦПК України, в судове засідання 20.03.2025 не з`явився, причини поважності неявки суду не повідомив, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. Натомість, відповідно до листа № 1490 від 12.11.2024 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ОСОБА_7 , направленого до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме сповіщення № 2192, згідно якого стрілець - снайпер механізованого батальйону ВЧ № НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний 04.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , захоплений у полон 19.09.2024 у с. Невське Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила, жодних заяв чи клопотань до суду від неї не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Також згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, з`ясувавши думку учасників справи, а також з урахуванням конкретних обставин справи № 141/696/24, наявності доказів своєчасного та належного повідомлення учасників справи про час, день та місце розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи № 141/696/24 в судовому засіданні.

В судовому засіданні 20.03.2025 позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник позивачки адвокат Панасюк Н.А. також підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дітей, а саме ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та стягнути з неї аліменти на утримання дітей, оскільки вона самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, не проживає разом з дітьми більше року, не спілкується з ними, а тому вважає, що наявні усі підстави для позбавлення її батьківських прав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, начальник служби у справах дітей Оратівської селищної ради Янкова Ю.М. у судовому засіданні зазначила, що погоджується із висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи № 141/696/24, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 22.01.1988 Зарудянською сільською радою Оратівського району Вінницької області ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_8 , у графі «Мати» - ОСОБА_9 .

Як убачається зі свідоцтва про шлюб (повторно) серії НОМЕР_3 , виданого 16.11.2023 Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), 07.03.2012 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, про що складено відповідний актовий запис № 01. Прізвище чоловіка після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 », прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_10 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 08.06.2012 виконавчим комітетом Животівської сільської ради Оратівського району Вінницької області, ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_3 , у графі «Мати» - ОСОБА_2 .

Згідно свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_5 , виданого 14.11.2023 Оратівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі «Батько» зазначено ОСОБА_3 , у графі «Мати» - ОСОБА_2 .

Відповідно до витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 19/08.00.11-02 від 02.09.2024, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

13.08.2024 та 28.08.2024 службою у справах дітей Оратівської селищної ради було проведено обстеження умов проживання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідні акти. Зокрема, як убачається зі змісту актів від 13.08.2024 та від 28.08.2024, на момент обстеження умов встановлено, що у помешканні ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , не дотримано санітарно - гігієнічні умови для проживання неповнолітніх дітей, у всіх кімнатах не прибрано та неприємний запах, на підлозі сміття, килими брудні, постільна білизна непридатна для користування, спальні місяця для дітей знаходяться в одній кімнаті, на кухні брудний посуд. Окрім того, діти мають здоровий, але неохайний вигляд, не вмиті та не зачесані, одягнені в брудний одяг та не по сезону, спідня білизна та засоби особистої гігієни відсутні, діти не забезпечені повноцінним харчуванням, виглядають виснаженими, стомленими, пригніченими, дивляться опустивши голови похмурим поглядом. Також діти розповідають, що вони проживають разом із бабою, оскільки батько проходить службу в Збройних Силах України, а мати не знають де знаходиться та не телефонує їм. При цьому, діти зазначають, що баба б`є їх палкою, змушує робити різну роботу по господарству, обзиває нецензурною лайкою, вживає алкогольні напої та в їх будинку збираються інші люди, які вживають алкоголь.

Як убачається із характеристики Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_5 навчається в Оратівському ліцеї із 01.09.2024 та за час навчання зарекомендувала себе дисциплінованою, працелюбною ученицею, володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівні, однак навчається не в повну міру своїх можливостей, має довільну зорову і слухову пам`ять, навчальний матеріал запам`ятовує посередньо. Одягається скромно, але відповідно до сезонів, шкільним приладдям забезпечена достатньо, стан речей задовільний. Вихованням ОСОБА_12 займається бабуся, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами дитини, підтримує зв`язок із класним керівником, мати не цікавиться успіхами дитини, не спілкується з приводу успішності дитини в телефонному режимі ні з учителями, ні з класним керівником, не відвідує навчальний заклад та батьківські збори.

Також, відповідно до характеристики Оратівського ліцею Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_6 навчається в Оратівському ліцеї із 01.09.2024 та за час навчання виявив середній та достатній рівень знань, однак навчається не в повну міру своїх можливостей, має довільну зорову і слухову пам`ять, навчальний матеріал запам`ятовує посередньо. Навчальні заняття пропускає рідко, фізично розвинений, бере участь у справах класу, доручення класного керівника виконує сумлінно, вміє вчасно оцінити ситуацію та знайти з неї вихід, товариський, врівноважений та подільчивий, має хороші стосунки з учнями класу. Ростислав одягнений добре та по сезону, шкільним приладдям забезпечений. Вихованням ОСОБА_13 займається бабуся, відвідує батьківські збори, цікавиться успіхами дитини, підтримує зв`язок із класним керівником, мати не цікавиться успіхами дитини, не відвідує навчальний заклад, не підтримує зв`язок з класним керівником та на батьківських зборах присутня не була.

Як убачається із матеріалів справи № 141/696/24, ОСОБА_2 неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема 22.06.2021 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, 16.02.2022 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 21.07.2022 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, 29.06.2023 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч. 3 ст. 178 КУпАП, 19.12.2023 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, 22.02.2024 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до листа № 1490 від 12.11.2024 т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ОСОБА_7 , направленого до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме сповіщення № 2192, згідно якого стрілець - снайпер механізованого батальйону ВЧ № НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , призваний 04.07.2024 ІНФОРМАЦІЯ_5 , захоплений у полон 19.09.2024 у с. Невське Сватівського району Луганської області внаслідок штурмових дій противника.

Згідно довідки до акта огляду медико - соціальною експертною комісією Департаменту охорони здоров`я Вінницької ОДА Міністерства охорони здоров`я України № 637763 серії 12 ААБ від 11.03.2020, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має другу групу інвалідності, інвалідність встановлена безтерміново.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування, затвердженого рішенням виконавчого комітету Оратівської селищної ради № 350 від 28.11.2024, щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконавчий комітет на основі дослідження матеріалів справи встановив, що ОСОБА_2 самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їх життям, станом здоров`я, не забезпечує матеріально та комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Оратівської селищної ради було рекомендовано виконавчому комітету Оратівської селищної ради, як органу опіки та піклування прийняти рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та виконавчий комітет селищної ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 , який є сусідом ОСОБА_1 , суду пояснив, що ОСОБА_2 не проживає разом із дітьми більше двох років, не цікавиться їх життям та не здійснює за ними догляд, натомість доглядає та проживає з дітьми їх баба ОСОБА_1 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 , яка є сусідкою ОСОБА_1 суду пояснила, що ОСОБА_2 безвідповідальна по відношенню до дітей, останні два роки вона не проживає з дітьми, тому ОСОБА_15 допомагала у вихованні дітей ОСОБА_1 та разом із дітьми здійснювали покупки канцелярським приладдям для школи та займалась станом їх здоров`я. Син ОСОБА_2 під час спілкування із ОСОБА_15 говорив, що сумує за батьком, натомість про матір не згадував, оскільки вона не телефонує до нього. Догляд за дітьми здійснює ОСОБА_1 із народження, однак в перший час після народження дітей ОСОБА_2 підкувалась про них, проте з часом почала вживати алкогольними напоями та менше часу проводити із дітьми, коли приїздила служба у справах дітей Оратівської селищної ради ОСОБА_2 тікала з дому.

Визначаючись щодо встановлених обставин та спірних правовідносин, суд керується наступним.

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Тобто, держава визнає захист прав і свобод дитини одним з пріоритетів своєї політики та гарантує дитині рівень життя, необхідний для гармонійного розвитку.

Аналогічні норми права містяться в законодавстві України.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статями 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція про права дитини) передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У частинах 8-10 статті 7 СК України зазначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно із частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 статті 155 СК України).

Пунктом 2 частини першою статті 164 СК України передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Право на звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 (зі змінами) «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України", заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує.

При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників.

Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я.

З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків.

Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України", заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України", заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідачки батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у її право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідачки на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами цивільної справи № 141/696/24, відповідачка ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по вихованню і утриманню дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не бере участі у вихованні дітей, не цікавиться їх життям, станом здоров`я, не забезпечує матеріально, тобто фактично не розуміє свого батьківського обов`язку, не виявляє батьківських почуттів й не задумується про долю дітей та їх майбутнє

Зокрема, в даному випадку позбавлення батьківських прав не призведе до відібрання дітей у матері, оскільки вона з ними не проживає протягом тривалого часу, так само даний захід не виключає можливість побачення матері із своїми дітьми, за наявності у них такого бажання. Тобто, позбавлення батьківських прав відповідачки фактично не змінить тривалу існуючу ситуацію між нею та дітьми.

Окрім того, 06.03.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_2 від 27.02.2025, зі змісту якої убачається, що ОСОБА_2 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Справжність підпису ОСОБА_2 посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Кметюк С.А. та зареєстровано в реєстрі за № 301.

На переконання суду, відповідачкою свідомо обрано такі життєві умови, за якими її участь у вихованні дітей взагалі відсутня, що в свою чергу свідчить про її ухилення від виконання батьківських обов`язків в розумінні статті 164 СК України.

Також суд зазначає, що відповідачка розуміла, що відсутність із її сторони піклування про духовних та фізичний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, може розцінюватись, як негативна та протиправна поведінка та свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Суд також приймає до уваги, що відповідачка не проживає разом із дітьми тривалий час та не бере участь у їх вихованні, не відвідує батьківські збори, не забезпечує матеріально, не хвилюється про якісне харчування та здоров`я дітей, що є важливою складовою частиною виховання. Окрім того, відносно ОСОБА_2 необноразово були складені протоколи про адміністративні правопорушення за невиконання батьківських обов`язків.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, викладені в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні, зважаючи на те, що відповідачка не здійснювала жодних дій, які б могли свідчити про виявлення батьківського піклування до дітей, після звернення позивачки з позовом до суду, ОСОБА_2 так і не проявила уваги до дітей, не вчинила будь-яких дій щодо піклування про фізичний і духовний розвиток дітей, їх виховання, тобто продовжує ухилятись від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, надала суду заяву, якою визнала позовні вимоги, відзив на позов та заперечення до суду не подала, а тому підстави для відмови у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відсутні.

З урахуванням положень статей 168, 169 Сімейного кодексу України, де передбачено, що у разі позбавлення батьківських прав, мати, батько дитини не позбавлені права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд зауважує, що існуючі сімейні зв`язки між дітьми та батьками, які насправді піклуються про них, захищаються Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а позбавлення батьківських прав відповідачки в судовому порядку скасувало лише правовий зв`язок між нею та її дітьми, підтвердило відсутність фактичного духовного зв`язку між матір`ю та дітьми.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частини 1 статті 183 цього ж Кодексу частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

З огляду на викладене, визначаючись щодо розміру та способу стягнення аліментів на утримання дітей, суд враховує розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, стан здоров`я та матеріальне становище дітей, той факт, що відповідачка працездатного віку та може надавати матеріальну допомогу. При цьому, відповідачкою не надано суду належних доказів неможливості сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням встановлених судом обставин, наданих доказів, суд дійшов висновку, що з ОСОБА_2 необхідно стягнути аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягнення від 31.10.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття, шляхом перерахування коштів на особисті рахунки дітей, відкриті у банківській установі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як встановлено судом, позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, згідно платіжної інструкції, що міститься у матеріалах справи. Враховуючи той факт, що відповідачка надала суду заяву про визнання позову, суд вважає за необхідне повернути позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605,60 грн. Разом із тим, решта 50 відсотків судового збору, а саме 605,60 грн підлягає стягненню із відповідачки на користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 76- 82, 89, 141, 258, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Животівка, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Животівка.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Животівка, та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Україна, Вінницька область, Оратівський район, село Животівка, у розмірі однієї третини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, на кожну дитину, починаючи стягнення від 31.10.2024 і до досягнення старшою дитиною повноліття.

Зобов`язати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили відкрити у відділенні Державного ощадного банку України особисті рахунки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для перерахування аліментів на їх утримання.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_7 , витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 605,60 грн (шістсот п`ять гривень 60 копійок).

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 31 березня 2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).

Треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ).

орган опіки та піклування Оратівської селищної ради Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 78, с-ще Оратів Вінницької області, 22600);

служба у справах дітей Оратівської селищної ради Вінницької області (вул. Героїв Майдану, 82, с-ще Оратів Вінницького району Вінницької області, 22600).

Суддя О.М. Слісарчук