Справа № 2-а-5121/11

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

25.08.2011 року                                                                                                      м. Кременчук

  суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Зоріна Д.О., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про перерахунок пенсії дитині війни,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про перерахунок пенсії дитині війни.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він, відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. У 2006 –2007 роках така допомога йому не виплачувалась, а у 2008-2009 роках виплачувалась не в повному обсязі.

          Верховна Рада України Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 20 грудня 2005 року статті 77, 110, та Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року статті 71 п.12, призупинила дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»

          Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року за № 6-рп визнано положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»п.12 ст.71, яким призупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно –правовими актами.

Статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.

Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач –Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в м.Кременчуці Полтавської області у визначений строк заперечення проти позову суду не надав.

Відповідно до вимог пункту 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Ретельно дослідивши та проаналізувавши представлені докази, суддя приходить до наступних висновків.

          Позивач ОСОБА_2 відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», має статус «Дитина війни», що підтверджується наявною в матеріалах справи відповідним посвідченням.

Відповідно до положень статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Згідно ст.7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.          

          Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 07.06.2011 року, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та виплати недоплаченої частини надбавки, як дитині війни за період 01.01.2006 року по 05.12.2010 року, залишені без розгляду.

          Стосовно позовних вимог позивача щодо здійснення доплати до пенсії з 06.12.2010 року,  приходжу до висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Законом України “Про державний бюджет України на 2010 рік”дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”на 2010 рік не зупинено.

Відповідно до ст.52 Закону України “Про державний бюджет України на 2010 рік”розміри державних  соціальних  гарантій  на  2010   рік,   що визначаються  залежно  від  прожиткового мінімуму,  встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими  актами Кабінету Міністрів України.

Законом України „Про державний бюджет на 2011 рік” не передбачено обмежень  чи зупинення дії положень про соціальні виплати, визначених Законом України „ Про соціальний захист дітей війни ”, лише Законом України Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”в прикінцеві положення доповнено пунктом 4, який набрав чинності 19.06.2011 року, а саме установлено, що в 2011 році норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік”

Отже, нарахування та виплата у 2011 році, позивачу з 1 січня 2011 року по 18.06.2011 рік, підвищення до пенсії повинно здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни””.  

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Тобто з 06.12.2010 року по 18.06.2011 року територіальні органи Пенсійного фонду України повинні діяти у відповідності з приписами діючої  статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в редакції, яка діяла до 1 січня 2008 року, а саме нараховувати та здійснювати доплати до пенсії позивача у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до частини 2 статті 3 закону України “Про соціальний захист дітей війни”передбачено, що державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними-правовими актами.

          Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії дітям війни в розмірі 30 %, суд виходить з наступного.

          Згідно частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За цією нормою мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом.

Визначення поняття “прожитковий мінімум”, правові основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії

громадян на достатній життєвий рівень регулюють Закони України від 15.07.1999 “Про прожитковий мінімум” та від 05.10.2000 “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”.

Частиною третьою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” установлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Отже, вихідним критерієм обчислення розміру підвищення до пенсії, дітям війни відповідно до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є розмір мінімальної пенсії за віком, визначений статтею 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

          За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України “Про соціальний захист дітей війни”реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус “дитини війни”, серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

          Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв’язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

          Згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 1 березня 2002 року за номером 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним  органом виконавчої влади.

          Відповідно до вказаного вище Положення на Пенсійний фонд України покладено обов”язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

          Пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року за номером 8-2 управління Пенсійного фонду України  у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсій.

          Згідно вимог Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймається районним управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

          Оскільки Управління Пенсійного фонду  України Крюківського району в місті Кременчук Полтавської області є територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача, то вважаю, що саме Управління Пенсійного фонду України Крюківського району у місті Кременчук Полтавської області є належним відповідачем в даній справі.

Відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України, не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов’язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов’язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих  Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.    

Із змісту позовної заяви вбачається, що в даному спорі фактично оскаржується бездіяльність територіального управління Пенсійного фонду України щодо не нарахування та відмови у в нарахуванні та виплаті зазначеного підвищення до пенсії.

Відповідно до ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який якщо не встановлене інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

          Таким чином,  приходжу до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме вважаю за необхідне зобов”язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”та провести відповідні виплати за 2010 рік з 06.12.2010 по 31.12.2010 року та за 2011 рік з 01.01.2011 року по 18 червня 2011 року з урахуванням  фактично проведених виплат.

Керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. ст. 6 - 14, 71,  159-163, 167, 183-2, 256 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,  –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України Крюківського району міста Кременчука про перерахунок пенсії дитині війни –задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в  м. Кременчуці.

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в місті Кременчук Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її розміру на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”та провести відповідні виплати за 2010 рік з 6 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року та за 2011 рік з 1 січня 2011 року по 18 червня 2011 року включно  з урахуванням   фактично проведених виплат .

Постанова судді, у відповідності до ч.2  ст.256 КАС України, підлягає негайному виконанню.

Оскарження постанови судді не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на постанову судді може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області на протязі десяти днів з дня отримання копії постанови, з одночасним подання копії апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду.

          Суддя: