Справа № 452/4373/24

Провадження № 1-кп/452/182/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року                                                                                       м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді                 ОСОБА_1 ,

при секретарі                                 ОСОБА_2 ,

за участю:        

прокурора                                 ОСОБА_3 ,                                

потерпілої                                 ОСОБА_4 ,

представника потерпілої                адвоката ОСОБА_5 ,                

обвинуваченої                 ОСОБА_6 ,        

захисника                                адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000651 від 01 листопада 2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Самбора Львіської області, громадянки України, з вищою освітою, раніше не судимої, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, непрацюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Самбірського міськрайонного суду Львівської області 03 грудня 2024 року надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024141290000651 від 01 листопада 2024 року, та додані до нього документи: реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка обвинуваченої про отримання копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до ст. 314 КПК України ухвалою судді від 06 грудня 2024 року по справі призначено підготовче судове засідання на 20 грудня 2024 року, яке неодноразово відкладалося (а.с. 9).

У підготовчому судовому засіданні 28 березня 2025 року захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_7 заявив клопотання про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1

ст. 286 КК України, у зв’язку з примиренням обвинуваченої з потерпілою.

Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити, оскільки вона просила пробачення у потерпілої і потерпіла її пробачила. Вона відшкодувала потерпілій матеріальну та моральну шкоду.

Потерпіла та її представник адвокат ОСОБА_5 проти заявленого клопотання не заперечували. При цьому потерпіла повідомила суд, що обвинувачена перед нею вибачилася, вона їй пробачила, жодних претензій до неї не має. Дійсно, обвинувачена відшкодувала їй матеріальну та моральну шкоду, окрім витрат на лікування, які вона має намір стягнути зі страхової компанії.

Прокурор ОСОБА_3 вважав, що оскільки обвинувачена ОСОБА_6 вчинила необережний нетяжкий злочин вперше, примирилася з потерпілою, є правові підстави для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до змісту обвинувального акта органом досудового розслідування

ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що вона 31 жовтня 2024 року, приблизно о 08:45 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «Mazda CX-9», номерний знак НОМЕР_1 , та здійснюючи виїзд з прилеглої до б. № 76 території на проїзну частину вул. Шевченка

м. Самбора автодороги «Львів-Самбір-Ужгород», здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку до центру м. Самбір, порушила вимоги розділу 1 «Загальні положення» п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків), п. 1.10 в частині значення термінів «дорожня обстановка» - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом; «небезпека для руху» - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об`єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку; розділу 2 «Обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів» п.п. б) п. 2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п.п. д) п. 2.3 не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху; розділу 10 «Початок руху та зміна його напряму» п. 10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, які виразилися в тому, що вона проявила неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи об`єктивну можливість виявити наявність на проїзній частині пішохода

ОСОБА_4 , що здійснювала перехід проїзної частини у невстановленому на це місці, а саме поза межами пішохідного переходу, рухаючись назустріч напрямку руху автомобіля, розпочала рух з маневром повороту ліворуч та здійснила наїзд на ОСОБА_4 на смузі руху призначеній для руху до центру м. Самбір.

У результаті порушення правил безпеки дорожнього руху водієм ОСОБА_6 , пішохід ОСОБА_4 отримала, згідно висновку судово-медичної експертизи, тілесні ушкодження: закритий багато уламковий черезпідвертельний перелом правої стегнової кістки з відривом малого вертела із зміщенням, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості по ознаці довготривалості розладу здоров`я.

Дії ОСОБА_6 кваліфікуються за частиною 1 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Відповідно до частини 2 статті 44 КК України, звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюється виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Відповідно до статті 46 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

За наявності, передбачених у ст. 46 КК України, підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язковим.

Під час звільнення від кримінальної відповідальності суд повинен з`ясувати думку щодо такого звільнення у особи, яка від такої відповідальності може бути звільнена. У Постанові ВС від 2 липня 2019 року (справа № 515/331/17) зауважено, що ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи на відповідній підставі.

Як вбачається з роз’яснень щодо забезпечення правильного й однакового застосування судами кримінального і кримінально-процесуального законодавства, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду № 12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.

Із наданих суду матеріалів вбачається, що  ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася (а.с.38).

Відповідно до статті 12 КК України , кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 286 КК України, є нетяжким злочином.

Дане кримінальне правопорушення є правопорушенням проти безпеки дорожнього руху, проте ОСОБА_6 згідно акту огляду на стан алкогольного сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння на час його вчинення не перебувала (а.с.39).

Потерпіла ОСОБА_4 суду повідомила, що пробачила обвинувачену, претензій до неї не має. Про це ваона також наддала суду письмову заяву (а.с.32).

Відтак, суд вважає, що відсутні правові перешкоди щодо звільнення

ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, на підставі статті 46 КК України, у зв`язку з примиренням її з потерпілою.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченої та її захисника та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (Постанова ВП ВС від 17 червня 2020 року у справі № 598/1781/17).

Як встановлено судом, по даному кримінальному провадженню призначені та проведені Львівським НДЕКЦ дві інженерно-транспортні експертизи № СЕ-19/114-24/27500-ІТ від 26.11.2024 року, № СЕ-19/114-24/26701-ІТ від 13.11.2024 (а.с.47-58). Процесуальні витрати на проведення даних експертиз становлять у загальній сумі 5969,25 грн.

(1989,75 грн. + 3979,50 грн.= 5969,25 грн.) і підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_6 на користь держави.

Відповідно до частини 4 статті 175 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2024 року був накладений арешт на майно, яке визнано речовими доказом по справі – автомобіль марки «Маzdа СХ-9», номерний знак  НОМЕР_1 , та ключ від нього, власником якого згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу,  НОМЕР_2  від 28.02.2023, являється ОСОБА_6 , який вилучено та поміщено на штраф-майданчик ФОП «Віхоть», що за адресою:  АДРЕСА_2 , з метою збереження речових доказів із забороною подальшого відчуження, розпоряджання, користування, проведення обліково-реєстраційних операцій та ремонтно-відновлювальних робіт із вказаним транспортним засобом до прийняття кінцевого рішення по даному кримінальному провадженні(а.с.35).

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26 листопада 2024 року арешт майна скасовано в частині заборони власнику ОСОБА_6 у користуванні автомобілем марки «MAZDA СХ-9», номерний знакНОМЕР_1 . Автомобіль марки «MAZDA СХ-9», номерний знакНОМЕР_1 та ключ від нього - переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (а.с.37).

Відповідно до частини 4 статті 175 КПК України, суд скасовує арешт вказаного майна у повному обсязі.

Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно ст. 100 КПК України.

Речові докази в даному кримінальному провадженні – автомобіль марки «MAZDA СХ-9», номерний знакНОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , перебуває на зберіганні у обвинуваченої необхідно залишити власниці.

Запобіжні заходи відносно обвинуваченої не застосовувались, цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись статтями  12,  46 КК України, статтями 128, 284,  372, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 286 КК України, на підставі статті 46 КК України  у зв’язку з її примиренням з потерпілою ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12024141290000651 від 01 листопада 2024 року, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, - закрити.

Стягнути з  ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертиз у розмірі 5969,25 грн.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 листопада 2024 року на автомобіль марки «MAZDA СХ-9», номерний знакНОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 .

Після набрання ухвалою законної сили, речовий доказ - автомобіль марки «MAZDA СХ-9», номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , та перебуває у неї на зберіганні – залишити власниці.

Ухвалу може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя