Справа № 740/7417/24

Провадження № 2/740/464/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2025 року                                                                м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Дударця Д.В.,

за участю секретаря Каленіченко Т.О.,

представника відповідача - адвоката Павленко О.В.,

третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ніжині за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2024 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на навчання у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту пред`явлення позову і до досягнення нею 23 років, за умови продовження навчання, а також понесені нею судові витрати.

Позов мотивовано тим, що відповідач є її батьком. З 2024 року вона навчається у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут на денній формі навчання. Для здобуття освіти потребує значних витрат, а відповідач, який має стабільний дохід та інших осіб не утримує, у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, тому вона звернулася до суду з позовом.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13.01.2025 відкрито провадження у зазначеній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 04.03.2025 за клопотанням позивача залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 .

У відзиві на позов відповідач ОСОБА_3 у задоволенні позовної заяви просив суд відмовити у зв`язку з недоведеністю її забезпечення матір`ю та існування в неї потреби у матеріальному забезпеченні дочки, оскільки ОСОБА_2 знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні навчального закладу.

У судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.

У судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача, - ОСОБА_1 просила позов задовольнити, пояснивши, що вона безпосередньо несе матеріальні затрати на утримання повнолітньої дочки. Зокрема, нею було оплачено лікування ОСОБА_2 у алерголога ТОВ «Медичний центр Алерголог», а також оперативне втручання в Київській клінічній лікарні на залізничному транспорті № 2, про що надала довідку про консультативний прийом лікаря-алерголога від 06.01.2025 та виписку стаціонарного хворого Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2.

Представник відповідача - адвокат Павленко О.В. у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що ОСОБА_2 знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні навчального закладу. Зокрема харчується у столовій інституту, отримує грошові виплати як курсант, а також необхідне медичне забезпечення. Також зазначила, що позивачем не надано доказів необхідності її матеріального забезпечення у зв`язку з її навчанням. Щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 2 500 грн просила відмовити через відсутність таких доказів.

Суд, заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за правилами статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на день подачі позову досягла повноліття.

Відповідно до дослідженої довідки №1/56/17/1889 Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут з 01.08.2024 курсант 1-го курсу, солдат ОСОБА_2 навчається у відповідному навчальному закладі на денному відділенні. Знаходиться на речовому, продовольчому, фінансовому та медичному забезпеченні. Термін навчання чотири роки.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.09.2014 ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 .

Як вбачається з копії свідоцтва про народження у відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 .

Норми права, які були застосовані судом

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх сина, дочки регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 198 СК України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Згідно зі статтею 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Отже, стягнення з батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання та у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується з соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 (провадження № 61-9686св23) зроблено висновок: «Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу».

У постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) зроблено висновок про таке: «Стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами».

Статтею 200 СК України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мотивована оцінка і висновки суду

Відповідно до статей 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_2 досягла повноліття, є меншою 23 років, продовжує навчання та є курсантом 1-го курсу денної форми здобуття освіти Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут. Термін навчання 4 (чотири) роки.

Ураховуючи денну форму навчання, необхідність у харчуванні та одязі, витрати на проїзд, придбання підручників та канцелярських товарів, а також потреб у лікуванні, суд вважає, що у зв`язку з навчанням ОСОБА_2 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати, як матір, так і батько.

При визначенні розміру аліментів судом враховується та обставина, що відповідач має неповнолітню дитину від другого шлюбу, при цьому у справі не надано доказів його скрутного матеріального становища, що унеможливлює часткове утримання ним своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання, та потребує матеріальної допомоги.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_2 та стягнення з ОСОБА_3 аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання, у розмірі 1/7 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, що відповідатиме вимогам розумності і справедливості та буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання.

Доводи відповідача про те, що повнолітня дочка є курсантом, перебуває на речовому, продовольчому, фінансовому та матеріальному забезпеченні, а тому не особою, яка потребує матеріальної допомоги, не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_2 навчається в учбовому закладі на денній формі навчання, у зв`язку з чим позбавлена можливості працювати та отримувати дохід у тому обсязі, які необхідні для культурного та соціального розвитку її особистості.

На підставі частини 1 статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судовий збір

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів про стягнення аліментів позивачі звільняються від сплати судового збору, тому за правилами статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу

Положеннями ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Встановлено, що у позові позивач зазначила про те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, які вона очікує понести у цій справі становить 2 500 грн.

При цьому, позивачем не було документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, тому відсутні підстави для задоволення в стягненні цих витрат.

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 182, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на її навчання в розмірі 1/7 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з 20.12.2024 до закінчення навчання, але не довше, як до досягнення нею 23-х років.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок на користь держави.

У стягенні витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення суду в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя                                                                                Дмитро ДУДАРЕЦЬ