ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
24 березня 2008 р. Справа № 14/15
За адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал-М", м. Ужгород
до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 30.11.2007р. №3509/15-03/22083669/27292,
Суддя В.І. Карпинець
За участю представників сторін:
від позивача: Логойда В.М. - представник за дов. від 15.01.2008 року;
від відповідача: Стасів Н.М. - головний державний податковий інспектор юридичного відділу за дов. від 30.01.2008р. №10-0
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсал-М", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з адміністративним позовом до Мукачівської об"єднаної державної податкової інспекції, м. Мукачево (далі - відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ від 30.11.2007р. №3509/15-03/22083669/27292 про визначення ТОВ "Універсал-М" загальної суми 67 485,45грн. податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб (в тому числі сума 64271,86 грн. –основний платіж та сума 3213,59грн. –застосованих штрафних (фінансових) санкцій по ньому).
Позивач, як у позовній заяві (а.с.2-5) та його представник у доповненні від 29.02.2008р. до позовної заяви (а.с.63-66) так і у судових засіданнях по розгляду даної справи, в обгрунтування позовних вимог, зокрема посилаються на те, що відповідачем донараховано позивачеві податкові зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб частково поза межами позовної давності та на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку, що видані неуповноваженим органом і містять істотні розбіжності. Крім того, зазначають, що позивач фактично використовував земельну ділянку меншого розміру, а також має право на користування пільгою по земельному податку, призупинення якої Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»вважає таким, що не відповідає Конституції України та Закону України «Про систему оподаткування».
За вищенаведених обставин, вважають, що є неправомірним визначення ТОВ "Універсал-М" загальної суми 67 485,45грн. податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб (в тому числі сума 64271,86 грн. –основний платіж та сума 3213,59грн. –застосованих штрафних (фінансових) санкцій по ньому) за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідач, як у запереченні проти позову (а.с.59-62), так і його представник у судових засіданнях по розгляду даної справи заперечують проти позову повністю, зокрема посилаються на законність і обгрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ щодо визначення ТОВ "Універсал-М" загальної суми 67 485,45грн. податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб (в тому числі сума 64271,86 грн. –основний платіж та сума 3213,59грн. –застосованих штрафних (фінансових) санкцій по ньому) та на безпідставність доводів позивача. На їх думку, у відповідності до вимог ст.2 та ст.15 Закону України „Про плату за землю” та ст.120 ЗК України позивач зобов’язаний сплачувати земельний податок за використовувані земельні ділянки, оскільки використання землі в Україні є платним, незалежно від стану оформлення правоустановлюючих документів на землю та з посиланням на те, що витяг про нормативну грошову оцінку землі видавався законно відділом архітектури та містобудування виконкому Мукачівської міської Ради, оскільки відділом земельних ресурсів видані довідки про нормативно-грошову оцінку окремих земельних ділянок на підставі технічної документації з нормативно-грошової оцінки, зберігалися у відділі архітектури та містобудування виконкому Мукачівської міської Ради. Пільгу по сплаті земельного податку вважають такою, що не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки вона (пільга) була зупинена Законом України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” для платників, які фінансуються не за рахунок бюджету. Також стверджують про те, що позивачем спірна земельна ділянка використовувалася у повному розмірі.
Повна фіксація судового процесу по даній адміністративній справі технічними засобами судом не здійснювалась на підставі письмового прохання представників сторін, про що зазначено на ухвалі суду від 04.02.2008р. по даній справі (а.с.29-30).
У судовому засіданні 19.02 оголошувалась перерва відповідно до вимог ст.150 КАС України.
У судовому засіданні 03.03.2008р., на підставі клопотання представника відповідача, ухвалою суду від 03.03.2008р. у даній справі провадження зупинялось до 22.03.2008р. з призначенням судового розгляду по даній справі на 24.03.2008р. (а.с.73-74).
У судовому засіданні 24.03.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови відповідно до вимог п.3 ст. 160 КАС України.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що:
На підставі акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) №408/1503 від 19.11.2007р. (а.с.19-21, далі –акт перевірки) ТОВ "Універсал-М" було донараховано податкове зобов’язання по платі за землю за земельну ділянку під будівлями і спорудами позивача за адресою : м. Мукачево, вул. Парканія (колишня Першотравнева), б.1/5 за період 2005 –9 міс. 2007 рр. у розмірі 64 271,86 грн.
За результатами розгляду матеріалів вищезазначеного акту перевірки, Мукачівською О ДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.11.2007р. №3509/15-03/22083669/27292 про визначення ТОВ "Універсал-М" загальної суми 67 485,45грн. податкового зобов”язання по земельному податку з юридичних осіб (в тому числі сума 64271,86 грн. –основний платіж та сума 3213,59грн. –застосованих штрафних (фінансових) санкцій по ньому на підставі пп.17.1.4. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”), яке і є предметом оскарження по даній адміністративній справі.
Проаналізувавши подані по адміністративній справі доказові матеріали щодо спірного питання та аналізуючи доводи та заперечення сторін, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:
Як вбачається з наявного у матеріалах справи акту перевірки, донарахування ТОВ "Універсал-М" земельного податку з юридичних осіб проведено податковим органом за земельну ділянку площею 29 651 м2 під спортивним комплексом, що був придбаний позивачем згідно договору купівлі-продажу від 25.06.2003р. (а.с.8-11). Розмір донарахувань земельного податку з юридичних осіб становить: за 2005рік - 12413,98 грн. (решта 8085,83 грн. була самостійно сплачена платником згідно поданого розрахунку земельного податку на 2005 рік, а.с.17-18), за 2006 рік – 20 499,81 грн., за 2007 рік –31 358,07 грн. (за 2006-2007 р.р. розрахунок платником не подавався і податок на момент проведення камеральної перевірки не сплачувався). Базою для нарахувань земельного податку з юридичних осіб відповідач (податковий орган) визначив нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки згідно довідок (витягів) управління архітектури та містобудування виконкому Мукачівської міської Ради №359 від 15.04.05 р. (на 2005-2006 роки, а.с.35) і №573 від 15.05.07 р. (на 2007 р., а.с.36).
Водночас, правомірність донарахування податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за період січень-вересень 2005 року не може бути судом визнано законним з огляду на приписи ст.18 Закону України „Про плату за землю”, згідно з якими стягнення земельного податку допускається не більше, ніж за два попередні роки. Оскільки акт камеральної перевірки та та за його наслідками прийняте податкове повідомлення-рішення складалися податковим органом у листопаді 2007р., та враховуючи щомісячний строк сплати земельного податку (ст.17 Закону України „Про плату за землю”), таке стягнення земельного податку з юридичних осіб за період січень-вересень 2005 року є порушенням законодавства з боку відповідача. Сума донарахування відповідачем податку за кожен місяць вказаного періоду складає 1 034,50 грн. (12 413,98 грн./12 міс.).
За вищенаведених обставин, суд вважає, що є неправомірним нарахування ТОВ "Універсал-М" податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 9 310,50 грн., а відповідно є неправомірним також застосування по цій позиції штрафної (фінансової) санкції у розмірі 465,53 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.12 Закону України „Про плату за землю”, в редакції, що діяла до 01.01.2007р., звільнялися від сплати земельного податку вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального забезпечення, фізичної культури і спорту, спортивні споруди, що використовувалися за цільовим призначенням.
З 01.01.2007 р. вказаний п.4 ч.1 ст.12 даного Закону було викладено в новій редакції (згідно Закону України №398-V від 30.11.2006р.) і зазначена пільга для спортивних споруд була скасована.
Поданими у справу доказами, як позивачем, так і відповідачем, зокрема договором купівлі-продажу від 25.06.2003р. (а.с.8-11), договором оренди земельної ділянки від 02.11.2007 р. (а.с.48-53), витягами з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі за 2005-2007 роки (а.с.35-36,79), рішеннями Мукачівської міської Ради (а.с.45-46) підтверджується, що земельна ділянка використовувалася для будівництва і обслуговування спортивного комплексу (з футбольним полем, біговими доріжками, сектором для легкої атлетики, тенісними майданчиками, басейном тощо), факт використання земельної ділянки ТОВ "Універсал-М" за цільовим призначенням відповідачем не оспорювався.
Посилання відповідача на зупинення дії зазначеної пільги статтею 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік” для суб’єктів, які не фінансуються з державного або місцевого бюджетів, суд вважає безпідставним, з огляду на те, що, оскільки:
по-перше, згідно ст.7 Закону України „Про систему оподаткування” зміна податкових ставок і механізм справляння податків не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік;
по-друге, відповідно до ст.13 Конституції України та ст.2 Закону України „Про власність”, що діяла на час існування спірних правовідносин, всі суб’єкти права власності є рівні перед законом, а держава забезпечує захист всіх суб’єктів господарювання. Водночас, постановою Пленуму Верховного Суду від 01.11.96 р. №9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” зазначено, що суд при розгляді справи повинен оцінювати зміст того чи іншого нормативного акту з точки зору його відповідності Конституції і у необхідних випадках застосовувати норми Конституції як норми прямої дії.
Суд констатує, що визнання органом державної податкової служби права платника на застосування чи незастосування податкової пільги за критерієм форми фінансування платника (бюджетна або госпрозрахунок) суперечить принципу рівності суб’єктів господарювання перед законом, передбаченому ст.13 Конституції України.
За вищенаведених обставин, суд вважає, що в частині спірного періоду, а саме 2005-2006 роки позивач не був зобов’язаний проводити нарахування та сплату земельного податку за спірну ділянку, а отже донарахування ТОВ "Універсал-М" податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за 2005 рік у розмірі 12 413,98 грн. та за 2006 рік у розмірі 20 499,81 грн., є незаконним, а відповідно є неправомірним застосування по цих позиціях штрафної (фінансової) санкції за вищевказані періоди у загальному розмірі 1645,70 грн. (відповідно 620,70 грн. та 1025 грн.) за спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Частиною 1 статті 15 цього ж Закону передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно ч.1 та ч.2 ст.120 ЗК України в редакції, що діяла на момент укладення договору купівлі-продажу спортивного комплексу (25.06.2003р.), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування –на підставі договору оренди.
За змістом наведеної правової норми перехід права власності на будівлю чи споруду, у всякому випадку означає перехід до нового власника правомочності користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда, як складової права власності або змісту права користування. При цьому, виходячи з невіддільного зв’язку будівлі та споруди із земельною ділянкою, така правомочність безумовно виникає щодо земельної ділянки тієї площі, на якій безпосередньо розміщена будівля чи споруда –інше б суперечило змісту права власності та встановленим законом гарантіям його реалізації.
Оскільки перехід права власності на будівлю чи споруду не означає перехід прав на земельну ділянку в цілому, на якій така розташована, конкретний розмір земельної ділянки та правовий статус щодо неї нового власника будівлі (споруди) визначаються умовами відповідної цивільно-правової угоди, зокрема договору оренди. Виникнення права власності чи користування при цьому визначається відповідно до ст.125 ЗК України.
Як встановлено матеріалами справи, зокрема відповідно до п.2.1. договору оренди земельної ділянки від 02.11.2007р. (а.с.48-53) відповідачем визначено, що до складу оподаткованої у ТОВ "Універсал-М" земельної ділянки входять: 0,1449 га –під капітальною одноповерховою забудовою, 0,1060 га –під спорудами, 1,3163 га –під спортивними майданчиками, 0,0968 га –тимчасова, 0,3148 га –під проїздами та площадками, 0,7346 га –під зеленими насадженнями та 0,3072 га –інші.
Позивачем стверджується, що фактично використовувалися під об’єктами лише вищевказані ділянки площею 0,1449 га, 0,1060 га та 1,3163 га –всього 1,5672 га., а відповідачем у відповідності до вимог п.2 ст.71 КАС України зворотнього не доведено.
З огляду на вищевикладене та відповідно до вищевказаних норм законів України, суд вважає, що оподаткуванню у ТОВ "Універсал-М" у 2007 році (коли пільга по сплаті земельного податку була виключена із п.4 ч.1 ст.12 Закону України „Про плату за землю”), підлягала земельна ділянка розміром 1,5672 га. (в тому числі 0,1449 га –під капітальною одноповерховою забудовою, 0,1060 га –під спорудами та 1,3163 га зайнятих під спортивними майданчиками), а розмір земельного податку, виходячи з даних грошової оцінки землі у 2007 році, за спірний період - 9 місяців 2007 року у ТОВ "Універсал-М" повинен був складати:
4181087,50 грн. / 100 * 15672 м2 / 29651 м2 / 12 * 9 = 16 574,32 грн.
За вищенаведених обставин, суд вважає, що донарахування податковим органом ТОВ "Універсал-М" іншої частини податкового зобов’язання за 9 міс. 2007 р. у розмірі 14 783,75 грн. земельного податку з юридичних осіб, є незаконним та відповідно також в цій частині спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню нечинним.
Посилання позивача на покладення в основу спірного податкового повідомлення-рішення витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку землі, які на думку позивача видані некомпетентним органом, судом відхиляється з огляду на приписи ст.2 Закону України „Про плату за землю” (використання землі в Україні є платним, незалежно від стану оформлення правоустановлюючих та інших документів, органу їх видачі тощо) та з тих підстав, що як було зазначено вище, нормативно-грошова оцінка землі була проведена правомірно, а видача витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки здійснювалась відділом архітектури та містобудування виконкому Мукачівської міської Ради законно, виходячи з того, що довідки про нормативно-грошову оцінку окремих земельних ділянок на підставі технічної документації з нормативно-грошової оцінки видані відділом земельних ресурсів, зберігалися у відділі архітектури та містобудування виконкому Мукачівської міської Ради, що також підтверджено долученою відповідачем засвідченою копією з листа відділу земельних ресурсів у місті Мукачево від 20.03.2008р. №66 (а.с.77).
Водночас, суд вважає, що в частині донарахування суми 16574,32грн. податкового зобов”язання ТОВ "Універсал-М" по земельному податку з юридичних осіб та застосування по цій позиції штрафної санкції у розмірі 828,72 грн. за спірним податковим повідомленням-рішенням є законним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому в даній частині спірне податкове повідомлення-рішення підлягає залишенню в силі, а в цій частині позовних вимог позивача, слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 2, 7-12, 23, 26, 41, 51, 70, 71, 86, 111, 121, 122, 150, 156 п.п.4 п.2, 159-163, 254, 255 та п.6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Визнати частково нечинним податкове повідомлення - рішення Мукачівської ОДПІ від 30.11.2007р. №3509/15-03/22083669/27292 в частині визначення ТОВ "Універсал-М" суми 47 697,54грн. податкового зобов”язання по основному платежу по земельному податку з юридичних осіб та в частині застосування штрафної (фінансової) санкції по цій позиції в сумі 2384,87грн.
3. В іншій частині позовних вимог, відмовити.
4. Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.
5. Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду у відповідності до вимог ст.186 КАС України.
Суддя В.І. Карпинець
Постанову суду виготовлено в повному обсязі та підписано 31.03.2008р.