Білогірський районний суд Хмельницької області    

                            Справа № 2201/2-а-1842/11

П О С Т А Н О В А

19.07.2011                             смт.Білогір'я

Білогірський районний суд Хмельницької області в складі судді Герасимчук Н.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області про перерахунок доплати до пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

Позивачем заявлено вимогу визнати виплату відповідачем підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі, меншому ніж передбачено ч.1 ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, незаконною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплатити недоплачену 30% надбавку як дитині війни відповідно до вимог Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, тобто 30 % від мінімальної пенсії за віком, в межах строку звернення до суду, та проводити її доплату до припинення у позивача такого права.

Відповідач заперечує проти задоволення позову, так як розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до ч.3 цієї ж статті застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених відповідно до цього закону, в зв’язку з чим для визначення розміру підвищень до пенсій він не може бути застосований.

Крім того, відповідач посилається на законодавчу неврегульованість порядку виплати допомоги особам, які мають статус дитини війни, тому УПФУ в Білогірському р-ні проводить виплату підвищення до пенсії таким пенсіонерам в розмірі 49,8 грн./міс. відповідно до п.8 Постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530 ”Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням та паспортом, у зв’язку з чим на нього поширюється дія ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, яка передбачає, що позивачу повинно бути нараховане та підлягає виплаті щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, яка в силу ст.22 Конституції України обмежена або скасована бути не може.

Законами України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” і ”Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” були внесені зміни, які встановлювали підвищення до пенсії дітям війни у розмірі, меншому, ніж 30% мінімальної пенсії за віком, проте Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року вказані зміни визнано неконституційними.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України вказані зміни втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” відновила свою дію в попередній редакції.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” №1058 від 9 липня 2007 року, згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Законами України про Державний бюджет України встановлюються розміри прожиткових мінімумів для різних категорій осіб. 30% від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, становить більшу суму, ніж 49,8 грн., які виплачуються відповідачем.

На момент звернення позивача до суду, нарахування доплати до його пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст.6 вищезазначеного Закону відповідачем не здійснено, у зв’язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх прав. Всупереч ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до Постанови КМ України від 28 травня 2008 року № 530.

З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України ”Про соціальний захист дітей війни” має вищу юридичну силу, ніж вищезазначена Постанова КМ України. Отже, відповідач неправомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.6 зазначеного Закону.

Посилання відповідача на неможливість застосування мінімальної пенсії за віком, виходячи з положень ч.3 ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є безпідставним, так як по своїй природі спірне підвищення до пенсії не являється пенсією, призначеною згідно з цим Законом.

Враховуючи строки звернення до суду, визначені ч.2 ст.99 КАС України, право позивача на отримання щомісячної державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком підлягає захисту з дня початку шестимісячного періоду до дати звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України суд при вирішення справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

На думку суду, порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та недопустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов’язати управління ПФУ нараховувати та щомісячно виплачувати передбачену ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” державну соціальну допомогу в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком по день припинення права на таку допомогу.

Частиною 4 Розділу 11 ”Прикінцеві положення” Закону України  від  14.06.2011 р. N 3491-VI  ”Про внесення змін до Закону України ”Про Державний бюджет України на 2011 рік”  встановлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Закон набрав законної сили 19 червня 2011 року.

Суд вважає, що з вказаної дати право позивача на підвищення до пенсії змінилося. У разі встановлення підвищення до пенсії у розмірі, відмінному від 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, підвищення до пенсії повинно виплачуватися у новому розмірі.

Керуючись ст.ст.6,7 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст.11,99,159-163,183-2,256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області в частині не нарахування ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як особі, що має статус дитини війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в межах строку звернення до суду.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі Хмельницької області здійснити нарахування підвищення до пенсії ОСОБА_1 призначеної відповідно до ст.6 Закону України ”Про соціальний захист дітей війни” в розмірі, встановленому ст.28 Закону України ”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за період з 22 грудня 2010 року по день припинення права на таку допомогу.

Присудити ОСОБА_1 з Державного бюджету України здійснені судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Білогірський районний суд Хмельницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:Н. П. Герасимчук