ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2008 р. Справа № 16/295-11/09-08
вх. № 1044/4-11
Суддя господарського суду Черленяк М. І.
при секретарі судового засідання Хорунжій Є. В.
за участю представників сторін:
позивача –Ківшик О. П.,
відповідача –Муха Л. А.
розглянувши справу за позовом ВАТ „Облагропостач”, м. Полтава
до ТОВ „Чиста криниця”, с. Драбинівка
про зобов’язання укласти договір
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.01.2008 року матеріали справи № 16/295 за позовом ВАТ „Облагропостач”, м. Полтава до ТОВ „Чиста криниця”, с. Драбинівка про зобов’язання укласти договір направлено до господарського суду Харківської області для розгляду справи по суті на підставі статті 17 Господарського процесуального кодексу України. 12 лютого 2008 року (вх. № 1044/4-11) зазначена справа надійшла на адресу господарського суду Харківської області та ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2008 року призначена до розгляду.
Як свідчать матеріали справи, позивач –Полтавське відкрите акціонерне товариство „Облагропостач” –звернувся до господарського суду з позовом до ТОВ „Чиста криниця” (відповідач по справі) з позовом про зобов’язання укласти договір про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/25рш від 12.07.2007 року, яким ВАТ „Облагропостач” зобов’язано укласти договори із всіма контрагентами, які здійснюють перевезення вантажів по належній позивачу під’їзній залізничній колії із застосуванням однакових умов договору.
Відповідач проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 67-68), зокрема, посилається на відсутність у позивача правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, а також документів на право власності на майно, яке складає під’їзну колію. Крім того, відповідач зазначає, що запропонований позивачем проект договору суперечить чинному законодавству.
27 березня 2008 року (вх. № 5059) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява Полтавського ВАТ „Облагропостач” про зміну предмету позову. Зокрема, позивач змінює предмет позову та надає нову редакцію договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуск вагонів по під’їзній колії. Оскільки між сторонами не змінилась суть спірних правовідносин, а також враховуючи, що частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити предмет позову і такі дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, суд приймає вказану заяву позивача та продовжує розгляд справи з її урахуванням.
В призначеному 31 березня 2008 році судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити з урахуванням заяви про зміну предмету позову. Присутній у судовому засіданні представник відповідача проти прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановив наступне.
Рішенням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/25рш від 12.07.2007 року по справі № 01-02-50/17-2007 за заявою СП „Полтавська газонафтова компанія” щодо ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції з боку ВАТ „Облагропостач” при встановленні орендної плати за користування під’їзними залізничними коліями, розташованими біля с. Руденківка Ново-Санжарського району Полтавської області: визнано, що ВАТ „Облагропостач” вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення плати за користування під’їзної залізничної колії № 12 для одних суб’єктів господарювання і надання в безоплатне користування під’їзної залізничної колії для інших суб’єктів господарювання, а також різної плати за один вагон для СП „Полтавська газонафтова компанія” і ПП „Інтерресурс”. Вказаним рішенням зобов’язано ВАТ „Облагропостач” припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом укладення договорів із всіма контрагентами, які здійснюють перевезення вантажів по належній йому під’їзній залізничній колії із застосуванням однакових умов договору, в тому числі вартості проходження однієї цистерни у розмірі на рівні 120,00 гривень, у місячний строк з дня одержання рішення.
На виконання вимог зазначеного рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, ВАТ „Облагропостач” листом від 20.07.2007 року, вих. № 1-14/29 (аркуш справи 15) направило відповідачу ТОВ „Чиста криниця” проект договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії. Вказаний проект договору було отримано відповідачем, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні (аркуш справи 16-17).
Проте відповідачем ані належним чином оформленого договору, ані протоколу розбіжностей, разом з відповідними застереженнями до договору, повернуто позивачу не було, чим порушено порядок укладення господарських договорів, встановлений статтею 181 Господарського кодексу України, що стало підставою для звернення позивача до господарського суду.
Згідно із статтею 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладенні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов’язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Відповідно до вимог Закону України „Про захист економічної конкуренції” від 11 січня 2001 року № 2210-3 (з подальшими змінами та доповненнями –далі Закон), економічна конкуренція –це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Згідно із статтею 15 Закону антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
З метою запобігання монополізації товарних ринків, зловживання монопольним (домінуючим) становищем, обмеження конкуренції органи Антимонопольного комітету України здійснюють державний контроль за концентрацією суб'єктів господарювання. Органами Антимонопольного комітету України є Антимонопольний комітет України, постійно діючі та тимчасові адміністративні колегії Антимонопольного комітету України, державний уповноважений Антимонопольного комітету України, адміністративні колегії територіальних відділень Антимонопольного комітету України.
Статтею 56 вказаного Закону зазначено, що рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання (частина 2 статті 56 Закону).
На підставі аналізу зазначених вище приписів чинного законодавства, суд приходить до висновку, що укладення відповідного договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії для позивача та відповідача є обов’язковим, оскільки це випливає із рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/25рш від 12.07.2007 року по справі № 01-02-50/17-2007, яке прийняте на підставі зазначеного Закону і є обов’язковим до виконання.
Перевіривши зміст договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії, що доданий до заяви про зміну предмету позову, на його відповідність приписам законодавства, суд приходить до висновку, що договір відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює відповідні правовідносини, які склались між сторонами –договору про надання послуг, зокрема, главі 63 Цивільного кодексу України та главі 20 Господарського кодексу України, тобто містить усі суттєві умови, що висуваються до такого виду договорів Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, в зв’язку з чим є таким, що не суперечить чинному законодавству України.
Оскільки, як встановлено вище, для позивача і відповідача укладення договору про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії є обов’язковим, і як свідчать матеріали справи, відповідач ухиляється від укладення такого договору, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки вони доведені суду необхідними конкретними доказами та ґрунтуються на приписах чинного законодавства.
При цьому суд не приймає до уваги та відхиляє твердження відповідача, як підстави для відмови в позові, стосовно відсутності у ВАТ „Облагропостач” правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, а також документів на право власності на майно, яке складає під’їзну колію. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що цивільним законодавством, зокрема статтею 328 Цивільного кодексу України, встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Господарському суду, як свідчать наявні матеріали справи, таких доказів, зокрема рішення суду про належність права власності іншій особі, надано не було.
Крім того, матеріали справи містять технічний паспорт під’їзної залізничної колії Полтавського ВАТ „Облагропостач” (аркуш справи 49-57), зміст якого дає підстави суду стверджувати про належність права власності на під’їзну колію саме позивачу.
Також судом береться до уваги рішення адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01/25рш від 12.07.2007 року по справі № 01-02-50/17-2007, яка б за відсутності відповідного права власності у ВАТ „Облагропостач” не зобов’язала б позивача по справі укладати договори про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії з відповідними контрагентами, зокрема, і з відповідачем –ТОВ „Чиста криниця”.
Такі обставини справи підтверджують обґрунтованість позовних вимог ВАТ „Облагропостач” та спростовують доводи відповідача, в зв’язку з чим суд визнає заперечення ТОВ „Чиста криниця” такими, що позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача, в зв’язку з чим сума державного мита, сплачена позивачем при зверненні до господарського суду, у розмірі 85,00 гривень та сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 гривень, покладаються на ТОВ „Чиста криниця”.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтею 328 Цивільного кодексу України, статтями 181, 187 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд
ВИРІШИВ:
Прийняти до розгляду заяву позивача (вх. № 5059) про зміну предмету позову.
Позов задовольнити.
Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Чиста криниця” (код ЗКПО 30731271) укласти із Полтавським Відкритим акціонерним товариством „Облагропостач” (код ЗКПО 00913686) договір про надання послуг щодо користування залізничною колією та пропуску вагонів по під’їзній колії в редакції, запропонованій ВАТ „Облагропостач” (додаток № 1 до заяви про зміну предмету позову).
Стягнути з ТОВ „Чиста криниця” (39351, Полтавська область, Новосанжарський район, с. Драбинівка, р/р 26004100142216 у ПОД „Райффайзен банк Аваль”, МФО 331605, код ЗКПО 30731271) на користь Полтавського відкритого акціонерного товариства „Облагропостач” (36029, м. Полтава, вул. Жовтнева, 66, р/р 26001301221159 в Полтавському центральному відділенні ПІБ, МФО 331069, код ЗКПО 00913686) 85,00 гривень витрат по оплаті державного мита, 118,00 гривень витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 01 квітня 2008 року.
Суддя Черленяк М. І.